Рішення № 38133885, 06.02.2014, Новоодеський районний суд Миколаївської області

06.02.2014

Справа № 482/2323/13-ц

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 лютого 2014 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Шведовій Я.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Надра», ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» про визнання неукладеним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 26.11.2013 року звернувся в суд з вищевказаним позовом.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що в 2013 році він отримав поштовий лист від відповідача ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» з вимогою сплатити борг в розмірі 7310,84 грн., в строк до 28.01.2013 року по кредитному договору №01/04020000/5105/02, підписаного з ПАТ КБ «Надра».

Зазначив, що він з ПАТ КБ «Надра» ніякого кредитного договору №01/04020000/5105/02 не укладав, а тому вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» вважає незаконними.

Посилаючись на вимоги ст.ст. 207ч.2, 215-216,638-640 ЦК України, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», на не досягнення згоди з ПАТ КБ «Надра» щодо укладення кредитного договору на запропонованих умовах, на не підписання і не укладення ним цього кредитного договору, позивач просив суд визнати неукладеним споживчий кредитний договір №01/04020000/5105/02 від 26.03.2007 року з ПАТ КБ «Надра» та просив визнати незаконними вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» щодо сплати ОСОБА_2 боргу в розмірі 7310,84 гривні на підставі договору відступлення прав вимоги №20120418-Г від 18.04.2012 року.

Ухвалою суду від 28.11.2013 року даний позов було залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позову.

В заяві від 12.12.2013 року про усунення недоліків, позивач зазначаючи викладені в позові обставини та обґрунтовуючи свої вимоги необхідністю визнання неукладеним кредитного договору з банком, посилаючись на вимоги ст.16 ЦК України, на п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», просив суд визнати неукладеним споживчий кредитний договір №01/04020000/5105/02 від 26.03.2007 року з ПАТ КБ «Надра» та просив визнати незаконними вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» щодо сплати ОСОБА_2 боргу в розмірі 7310,84 гривні на підставі договору відступлення прав вимоги №20120418-Г від 18.04.2012 року.

Ухвалою суду від 13.12.2013 року, було відкрито провадження по даній справі.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позов та, посилаючись на викладені в позові обставини справи і правові підстави пред'явлення позову, просила суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися і про причини своєї неявки суду не повідомили, хоча належними чином неодноразово повідомлялися про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчать картки зворотних поштових повідомлень. Будь-яких письмових заяв, клопотань, заперечень проти позову від відповідачів в судове засідання не надійшло.

Після роз'яснення судом представнику позивача наслідків неявки відповідачів, суд, у відповідності з вимогами ст.ст.169, 224-226 ЦПК України, розглянув справу в порядку заочного розгляду, у відсутність відповідачів, враховуючи що представник позивача наполягала на заочному порядку розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовна заява є безпідставною, поскільки позивачем не вірно обраний правовий спосіб захисту своїх прав та інтересів, а тому позов не підлягає задоволенню. Цей висновок суду ґрунтується на наступному:

Відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, якими передбачено принципи змагальності сторін та обов'язок доведеності обставин справи, кожна сторона повинна довести перед судом ті обставини, на які вона посилається як на підставу позову та докази в його обгрунтування, так і на заперечення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи і, на ці обставини посилається позивач в своєму позові та представник позивача в судовому засіданні, позивач ОСОБА_2 не укладав кредитного договору з банком ПАТ КБ «Надра» від 26.03.2007 року за №01/04020000/5105/02 на купівлю мобільного телефону «Нокіа 6080 Блек», вартістю 838 гривень.

Ця обставина підтверджується наданим позивачем до позову проектом цього письмового кредитного договору, який зі слів представника позивача, позивачу було надіслано відповідачем ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал».

З цього, наданого суду документу, вбачається, що це тільки проект договору споживчого кредитування №01/04020000/5105/02 від 26.03.2007 року, між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 на купівлю мобільного телефону «Нокіа 6080 Блек», вартістю 838 гривень, так як даний документ не містить підписів посадових осіб банку і відсутній відбиток печатки банку, як кредитора, а також позивач та його представник не визнають за дійсний підпис позивача в графі позичальника у цьому договорі.

Будь-яких спростувань, заперечень позовних вимог від відповідачів в судове засідання не надійшло.

Не надано відповідачами суду і доказів, які б підтверджували, або спростовували твердження позивача, що були ним викладені в його позові.

