Ухвала суду № 38134781, 08.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа: № 826/625/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ербек» до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу від 20 грудня 2013 року № 357 в частині анулювання дозволів на використання праці іноземців,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ербек» ( далі - позивач ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міського центру зайнятості ( далі - відповідач ) про визнання протиправним та скасування наказу від 20 грудня 2013 року № 357 в частині анулювання дозволів на використання праці іноземців.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 10 лютого 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, так як, на його думку, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Ербек» ( далі - ТОВ «Ербек» ) звернулося до Київського міського центру зайнятості із заявою про видачу дозволів на застосування праці 14 громадян Туреччини строком на 12 місяців.

11 вересня 2013 року на засіданні комісії з питань видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства було розглянуто вказану заяву позивача та винесено пропозицію задовольнити поставлені в ній вимоги, що відображено у відповідному протоколу засідання комісії № 381.

Далі, 12 вересня 2013 року наказом Київського міського центру зайнятості № 159 було наказано видати ТОВ «Ербек» дозволи на застосування праці чотирнадцяти громадян Туреччини строком на 12 місяців.

У зв'язку з цим позивачем було внесено на рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідну плату за видачу дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства.

29 жовтня 2013 року ТОВ «Ербек» відповідачу було надано копії трудових контрактів, укладених 21 жовтня 2013 року з громадянами Туреччини, на застосування праці яких Київським міським центром зайнятості прийнято рішення про надання дозволів.

Однак, 20 грудня 2013 року відповідачем було прийнято рішення про анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства від 12 вересня 2013 року, виданих позивачу, про що ТОВ «Ербек» було повідомлено відповідним листом від 24 грудня 2013 року.

Зі змісту даного рішення вбачається, що підставою для його прийняття стало подання позивачем трудових контрактів з іноземцями із порушенням строків, установлених законодавством. При цьому у протоколі комісії з питань видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства підставою для анулювання зазначених дозволів було вказано «Неподання контракту».

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Закону України «Про зайнятість населення» ( далі - Закон № 5067-VI ), Порядком видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» від 27 травня 2013 року № 437 (надалі - Порядок № 437).

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частинами 1, 3 статті 42 Закону № 5067-VI, підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства і розмір плати за видачу дозволу, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У пункті 13 Порядку №437 зазначено, що територіальний орган протягом 15 календарних днів з дня реєстрації документів приймає рішення щодо видачі, відмови у видачі, продовження дії, відмови у продовженні дії або анулювання дозволу.

Пунктом 14 Порядку №437 встановлено, що рішення оформлюється наказом територіального органу та не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається роботодавцю і розміщується на сайті територіального органу.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 437, після прийняття рішення територіального органу про видачу дозволу роботодавець перераховує кошти на рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, відкритий у територіальному органі Казначейства, що підтверджується квитанцією про внесення плати. У разі невнесення роботодавцем плати протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про видачу дозволу таке рішення скасовується.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 437, роботодавець видає засвідчені в установленому порядку копії дозволу іноземцеві чи особі без громадянства, а в разі необхідності надсилає їх закордонній дипломатичній установі України за місцем постійного проживання іноземця чи особи без громадянства з метою оформлення візи для в'їзду в Україну, а також територіальному органові чи підрозділу ДМС для видачі посвідки на тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства в Україні.

У частині 1 пункту 25 Порядку № 437 закріплено вичерпний перелік підстав для анулювання дозволу, який не підлягає розширеному тлумаченню. Однією з таких підстав є неподання роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства.

При цьому, пунктом 27 Порядку № 437 встановлено, що роботодавець після одержання дозволу протягом трьох робочих днів з моменту укладення з іноземцем чи особою без громадянства трудового договору (контракту) подає територіальному органові засвідчену роботодавцем його копію.

Водночас, санкції за порушення роботодавцем пункту 27 Порядку №437 в частині дотримання строку подачі трудового договору (контракту) не передбачені.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок надання суб'єктам господарювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства відповідними територіальними органами зайнятості населення та вичерпний перелік підстав для анулювання таких дозволів.

При цьому, проведення аналізу законодавчих приписів у галузі зайнятості населення надає підстави стверджувати про те, що кінцевим етапом отримання суб'єктом господарювання дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства є надання йому відповідним територіальним органом зайнятості населення копії такого дозволу. Лише після отримання суб'єктом господарювання цього документу в нього виникає обов'язок подати до органів зайнятості населення копію трудового контракту із відповідним іноземцем або особою без громадянства.

З цього слідує, що право органів зайнятості населення на прийняття рішення про анулювання дозволу на використання праці іноземця або особи без громадянства, наданого відповідному суб'єкту господарювання, на підстав неподання ним до органів зайнятості населення копії трудового контракту із відповідним іноземцем або особою без громадянства кореспондується із обов'язком роботодавця подати зазначені документи.

Тож, правовою підставою для анулювання органами зайнятості населення дозволу на використання суб'єктом господарювання праці іноземців та осіб без громадянства через неподання роботодавцем копії трудового контракту із відповідним працівником є наявність сукупності наступних умов: 1) фактичне отримання суб'єктом господарювання - роботодавцем копії відповідного дозволу; 2) неподання роботодавцем копії контракту із відповідним працівником до органів зайнятості населення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим відповідачем, на момент винесення оскаржуваного наказу від 20 грудня 2013 року № 357 в частині анулювання дозволів на використання праці іноземців самого дозволу ТОВ «Ербек» видано не було.

Більш того, навіть за умови не здійснення відповідачем фактичної видачі ТОВ «Ербек» дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, у порушення вимог порядку № 437, позивач все ж таки подав до Київського міського центру зайнятості населення копії трудових контрактів із громадянами Туреччини, використання праці яких було дозволено наказом Київського міського центру зайнятості від 12 вересня 2013 року № 159.

Таким чином, судова колегія вважає, що в даному випадку у відповідача були відсутні жодні правові підстави для прийняття оскаржуваного наказу від 20 грудня 2013 року № 357 в частині анулювання дозволів на використання праці іноземців ТОВ «Ербек».

Доводи апелянта про те, що позивачем було порушено строки подання засвідченої роботодавцем копії трудового договору (контракту) до територіального органу зайнятості населення, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки обрахування цих строків можливе лише після отримання суб'єктом господарювання відповідного дозволу, що було аргументовано вище, а в даному випадку Київським міським центром зайнятості ТОВ «Ебек» на момент прийняття спірного наказу про анулювання дозволу самого дозволу видано не було, а отже станом на час прийняття оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень не існувало обставин, з якими законодавець пов'язує виникнення відповідальності роботодавця.

Посилання відповідача на те, що прийняття рішення про видачу дозволу на використання праці іноземця має розцінюватись як факт видачі такого дозволу, судова колегія вважає такими, що суперечать нормам законодавства у галузі зайнятості населення, зокрема, пунктам 16, 17 Порядку № 437, які були викладені вище та зі змісту яких вбачається, що прийняття рішення про видачу дозволу є окремим етапом отримання такого дозволу суб'єктом господарювання, що лише передує фактичній видачі самого дозволу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України, не довів правомірність винесеного ним наказу від 20 грудня 2013 року № 357 в частині анулювання дозволів на використання праці іноземців та не переконав суд апеляційної інстанції у своїй правоті.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що у даному випадку наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу від 20 грудня 2013 року № 357 в частині анулювання дозволів на використання праці іноземців і приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.