YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Окружний адміністративний суд міста Києва

Постанова № 38133413, 28.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

Дата ухвалення

28.03.2014

Номер справи

826/2281/14

Номер документу

38133413

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2014 року № 826/2281/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Шулежка В.П., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справуза позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до Державної виконавчої служби Українитреті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «РЕАЛ ЕСТЕЙТ», Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «КОНСОЛЬ ЛТД», Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь»про скасування постанови по арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24 грудня 2013 року в частині, зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 лютого 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль», позивач) з адміністративним позовом про: скасування постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24 грудня 2013 року в частині арешту майна ТОВ фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ - 31447025, 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16), яке у відповідності до умов договорів застави № 2046 від 08.09.2008 р., № 12/02-5/37-08 від 03.11.2008 р., № 12/02-5/38-08 від 03.11.2008 р., № 12/02-5/39-08 від 03.11.2008 р., передане у заставу Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» та зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України зняти арешт з майна ТОВ фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ - 31447025, 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16), яке у відповідності до умов договорів застави № 2046 від 08.09.2008 р., № 12/02-5/37-08 від 03.11.2008 р., № 12/02-5/38-08 від 03.11.2008 р., № 12/02-5/39-08 від 03.11.2008 р., передане у заставу Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 25 лютого 2014 року до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (далі - ТОВ фірма «РЕАЛ ЕСТЕЙТ», третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» (далі - ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД», третя особа 2), Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь», третя особа 3).

18 березня 2014 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на належного відповідача - Державну виконавчу служби України (далі - ДВС України, відповідач).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що накладеним арештом на майно боржника - ТОВ фірма «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» у виконавчому провадженні № 37407953 та оголошеною забороною на його відчуження, порушені його права на предмет застави, як заставодержателя, та, для відновлення прав та інтересів відповідно має бути скасована постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а арешти зняті.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.

Державна виконавча служба України подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що державним виконавцем виконавчі дії проведені у відповідності до вимог Закону, що регулюють виконавче провадження, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував.

Третя особа 1 надала суду відзив, в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розглянути справу за відсутності її представника.

Третя особа 2 надала суду відзив, в якому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглянути справу за відсутності її представника.

Представник третьої особи 3, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заперечень та/або будь-яких письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не надав.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 18.03.2014 р. представників третіх осіб 1-3, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

10 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Кредитор), правонаступником якого на сьогоднішній день виступає Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (далі - Позичальник) була укладена Генеральна кредитна угода № 02-5/03-07 (далі - Угода 1).

Відповідно до Угоди 1 Кредитор надає Позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 2.1 Угоди 1).

На забезпечення виконання зобов'язань за Угодою 1 та укладених в її рамках кредитних договорів, 08 вересня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Заставодержатель) та ТОВ фірмою «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (далі - Заставодавець) був укладений Договір застави, предметом якого виступили:

- кран баштовий «EUROGRU», індекс крана - Е70.30, інвентарний номер 3/1-105, 2007 року виготовлення, заводський номер 220.010.2, реєстраційний номер 9807;

- кран баштовий «EUROGRU», індекс крана - Е70.30, інвентарний номер 3/1-110, 2007 року виготовлення, заводський номер 220.011.2, реєстраційний номер 9768;

- кран баштовий «EUROGRU», індекс крана - Е63.20, інвентарний номер 3/1-122, 2007 року виготовлення, заводський номер 160.045.2, реєстраційний номер 9769;

- кран баштовий «EUROGRU», індекс крана - Е52.125, інвентарний номер 3/1-119, 2007 року виготовлення, заводський номер 704501, реєстраційний номер 9894;

- технологічне обладнання та техніка для виробництва та фарбування металевих виробів, інвентарний номер 3/2-1397;

- технологічне обладнання для виробництва металевих армованих виробів, інвентарний номер 3/2-1593;

- технологічне обладнання для різання блоків з граніту, інвентарний номер 3/2-1532 (далі - Предмет застави).

Загальна заставна вартість Предмета застави складає 31 709 000,00 гривень.

Згідно інформації позивача, заборгованість ТОВ фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» за тілом кредиту та відсотками, згідно умов Угоди 1 складає 9 825 668,69 грн. та 2 766 166,35 Євро.

Також, 08 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «КОНСОЛЬ ЛТД» (далі - Позичальник) була укладена Генеральна кредитна угода № 02-5/07-07 (далі - Угода 2).

Відповідно до Угоди 2 Кредитор надає Позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 2.1 Угоди 2).

На забезпечення виконання зобов'язань за Угодою 2 та укладених в її рамках кредитних договорів, 03 листопада 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Заставодержатель) та ТОВ фірмою «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (далі - Заставодавець) були укладені Договори застави транспортних та основних засобів, відповідно, № № 12/02-5/37-08, 12/02-5/38-08, 12/02-5/39-08, предметами яких виступили:

- автомобіль легковий універсал Toyota Land Cruiser Prado JTEBU25J275066696, 2007 року випуску, реєстраційний номер АК8572АА;

- автомобіль легковий хечбек Suzuki Swift LS5W3ADR06B035082, 2006 року випуску, реєстраційний номер АК5884ВВ;

- автомобіль легковий універсал Toyota Lexus LX570 JTJHY00W084001182, 2008 року випуску, реєстраційний номер АК5505ВВ;

- автомобіль легковий хечбек Honda Civic SHHFK18407U002301, 2006 року випуску, реєстраційний номер АК3866ВС;

- кран баштовий КБ-308А, інвентарний номер 3/1-91, реєстраційний номер 9590, заводський номер 1127;

- кран баштовий КБ-403Б, інвентарний номер 3/1-93, реєстраційний номер 8844, заводський номер 1461;

- кран баштовий Liebherr 120НС/13, інвентарний номер 3/1-66, реєстраційний номер 9711, заводський номер 41229049;

- машина контактного зварювання МСО-606, 2008 року випуску, інвентарний номер 3/2-1597, заводський номер 7680510;

- верстат для різки арматурної сталі СМЖ-175, інвентарний номер 3/2-1598, заводський номер 100-07;

- верстат для різки арматурної сталі СМЖ-322Б № 55, інвентарний номер 3/2-1602, заводський номер не встановлено;

- штукатурна станція «Таврія» с розчинонасосом РН-6, інвентарний номер 3/2-1604, заводський номер 1;

- арочна будівля Ангар (18Х50м) в тому числі стелаж, інвентарний номер 1/1-101, заводський номер не встановлено;

- бетонозмішувач СБ-138 БМ-01 (примусового змішування), інвентарний номер 3/2-1582, заводський номер не встановлено;

- верстат для різки арматурної сталі СМЖ-322Б № 52, інвентарний номер 3/2-1569, заводський номер не встановлено;

- ваги кранові електро-тензометичні «ЕрМак ВК1рк-5», інвентарний номер 3/2-1534, заводський номер КР057166;

- ваги кранові електро-тензометичні «ЕрМак ВК1рк-10», інвентарний номер 3/2-1535, заводський номер КР107162;

- штукатурна станція G-5 супер в комплекті, інвентарний номер 3/2-1560/1, заводський номер не встановлено;

- штукатурна станція G-5 супер в комплекті, інвентарний номер 3/2-1560/2, заводський номер не встановлено;

- штукатурна станція G-5 супер в комплекті, інвентарний номер 3/2-1560/3, заводський номер не встановлено;

- дизель-генератор ДГМА-48 М2-3, інвентарний номер 3/2-1715, заводський номер не встановлено;

- бетононасос MEGAPUMP, інвентарний номер 3/2-1712, заводський номер не встановлено;

- верстат для згинання арматури СГА-40, інвентарний номер 3/2-1709/1, заводський номер 017-08;

- верстат для згинання арматури СГА-40, інвентарний номер 3/2-1709/1, заводський номер 020-08;

- бензинова електростанція ЕР1500 ТЕ потужністю 15 кВа без автоматики, інвентарний номер 3/2-1665, заводський номер 020-09;

- штукатурна станція «Таврія» з розчинонасосом РН-6, інвентарний номер 3/2-1636, заводський номер 2;

- штукатурна станція «Таврія» з розчинонасосом РН-6, інвентарний номер 3/2-1636, заводський номер не встановлено;

- екскаватор-навантажувач JCB 3CX SM, JCB3CXPCJ81337665, двигун SB320/10241U0372208, інвентарний номер 3/2-149, реєстраційний номер КН22162;

- будівельний підіймач Bouwma WARRY HOIST 400ТН, інвентарний номер 3/1-153, заводський номер 0802131 (далі - Предмети застави).

