Ухвала суду № 38139306, 01.04.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/12076/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/138/14

Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І.

Доповідач Чічіль В. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.,

за участю секретарів: Колодюк О.П., Самойлової М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1, приватного підприємства «Зерно-Альянс», товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський Зернопродукт» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ПАТ «Мегабанк» звернулось до суду з позовом, у якому зазначало, що за умовами кредитного договору №93/2008 від 8 квітня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 350 000,00 грн. з кінцевим строком повернення грошових коштів до 6 квітня 2018 року.

Починаючи з червня 2010 року, позичальник належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань та станом на 21 листопада 2012 року має заборгованість за тілом кредиту у сумі 291 660,00 грн., за нарахованими та несплаченими відсотками у сумі 107 624,86 грн., неустойка на загальну суму 79 446,49 грн.

Поручителями за вказаним кредитним договором виступили ПП «Зерно-Альянс» та ТОВ «Пирятин-Зернопродукт», які уклали з банком договори поруки №93/2008-П від 9 квітня 2008 року та №93/2008-П-1 від 9 квітня 2008 року, відповідно.

Просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ПП «Зерно-Альянс» та ТОВ «Пирятин-Зернопродукт» заборгованість на загальну суму 478 731,25 грн. та судові витрати.

Повторним заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14 жовтня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ТОВ «Пирятинський Зернопродукт», ПП «Зерно-Альянс» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість по кредитному договору №93/2008 від 9 квітня 2008 року у сумі 478 731,25 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ТОВ «Пирятинський Зернопродукт», ПП «Зерно-Альянс» на користь ПАТ «Мегабанк» судовий збір у сумі 3 219,00 грн. - по 1 073,00 з кожного.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2013 року виправлено описку у рішенні суду, виключено положення щодо солідарного стягнення з відповідачів судових витрат.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

В апеляційній скарзі вказує, що місцевий суд не навів розрахунки заборгованості та двічі притягнув до відповідальності за одне правопорушення, стягнувши пеню і штраф за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитом.

У зв'язку з поверненням без вручення повісток «за закінченням строку зберігання», що направлялись ОСОБА_1 за адресою його державної реєстрації, яка також вказана ним у апеляційній скарзі, виклик апелянта у судове засідання проведено у порядку, передбаченому ч. ч. 9, 10 ст. 74 ЦПК України, через розміщення оголошення у пресі.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи відповідачі до суду апеляційної інстанції не з'явилися.

З урахуванням цього, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності учасників, які не з'явилися у судове засідання.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У силу положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання.

Порушенням зобов'язання, з огляду на зміст ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, що 9 квітня 2008 року між ВАТ «Мегабанк» (правонаступник - ПАТ «Мегабанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №93/2008, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 350 000,00 грн. зі сплатою 17,5 % річних.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ПП «Зерно-Альянс», ТОВ «Пирятин-Зернопродукт» укладено договори поруки №93/2008-П від 9 квітня 2008 року та №93/2008-П-1 від 9 квітня 2008 року.

Внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань, станом на 21 листопада 2012 року за кредитним договором №93/2008 від 8 квітня 2008 року рахується заборгованість у сумі 478 731,25 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 291 660,00 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 107 624,86 грн., неустойка на загальну суму 79 446,49 грн.

Оскільки розрахунок заборгованості відповідачами не спростований, докази в обґрунтування його неправильності у матеріалах справи відсутні, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів на користь Банку вищевказаних сум.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо солідарного стягнення заборгованості з позичальника та поручителів, оскільки це відповідає положенням ст. ст. 553, 554 ЦПК України та умовам п. 2.1.1. договорів поруки, якими передбачено відповідальність поручителів за повне виконання зобов'язань за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату відсотків, комісійної винагороди та неустойки.

Твердження апелянта щодо подвійної відповідальності за одне і те саме порушення умов договору є безпідставним, оскільки п. п 7.1., 7.2. кредитного договору передбачено нарахування неустойки у вигляді пені за недотримання строків сплати нарахованих процентів, та відповідно, штрафу за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 10%, що є різними порушеннями зобов'язань та допускає одночасне стягнення штрафу та пені.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом першої інстанції належно правої оцінки розрахункам нарахування відсотків та неустойки не ґрунтуються на матеріалах справи та не заслуговує на увагу, оскільки обставини справи дослідженні судом першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно, та їм надана належна правова оцінка.

У свою чергу, апелянтом не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, що наданий банком розрахунок заборгованості не відповідає умовам договору та є неправильним.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з апелянта на користь держави підлягає стягненню судовий збір за апеляційний розгляд справи, що не сплачувався ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 жовтня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1 720,50 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи за банківськими реквізитами: отримувач: УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ: 38019510; банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019; розрахунковий рахунок: 31217206780002; код доходів бюджету: 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: Чічіль В.А.

Кузнєцова О.Ю.

Хіль Л.М.

З оригіналом згідно:

суддя Чічіль В.А.