Ухвала суду № 38139917, 09.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Череповський Є.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року справа №805/17758/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Нікуліна О.А., секретар судового засідання Іванченко О.В., за участю представника відповідача Пархоменко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 р. у справі № 805/17758/13-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держземагенства у Донецької області про визнання протиправною відмови Головного управління Держземагенства у Донецькій області від 29.07.2013 р. №01-60-3567/2987-02, щодо ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 2 га., у власність для особистого селянського господарства, що знаходяться на території Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області та зобов'язання розглянути клопотання ОСОБА_3 про видачу дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 2 га., у власність для особистого селянського господарства, що знаходиться на території Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Донецькій області про визнання протиправною відмови Головного управління Держземагенства у Донецькій області від 29.07.2013 р. №01-60-3567/2987-02, щодо ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 2 га., у власність для особистого селянського господарства, що знаходиться на території Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області та зобов'язання розглянути клопотання ОСОБА_3 про видачу дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 2 га., у власність для особистого селянського господарства, що знаходиться на території Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в липні 2013 року вона направила клопотання відповідачу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 2 га., у власність для особистого селянського господарства, що знаходиться на території Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області. Розпорядженням від 29.07.2013 року № 01-60-3567/2987-02 їй відмовлено відповідно до п. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України.

На думку позивача вказані дії порушують її права та інтереси, у зв'язку з чим вона звернулася до суду (а.с. 3-4).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 р. у справі № 805/17758/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаною постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, вказавши анологічну позиції позовній заяві посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Вказує, що відповідач своєю довідкою від 25.06.2013 № 3199 офійійно підтвердив, що спірний земельний участок у данному виподку відповідає схемі земліустрою, оскільки вона з 1995 року нікем, у тому числі садоводческім товариством не використовується та належить до земель запасу, цей документ підписан начальником відповідача та закріплен гербовою печаткою та не може бути проігнарован як доказ, що було здійснено судом першої інстанції. Просить скасувати постанову суду першої інстанції позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Статтею 80 Земельного кодексу України установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Відповідно до ст. 116 ЗК України - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 122 ЗК України - сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У липні 2013 року позивач звернулася до Головного управління Держземагенства у Донецькій області із проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 2 га., у власність для особистого селянського господарства, що знаходяться на території Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області.

29 липня 2013 року № 01-60-3567/2987-02 Головним управлінням Держземагенства у Донецькій області за результатами розгляду заяви позивача відмовлено в надані дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 2 га., у власність для особистого селянського господарства, що знаходяться на території Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області.

У вказаній відмові позивачу роз'яснено, що відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, підставою відмови у наданні дозволу може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку

Також у відповіді зазначено, що згідно з ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, якщо земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги, прибережна захисна смуга відноситься до складу земель водного фонду.

Ведення особистого селянського господарства у межах прибережної захисної смуги законодавством не передбачено (а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Новокраснівської сільської ради від 23.11.2010 року № VI/01-22, погоджена схема землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель (а.с. 41-42).

16.12.2010 року Новокраснівською сільською радою прийнято рішення № 6/2-20 про затвердження схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Новокраснівської сільської ради. Відповідно до якої спірну земельну ділянку в перспективному використанні земель віднесено до земель садових товариств (а.с .43-44). Данне рішення не скасовано та не змінено.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абз. 3 цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. До розмежування земель державної та комунальної власності Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим здійснює розпорядження землями за межами населених пунктів відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Надання та зміна цільового призначення земель водного фонду, історико-культурного, лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абз. 2 цього пункту) здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно п. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затверджене указом Президента України № 445/2011 від 8 квітня 2011 року зі змінами та доповненнями (далі - Положення), Держземагентство України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб (п.п. 6-1 п. 4).

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи (п. 7 Положення).

Відповідно до Положення про Управління (Відділ) Держземагентства у районі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 258 від 10 травня 2012 року, відповідач є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Завданням Управління є реалізація повноважень Держземагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, у межах визначених законодавством, передача відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Зазначене кореспондується із Положенням про Головне управління Держземагенства у Донецькій області (далі - Положення).

Згідно вимог п. 4.28 Положення (зі змінами, затвердженими Наказом Держземагенства України від 1 березня 2013 року № 82) Головне управління передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

Таким чином, відповідач по справі, Головне управління Держземагенства у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в тому числі повноваження щодо надання в користування (оренду) земельних ділянок сільськогосподарського призначення та поновлення існуючих договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, підставою відмови у наданні дозволу може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до плану схеми, затвердженої рішенням Новокраснівської сільської ради від 23.11.2010 року № VI/01-22, спірна земельна ділянка відносення до земель, які використовуються садовими товариствами, а тому відповідач на законних підставах відмовив в наданні позивачу дозвілу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 2 га., у власність для особистого селянського господарства (а.с. 42).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведена правомірність прийнятого рішення про відмову в ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 2 га., у власність для особистого селянського господарства, що знаходяться на території Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області. Позовні вимоги позивача про визнання відмови відповідача протиправною задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не приймає посилання апеляційної скарги, щодо не дослідження та не наданні оцінки доказам по справі, відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь - які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено що належні докази, є ті які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути змінено чи скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, доводами апеляційної скарги висновки які викладені в судовому рішенні не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновоку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 р. у справі № 805/17758/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 10.04.2014 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

О.П. Лях

О.А. Нікулін