Рішення № 38134366, 31.03.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2/263/1109/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Тихій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 23.09.2013 року в Жовтневому районі м. Маріуполя на території АЗС «ТНК» по пр.. Металургів за участю автомобілів «Вольво 340», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував відповідач, та «Хонда Акорд», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував він, сталася дорожньо-транспортна пригода. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.10.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди. Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспорту «Вольво 340», державний номерний знак НОМЕР_1, не була застрахована. Відповідно до висновку №265 від 09.11.2013 року автотоварознавчого дослідження вартість матеріальної шкоди становить 12663,18 гривень. Тому позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 12663,18 гривень, витрати на проведення експертизи у розмірі 800 гривень, а також моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позов підтримав повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності відповідача на підставі ст. 224 ЦПК України, заочно.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 23.09.2013 року в Жовтневому районі м. Маріуполя на території АЗС «ТНК» по пр. Металургів за участю автомобілів «Вольво 340», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та «Хонда Акорд», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Хонда Акорд».

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.10.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні данної дорожньо-транспортної пригоди та накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Постанова набрала законної сили 21.10.2013 року.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч.2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Володільцем джерела підвищеної небезпеки - автомобіля «Вольво 340», державний номерний знак НОМЕР_1 був ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована у встановленому законом порядку.

Відповідно до висновку № 265 від 09.11.2013 року про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої володільцю колесного транспортного засобу розмір матеріальної шкоди, завданої позивачеві, складає 12663,18 гривень.

Згідно до ч.1 та ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для визначення суми матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем за проведення автотоварознавчої експертизи сплачено 800 гривень, що підтверджується договором №223/1 від 03.10.2013 року, укладеним між суб'єктом оцінювальної діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про проведення автотоварознавчого дослідження та товарними чеками від 25.09.2013 року на суму 200грн. та від 08.11.2013 року на суму 600 грн.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи чинне законодавство та матеріали справи суд вважає, що на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 12663,18 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Пунктом 2 частини 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, який він пережив під час дорожньо-транспортної пригоди, моральних та психічних переживаннях, пов'язаних з пошкодженням його автомобіля.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 2500 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується ст.88 ЦПК України і стягує з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі 365,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 11, 58-61, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 12663,18 гривень, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 800 гривень, моральну шкоду у розмірі 2500 гривень, судовий збір у розмірі 365,40 гривень, а всього 16328 (шістнадцять тисяч триста двадцять вісім) гривень 58 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В.Турченко