Загальна заставна вартість Предметів застави складає 2 404 003,00 грн.

В зв'язку з тим, що зобов'язання ТОВ фірми «КОНСОЛЬ ЛТД» перед позивачем не були виконаними, останнім як обтяжувачем було прийнято рішення про початок процедури звернення стягнення на майно ТОВ фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ», яке передане у заставу у забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ фірмою «КОНСОЛЬ ЛТД», про що були внесені відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно інформації позивача, заборгованість ТОВ фірми «КОНСОЛЬ ЛТД» за тілом кредиту та відсотками, згідно умов Угоди 2 складає 21 269 458,01 грн. і 9 471 164,52 Євро.

Таким чином, загальна вартість майна ТОВ фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ», переданого в заставу АТ «Райффайзен Банк Аваль» дорівнює 34 113 003,00 грн., загальна сума невиконаних зобов'язань за Угодами 1 та 2 складає 31 095 126,70 грн. та 12 237 330,87 Євро.

Також, колегією суддів встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебувало виконавче провадження ВП № 37407953 з примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 5002-7/758-2012, виданого 19.02.2013 р. про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «КОНСОЛЬ ЛТД» (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022, ідентифікаційний код 20676633) та Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022, ідентифікаційний код 31447025) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071; вул. Борисоглібська, 15Б, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 24214088) 22 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 4 408 333,35 грн. суми боргу по процентам, 301 897,35 грн. пені, 132 000,00 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 142 849,32 грн. та 64 380,00 грн. судового збору.

За вищезазначеним документом, боржниками є ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» та ТОВ фірма «РЕАЛ ЕСТЕЙТ», а стягувачем - ПАТ «Банк «Київська Русь».

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 05.04.2013 р. відкрито виконавче провадження ВП № 37407953 з виконання наказу Господарського суду АР Крим від 19.02.2013 р. № 5002-7/758-2012 про стягнення з ТОВ фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» 27 049 460 грн. 02 коп. на користь ПАТ «Банк «Київська Русь».

Вказаною постановою боржнику встановлено строк на виконання рішення суду в самостійному порядку в семиденний термін з моменту винесення (отримання) постанови.

27 червня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 2 704 946,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості по виконавчому провадженню ВП № 37407953 становить 29 754 406,02 грн.

В процесі здійснення виконавчих дій по виконавчому провадженні ВП № 37407953, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 24 грудня 2013 року винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022, код ЄДРПОУ 31447025) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, що становить: 29 754 406,02 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (далі - оскаржуване рішення).

Водночас, Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.11.2013 р. по справі № 5002-7/758-2012 затверджено мирову угоду між ПАТ «Банк «Київська Русь», ТОВ фірмою «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» та ТОВ фірмою «КОНСОЛЬ ЛТД», після чого 30.01.2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 37407953.

В зв'язку з тим, що по виконавчому провадженню ВП № 37407953 існує залишок виконавчого збору, який становить 2 704 460,22 грн., постанову про стягнення виконавчого збору від 27.06.2013 р. ВП № 37407953 виділено в окреме провадження.