Разом з тим, з наданих позивачем в судове засідання документів, вбачається, що на адресу позивача ОСОБА_2 надходила поштова кореспонденція від відповідача ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» з повідомленнями про необхідність сплатити борг по вказаному кредитному договору, який, станом на 28.01.2013 року, склав 7310,84 грн., та з попередженнями та погрозами звернутись до правоохоронних органів із заявою про вчинення фінансового злочину, у випадку несплати боргу.

Суд, вирішуючи даний спір між сторонами по суті та приймаючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог, виходить з того, що відповідно до ст.ст.202-203, 207-208 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, вчинена сторонами правочину за їх добровільним волевиявлення, у визначеній законом формі.

У випадку відсутності волевиявлення та відсутності дій особи, направлених на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків, такі обставини не можна вважати правочином, так як вони не породжують ні прав, ні обов'язків для його суб'єктів.

Одним із видів правочинів, являється договір, поняття та види якого, визначені ст.626 ЦК України, а поняття кредитного договору та договору факторингу визначені ст.ст.1054, 1077 ЦК України.

Підстави укладення договору, його форма, момент укладення договору, регулюються ст.ст.638-640 ЦК України.

Презумпція правомірності правочину визначена ст.204 ЦК України.

Підстави недійсності правочину передбачені ст.215 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом( нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним( оспорюваний правочин).

Договори, як один із видів правочинів, можуть бути нікчемними, оспорюваними та недійсними.

Недійсним може визнаватись тільки укладений правочин.

Неукладений договір (правочин), не породжує та не створює для його сторін та інших суб'єктів, ніяких правовідносин, тобто прав та обов'язків.

Суд зазначає, що якщо такий договір дійсно не було укладено сторонами цього договору, то його не можливо визнати неукладеним, так як така позовна вимога не відноситься до належних способів захисту порушених прав та інтересів.

Належними способами захисту цивільних прав та інтересів громадян є способи, що визначені ст.16 ЦК України, серед яких відсутній такий спосіб захисту, як визнання договору (правочину) неукладеним.

Про це зазначає і Верховний Суд України в п.8 постанови Пленуму №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», де прямо вказано, що позовна вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом і, що суди повинні відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

Позивач та його представник не посилаються на підстави, що передбачені законом і, які вказують на недійсність оспорюваного ними договору, а посилаються тільки на те, що цей договір між банком і позивачем не укладався.

Тому суд, після дослідження в судовому засіданні фактичних обставин справи та їх підтвердження доказами, приходить до висновку, що наданий суду позивачем екземпляр договору споживчого кредитування №01/04020000/5105/02 від 26.03.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», не містить підписів сторін, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що цей наданий суду екземпляр письмового договору між сторонами по справі не можна вважати укладеним кредитним договором, тобто він є неукладеним, яки не породжує для його сторін ніяких прав і обов'язків, в зв'язку з чим, відсутні будь-які правові підстави для його подальшого визнання судом неукладеним.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволені основних позовних вимог, а саме: в частині відмови у визнанні неукладеним кредитного договору, тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача і в частині визнання незаконними вимог ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» щодо сплати ОСОБА_2 боргу в розмірі 7310,84 гривні на підставі договору відступлення права вимоги №20120418-Г від 18.04.2012 року.

Також суд зазначає, що проекти звернень, на які посилається позивач, як на документи, отриманні ним від ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал», не мають обов'язкової сили, не мають ніякого юридичного значення для позивача, не створють для нього ніяких прав та обов'язків.

Суд зазначає, що чинним законодавством для позивача передбачені інші можливі способи захисту порушених прав та інтересів від незаконних вимог кредиторів.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, у разі відмови в задоволені позову, понесені позивачем судові витрати, зараховуються в бюджет держави.

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 179, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_2 повністю в задоволені його позову до ПАТ КБ «Надра», ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» про визнання неукладеним кредитного договору №01/04020000/5105/02 від 26.03.2007 року та відмовити у визнанні незаконними вимог ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» щодо сплати ОСОБА_2 боргу в розмірі 7310,84 гривні на підставі договору відступлення прав вимоги №20120418-Г від 18.04.2012 року .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення суду може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку його оскарження, якщо таку скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десятиденного строку з моменту проголошення рішення суду, а особами, які не були присутніми при його проголошенні, але приймали участь у розгляді справи, протягом 10 днів з моменту одержання копії рішення суду.

Головуючий: