Постанова № 38133055, 09.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/873/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року 13 год.35 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Філіппова Ю.В.

за участю сторін:

представника позивача - Артемчука П.П. (за посвідченням)

представника відповідача - Корнишина Ю.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 12 «Одесбуд» до Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанов про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 12 «Одесбуд» (далі - ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд») до Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - ПУТУ НКЦПФР), в якому позивач просить суд скасувати постанови № 505-ОД-1-Е,№ 506-ОД-1-Е, № 507-ОД-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 25.11.2013 року.

У своєму позові позивач зазначив, що постановами, з приводу яких позивач звернувся з адміністративним позовом, його притягнуто до відповідальності за невиконання розпорядження ОТУ НКЦПФР про усунення порушень законодавства про цінні папери, якими вимагалось у термін до 19.09.2013 року розкрити річну інформацію про емітента за 2012 рік шляхом її розміщення в базі даних НКЦПФР. Однак, позивач вважає, що не допускав відповідних порушень. З цього приводу у позові зазначено, що підприємством допущено правопорушення, яке полягало у неподанні річної інформації про емітента за 2012 рік шляхом її розміщення в базі даних НКЦПФР у термін до 30.04.2013 року, за що воно вже було притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 510,00 грн., який сплачений 08.08.2013 року. Водночас з цим позивач повідомив, що підприємство фактично не працює з 01.01.2013 року, втім керівником 14.08.2013 року на адресу начальника ОТУ НКЦПФР завідуючому відділом по роботі з емітентами представлена річна інформація емітента цінних паперів за 2012 рік, однак, ця інформація не була зареєстрована, оскільки відповідною посадовою особою надано роз'яснення про відсутність необхідності проведення реєстрації за умови особистої подачі згаданих документів. Не зважаючи на це, 25.11.2013 року представника позивача знову запросили для участі у розгляді справи про правопорушення, в ході якого, зі слів представника позивача, було задоволено його прохання усунути ці порушення у термін до 29.11.2013 року, однак, відповідачем все одно прийнято постанови про притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення штрафів у розмірі 17000,00 за кожне правопорушення.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 41-48), в яких зазначив, що в порушення вимог ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», п. 1 гл. 7 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 року № 1591, яке було чинним у момент виникнення спірних правовідносин, позивачем не розкрито регулярної річної інформації емітента цінних паперів за 2012 рік шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; не розкрито регулярної річної інформації емітента цінних паперів за 2012 рік шляхом її розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; не надано до ОТУ НКЦАФР річної інформації емітента цінних паперів за 2012 рік не пізніше 01 червня року, наступного за звітним. У зв'язку з наведеними правопорушеннями відповідачем прийняті постанови від 29.07.2013 року № 289-ОД-1-Е, № 291-ОД-1-Е, № 290-ОД-1-Е, якими до ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн. за кожне із вищенаведених правопорушень. При цьому відповідач звернув увагу на те, що вищезгадані штрафні санкції досі не погашені підприємством, з приводу чого прокуратурою Малиновського району м. Одеси було ініційовано судовий процес щодо стягнення цих коштів у примусовому порядку. Як повідомив відповідач, у зв'язку з тим, що на момент притягнення позивача до відповідальності ним так і не було в установленому законодавством порядку розкрито річної інформації, ним прийняті розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 29.07.2013 року № 209-ОД-1-Е, № 210-ОД-1-Е, № 211-ОД-1-Е, якими підприємство зобов'язано у термін до 19.09.2013 року усунути відповідні порушення. Втім, як стверджує відповідач, порушення не були усунуті своєчасно, зокрема, розкриття річної інформації емітента за 2012 рік шляхом її опублікування в офіційному друкованому виданні відбулось лише 29.11.2013 року, шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР - 27.11.2013 року, шляхом надання інформації до ОТУ НКЦПФР - 28.11.2013 року. В свою чергу, за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери передбачена відповідальність відповідно до вимог п. 8 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», на підставі яких за результатами розгляду відповідних справ про правопорушення на ринку цінних паперів й були винесені постанову, з приводу оскарження яких позивач звернувся до суду. Окремо відповідач зауважив, що позивача притягнуто до відповідальності не за несвоєчасне подання річної інформації, а за невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери. При цьому звертає увагу суду на те, що наданий позивачем доказ щодо подання ним до НКЦПФР річної інформації 16.08.2013 року не може розглядатись як належний доказ у справі, оскільки дата, наведена у цьому документі, визначається підприємством самостійно та не засвідчує дату подачі інформації до ОТУ НКЦПФР, а також зауважив, що скрутне становище підприємства не звільняє таке підприємство від обов'язку виконувати вимоги чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив таке.