Незгода з зазначеною вище постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.12.2013 р. в частині та необхідністю вчинення відповідачем певних дій обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98-ВР), Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), Закону України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII (далі - Закон № 2654-XII).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону № 202/98-ВР державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 11 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно з частиною першою статті 54 Закону № 606-XIV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Частиною третьою статті 54 Закону № 606-XIV встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Окрім цього, Законом № 2654-XII визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У відповідності до ст. 16 Закону № 2654-XII право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Частиною другою ст. 17 Закону № 2654-XII передбачено, що заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Статтею 19 Закону № 2654-XII встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною шостою статті 20 Закону № 2654-XII передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Крім того, статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач, як заставодержатель, має переважне право на задоволення своїх вимог перед іншими кредиторами цього боржника (заставодавця) за рахунок предмету застави, а накладення арешту на завалене майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, порушує його права, визначенні чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, право застави виникло в 2008 році, тобто до винесення Господарським судом АР Крим рішення від 31.01.2013 р. про стягнення солідарно з боржників: ТОВ фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» та ТОВ фірми «КОНСОЛЬ ЛТД» коштів, яке набрало законної сили 18.02.2013 р.; вартість предмета застави (34 113 003,00 грн.) не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (31 095 126,70 грн. та 12 237 330,87 Євро), а тому, підстав для арешту всього рухомого та нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яке згідно умов договорів застави № 2046 від 08.09.2008 р., № 12/02-5/37-08, № 12/02-5/38-08, № 12/02-5/39-08 від 03.11.2008 р. перебуває в заставі у АТ «Райффайзен Банк Аваль», в інтересах ПАТ «Банк «Київська Русь», який не є заставодержателем, у відповідача були відсутні.

Крім того, суд враховує закінчення виконавчого провадження ВП № 37407953 з підстав п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV та зазначає наступне.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 50 Закону № 606-XIV визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Проте, Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в порушення вказаних вище норм, такі вимоги Закону дотримані не були.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону № 606-XIV у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що Державна виконавча служба України неправомірно звернула стягнення на майно ТОВ фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ», на яке згідно із Законом України «Про заставу» не може бути накладено стягнення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.12.2013 р. в частині арешту майна боржника, яке у відповідності до умов договорів застави, передане в заставу Заставодержателю - позивачу, підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Отже, колегія суддів вважає, що з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, необхідно зобов'язати відповідача зняти арешт з заставленого майна.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» повністю задовольнити: визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24 грудня 2013 року ВП № 37407953 в частині арешту майна ТОВ фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ», яке у відповідності до умов договорів застави передане у заставу позивачу та зобов'язати відповідача зняти арешт з майна боржника, яке у відповідності до умов договорів застави передане у заставу позивачу.

З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 181, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 24 грудня 2013 року ВП № 37407953 в частині арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ - 31447025, 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16), яке у відповідності до умов договорів застави № 2046 від 08.09.2008 р., № 12/02-5/37-08, № 12/02-5/38-08, № 12/02-5/39-08 від 03.11.2008 р. передане у заставу Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль».

3. Зобов'язати Державну виконавчу службу України зняти арешт з майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ - 31447025, 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16), яке у відповідності до умов договорів застави № 2046 від 08.09.2008 р., № 12/02-5/37-08, № 12/02-5/38-08, № 12/02-5/39-08 від 03.11.2008 р. передане у заставу Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль», а саме:

- кран баштовий «EUROGRU», індекс крана - Е70.30, інвентарний номер 3/1-105, 2007 року виготовлення, заводський номер 220.010.2, реєстраційний номер 9807;

- кран баштовий «EUROGRU», індекс крана - Е70.30, інвентарний номер 3/1-110, 2007 року виготовлення, заводський номер 220.011.2, реєстраційний номер 9768;

- кран баштовий «EUROGRU», індекс крана - Е63.20, інвентарний номер 3/1-122, 2007 року виготовлення, заводський номер 160.045.2, реєстраційний номер 9769;

- кран баштовий «EUROGRU», індекс крана - Е52.125, інвентарний номер 3/1-119, 2007 року виготовлення, заводський номер 704501, реєстраційний номер 9894;

- технологічне обладнання та техніка для виробництва та фарбування металевих виробів, інвентарний номер 3/2-1397;

- технологічне обладнання для виробництва металевих армованих виробів, інвентарний номер 3/2-1593;

- технологічне обладнання для різання блоків з граніту, інвентарний номер 3/2-1532;