Постанова № 38134716, 09.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 р. Справа № 805/3648/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у м. Харцизьку

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі

1200,57 гривень

Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1200,57 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач - ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом у сумі 1200,57 гривень, яка виникла за період з 20.04.2013 року по 20.12.2013 року внаслідок несплати поточних платежів з єдиного податку з фізичних осіб відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.12.2011 року № 1601 та податкового повідомлення-рішення від 10.07.2013 року № 0006001710. Зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому або адміністративному порядку відповідачем не оскаржено. Відповідачем порушено пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України. ДПІ у м. Харцизьку 01.08.2013 року направлена податкова вимога, однак боржником податковий борг самостійно не був погашений, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми податкового боргу.

Через канцелярію суду представник позивача надав клопотання від 09 квітня 2014 року про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно з наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 16) відповідач зареєстрований за адресою, зазначеною у позові, проте конверт повернувся на адресу Донецького окружного адміністративного суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». З огляду на зазначене, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі належним чином.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований як фізична особа-підприємець 12 вересня 2011 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5-6). Як платник податків відповідач перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 15 вересня 2011 року за № 5991, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 15 вересня 2011 року № 4547 (а. с. 9).

Відповідач звернувся до державної податкової інспекції у м. Харцизьку із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2012 року (а.с. 10-11). Згідно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування обрана відповідачем ставка єдиного податку складає 10 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 група.

Згідно наданих позивачем даних зворотного боку облікової картки з єдиного податку за відповідачем у зв'язку з переплатою станом на дату розгляду справи обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 1200,57 гривень, що заявлена позивачем до стягнення.

Заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем в повному обсязі єдиного податку за період квітень-грудень 2013 року в сумі 1028,52 гривень та штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0006001710 від 10 липня 2013 року у розмірі 172,05 гривень (а.с. 12).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені розділом 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридичні особи або фізичні особи-підприємці можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу обраний вид діяльності відповідача відноситься до другої групи платників єдиного податку із ставкою єдиного податку 10 % розміру мінімальної заробітної плати, що складає з 01 січня 2013 року - 114,70 гривень на місяць.

Згідно з абзацом 1 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Пунктом 294.2 статті 294 кодексу встановлено, що податковий період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.

Згідно зі статтею 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно з пунктом 122.1 статті 122 цього кодексу несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

На підставі акту перевірки відповідача від 10 липня 2013 року № 837/17-1/НОМЕР_2 державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області сформоване податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0006001710 від 10 липня 2013 року, відповідно до якого визначена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 172,05 гривень (а.с. 12), яке направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції (а.с. 13).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих зазначеним податковим повідомленням-рішенням, в матеріалах справи відсутні.

Як підтверджується наданим позивачем зворотнім боком облікової картки платника за відповідачем станом на 09 квітня 2014 року обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб за період квітень-грудень 2013 року у розмірі 1028,52 гривень та зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 172,05 гривень.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

01 серпня 2013 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу № 7537-17 (а.с. 7), яка направлена поштою рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 8).

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі позову державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1200,57 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1200,57 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (86700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень 57 копійок на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 31511970700088, одержувач Харцизьке УК/м.Харцизьк/18050400, МФО 834016, ОКПО 37980439, банк отримувач ГУДКСУ у Донецькій області.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 09 квітня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.