25.11.2013 року відповідачем за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 505-ОД-1-Е, відповідно до якої за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери ОТУ НКЦПФР від 29.07.2013 року № 210-ОД-1-Е до ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» застосовано штрафну санкцію у вигляді 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у гривневому еквіваленті 17000 грн. (копія а.с. 66).

Також за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем прийнято постанову про накладення санкції правопорушення на ринку цінних паперів від 25.11.2013 року № 506-ОД-1-Е, відповідно до якої за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери ОТУ НКЦПФР від 29.07.2013 року № 209-ОД-1-Е до ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» застосовано штрафну санкцію у вигляді 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у гривневому еквіваленті 17000 грн. (копія а.с. 67).

Окрім цього, за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем прийнято постанову про накладення санкції правопорушення на ринку цінних паперів від 25.11.2013 року № 507-ОД-1-Е, відповідно до якої за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери ОТУ НКЦПФР від 29.07.2013 року № 211-ОД-1-Е до ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» застосовано штрафну санкцію у вигляді 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у гривневому еквіваленті 17000 грн. (копія а.с. 68).

Зазначені постанови були отримані відповідачем 02.12.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія а.с. 69).

Дослідивши обставини прийняття відповідачем вищезгаданих постанов, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

В свою чергу, виходячи з вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств, а згідно з ч. 3 цієї статті емітентом акцій є тільки акціонерне товариство.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство зобов'язане розкривати інформацію відповідно до законів України.

Статтею 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено обов'язок емітентів цінних паперів розкривати інформацію на фондовому ринку шляхом: розміщення її в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; подання її до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Цією ж нормою права визначено, що емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до ст. 40 зазначеного Закону річна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, відноситься до категорії регулярної інформації про емітента. Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік.

Згідно з ч. 3 цієї статті Закону річна інформація про емітента повинна містити такі відомості: найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу; орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента; цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), спосіб розміщення та лістинг цінних паперів; річна фінансова звітність; аудиторський висновок; перелік власників значних пакетів (10 відсотків і більше) акцій із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій. Емітент має право додатково розкривати іншу інформацію.

Частиною 4 ст. 40 цього Закону встановлено, що річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом: розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; розміщення на власному веб-сайті.

Крім того, вимогами ч. 6 цієї норми законодавства передбачено, що строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює додаткові вимоги до розкриття регулярної інформації про емітента та вживає заходів щодо її розкриття.

Так, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 року № 1591, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2007 року за № 97/13364, затверджено Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів. Главою 7 розділу V зазначеного Положення додатково регламентовано порядок розкриття регулярної річної інформації на фондовому ринку.

Вищевказаний порядок, зокрема, передбачає, що розкриття річної інформації має здійснюватись шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування у офіційному друкованому виданні, розміщення на сторінці в мережі Інтернет та подання до Комісії. Розкриття річної інформації здійснюється у такі строки: розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; опублікування у офіційному друкованому виданні - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; подання до Комісії - не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.

Судом встановлено, що позивач ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» своєчасно не виконав встановлений наведеними нормами законодавства обов'язок щодо розміщення річної інформації, внаслідок чого відповідно до п. 5 ч.1. ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» його було притягнуто до відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів. Так, позивача притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафної санкції постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 29.07.2013 року № 289-ОД-1-Е за не розкриття річної інформації про емітента за 2012 рік шляхом опублікування її в офіційному друкованому виданні не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним - у розмірі 510 грн.; постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 29.07.2013 року № 291-ОД-1-Е за не розкриття річної інформації про емітента за 2012 рік шляхом її розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів - у розмірі 510 грн.; постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 29.07.2013 року № 290-ОД-1-Е за неподання до ОТУ НКЦПФР річної інформації про емітента за 2012 рік не пізніше 01 червня року, наступного за звітним - у розмірі 510 грн.

Зазначені факти не заперечуються та визнаються позивачем, а вищевказані постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів ним в установленому законодавством порядку не оскаржувались.

Поряд з цим, встановивши наведені вище порушення, відповідач на підставі п. 10

ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання на ринку цінних паперів», яким визначено право НКЦПФР надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства, видав розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери:

- від 29.07.2013 року № 209-ОД-1-Е, яким зобов'язав ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» в термін до 19.09.2013 року згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та п. 1 гр. 7 розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 19.12.2006 року № 1591, розкрити річну інформацію про емітента за 2012 рік шляхом її опублікування в офіційному друкованому виданні (копія а.с. 49);

- від 29.07.2013 року № 210-ОД-1-Е, яким зобов'язав ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» в термін до 19.09.2013 року згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та п. 1 гр. 7 розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 19.12.2006 року № 1591, розкрити річну інформацію про емітента за 2012 рік шляхом її розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР (копія а.с. 51);

- 29.07.2013 року № 211-ОД-1-Е, яким зобов'язав ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» в термін до 19.09.2013 року згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та п. 1 гр. 7 розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 19.12.2006 року № 1591, надати до ОТУ НКЦПФР річну інформацію про емітента за 2012 рік (копія а.с. 53).

Зазначені розпорядження були отримані позивачем 05.08.2013 року, про що свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( копія а.с. 54).

Втім, як свідчать матеріали справи, вищенаведені розпорядження не були виконані позивачем своєчасно. Зокрема, опублікування річної інформації ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» за 2012 рік в офіційному виданні НКЦПФР - бюлетені «Цінні папери України» - відбулось лише 29.11.2013 року, що підтверджується копією відповідних сторінок з зазначеного видання ( копія а.с. 18, 50). Розміщення річної інформації ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» за 2012 рік у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР (http://smida.gov.ua/) відбулось 27.11.2013 року, про що свідчить інформація, наявна на відповідному інформаційному ресурсі (копія а.с.52). В свою чергу, річна інформація ПрАТ «БУД № 12 «Одесабуд» за 2012 рік надана до комісії лише 28.11.2013 року, про що свідчить відповідна відмітка на титульному аркуші відповідної інформації (копія а.с. 17), а також копії сторінок з журналу реєстрації вхідної документації від юридичних осіб (копія а.с.93-95) та журналу реєстрації річних звітів публічних (відкритих) акціонерних товариств та емітентів облігацій ( копія а.с. 91-92).

Суд вважає таким, що не підтверджується доказами у справі, посилання представника позивача на те, що річна інформація за 2012 рік надавалась ним 16.08.2013 року до начальника відділу по роботі з емітентами ОТУ НКЦПФР. При цьому суд критично оцінює надану до суду копію титульного аркушу відповідної річної інформації, на якій міститься лише відмітка голови Правління «Сдал 16.08.2013 року», що не може розглядатись як належний та допустимий доказ для встановлення факту отримання відповідачем зазначеного документа у визначену дату (копія а.с. 13).

Крім того, суд враховує, що, виходячи з п. 3 глави І Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 19.12.2006 року № 1591, поданню інформації до комісії має передувати її розміщення на безоплатній основі в загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або в її інформаційному ресурсі, поновлюваному у режимі реального часу (далі - стрічка новин); а також її опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Комісії. При цьому Додаток 37 до вказаного Положення, що містить форму річної інформації емітента цінних паперів, передбачає зазначення у ньому дати розміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних комісії, а також номеру та найменування офіційного друкованого видання та дати опублікування відповідної інформації.

Так, на титульному аркуші річної інформації позивача за 2012 рік, копія якого надана ним до суду на підтвердження факту подачі цієї інформації до НКЦПФР 16.08.2013 року (копія а.с. 13) наведена інформація про розміщення річної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії 14.08.2013 року, а також про її опублікування в офіційному друкованому виданні 08.02.2013 року, що, як встановлено вище, не відповідає дійсним обставинам справи. Поряд з цим, дослідивши зміст розміщеної у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії річної інформації позивача за 2012 рік, суд встановив, що вона відповідає інформації, яка була надана позивачем до Комісії саме 28.11.2013 року ( копія а.с. 17), а не 16.08.2013 року, та ця інформація в частині дати розміщення річної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії відрізняється від відповідної інформації, яка, як стверджує позивач, подавалась ним 16.08.2013 року. Зазначені обставини є додатковими свідченнями того, що 28.11.2013 року річна інформація за 2012 рік всупереч твердженням позивача була подана ним не повторно, а вперше.

Суд також критично оцінює посилання позивача на лист від 25.07.2013 року № 43 щодо направлення фінансового звіту ПАТ «БМУ № 12 «Одесбуд», який, як стверджує позивач надавався до Комісії 25.07.2013 року ( копія а.с. 84). Вищезгаданий лист не містить печатки підприємства, крім того не підтверджує подання до Комісії річної інформації.

Постановами відповідача від 30.10.2013 року №№ 541-ОД-1-Е (а.с. 55), 542-ОД-1-Е (а.с. 56), 543-ОД-1-Е (копія а.с.57) з приводу невиконання позивачем вищезгаданих розпоряджень про усунення порушень на ринку цінних паперів були порушені відповідні справи про правопорушення на ринку цінних паперів. Зазначені постанови отримані позивачем 05.11.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( копія а.с. 58). 11.11.2013 року відповідачем також складені акти про правопорушення на ринку цінних паперів №№ 530-ОД-1-Е (копія а.с. 59), 531-ОД-1-Е (копія а.с.60), 532-ОД-1-Е (копія а.с.61), а постановами про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 11.11.2013 року № 540-ОД-1-Е (копія а.с. 62), №541-ОД-1-Е (копіяа.с.63), № 542-ОД-1-Е (копія а.с. 64) розгляд зазначених справ призначений на 25.11.2013 року. Вказані акти і постанови отримані позивачем 18.11.2013 року, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( копія а.с. 65).

Таким чином, судом встановлено, що розпорядження відповідача про усунення порушень на ринку цінних паперів виконано позивачем з порушенням встановлених цими розпорядженнями термінів їх виконання понад 2 місяці. При цьому їх виконання відбулось вже після розгляду порушених справ про правопорушення на ринку цінних паперів.

В свою чергу, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів тягне відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на той факт, що підприємство фактично тривалий час не здійснює свої статутної діяльності з огляду на вимоги п. 3 розділу І глави V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 19.12.2006 року № 1591, згідно з якими обов'язок здійснювати розкриття річної інформації поширюється на осіб, які станом на 31 грудня звітного року є емітентами. Обов'язок розкриття річної інформації припиняється з дати опублікування інформації про скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів відповідно до нормативно-правового акта Комісії, що регулює порядок скасування реєстрації випуску цінних паперів, за умови відсутності інших підстав, передбачених законодавством, для виникнення такого обов'язку. Однак, позивачем такої інформації не публікувалось.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази окремо та у їх взаємному зв'язку, суд встановив, що постанови ОТУ НКЦПФР про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 25.11.2013 року № 505-ОД-1-Е, № 506-ОД-1-Е та № 507-ОД-1-Е є такими, що відповідають вимогам законодавства та всім критеріям, встановленим для рішень органів владних повноважень.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому частиною 3 цієї норми Закону встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи майновий характер спору у цій справі з урахуванням наведених норм законодавства сума судового збору за подачу такого позову становить 1827,00 грн. (1218,00 грн. х 1,5), а під час подання цього спору позивач мав сплатити 182,70 грн.

(1218 грн. х 1,5 х 10%). Оскільки судове рішення ухвалюється на користь відповідача, а під час подачі адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі

510,00 грн., суд стягує з позивача решту суми судового збору, яка становить 1317,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 12 «Одесбуд» до Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанов про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 25.11.2013 року № 505-ОД-1-Е, № 506-ОД-1-Е та № 507-ОД-1-Е - відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 12 «Одесбуд» решту судового збору у сумі 1317,00 грн., що підлягає перерахуванню за реквізитами: отримувач коштів - ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 09.04.2014 року.

Суддя С.М. Корой

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 12 «Одесбуд» до Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанов про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 25.11.2013 року № 505-ОД-1-Е, № 506-ОД-1-Е та № 507-ОД-1-Е - відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 12 «Одесбуд» решту судового збору у сумі 1317,00 грн., що підлягає перерахуванню за реквізитами: отримувач коштів - ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 09.04.2014 року.

Суддя С.М. Корой

09 квітня 2014 року.