Постанова № 38138917, 04.04.2014, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/1009/14-а

Провадження № 2-а/242/98/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2014 року Селидівський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, за участю третьої особи: Управління Державної казначейської служби України у м.Селидовому Донецької області про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , в якому зазначила, що вона є матір»ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Перебуває на обліку в УПСЗН Селидівської міської ради як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 15.03.2011 р. Отримує допомогу в розмірі 130 грн. на кожну дитину. З рішенням УПСЗН щодо призначення допомоги в зазначеному розмірі вона не згодна. Вважає, що допомога нарахована та виплачується у меншому розмірі, ніж визначено законом, оскільки відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Просить суд, скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради в частині призначення їй допомоги по догляду за дітьми до трьох років працюючим жінкам з 18.09.2013 р. по 30.03.2015 р. у розмірі 130 грн. Зобов»язати відповідача призначити їй допомогу по догляду за дітьми до трьох років працюючим жінкам з 18.09.2013 р. по 30.03.2015 р. у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на поточний рік. Зобов»язати відповідача здійснювати їй виплату допомоги по догляду за її дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік з 18.09.2013 р. до дати досягнення її дітьми трирічного віку.

Позивач в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В позовній заяві зазначила, що просить розглянути справу в її відсутність. Надала письмове заперечення, в якому зазначила, що зазначила, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як одержувач державної допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, відповідач під час нарахування та виплати позивачці щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв відповідно до вимог діючого законодавства України, в межах затверджених кошторисом асигнувань на зазначені виплати, керуючись Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 46 ч. 2 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 2 ст. 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Судом встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року.

За заявою ОСОБА_1 від 31.03.2014 р. було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст..15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.12.1993 № 2811-ХІІ(із змінами, внесеними із Законом № 107-VІ від 28.12.2007) та постанови Кабінету Міністрів України»Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми» від 27.12.2001 № 1751.

До дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI, до 1 січня 2008 року - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.

Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 3 та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40- 44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ.

Станом на час розгляду справи ні Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ні іншими Законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж передбачений у Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить : з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні.

Відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» від 27.03.2014 р., введений в дію 01.04.2014 р. розділ IV «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» виключено.

Отже, дії відповідача щодо виплати в період часу з 18.09.2013 року по 31.03.2014 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», є неправомірними.

За таких обставин, суд вважає, що в наявності є правові підстави для часткового задоволення позову за період з 18.09.2013 року по 31.03.2014 року включно, відмова у здійсненні перерахунку допомоги в цій частині заподіяна протиправними діями відповідача, а тому з метою відновлення порушеного права позивача, на відповідача необхідно покласти обов'язок провести належне нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, суд звертає увагу на той факт, що підставою для звернення позивача до суду є неправомірна бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не перевірка правильності нарахування та виплати передбачених законом сум.

В зв'язку з чим, суд визначаючи неправомірні дії суб'єкта владних повноважень незаконними, зобов'язує відповідача здійснити дії, спрямовані на поновлення прав позивача, як особі, яка має право на державну соціальну підтримку.

На підставі ст. ст. 3, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 6, 86, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» від 27.03.2014 р., суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради - задовольнити частково.

Скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області в частині призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі 130 грн.

Визнати противоправними дії рішення Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області щодо призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду за дітьми за період з 18.09.2013 року по 31.03.2014 року у розмірі 130 грн.

Зобов,язати Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дітьми за період з 18.09.2013 року по 31.03.2014 року відповідно положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім,ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням фактично виплачених сум.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя