Рішення № 38133054, 09.04.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.2014р. Справа № 907/105/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АМАКО Україна", с. Проліски, Бориспільський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий центр", м. Ужгород

про стягнення загальної суми 286 866,16грн. (в тому числі сума 229 492,90грн. - основний борг та сума 57373,26 грн. - нарахований штраф).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача : Зауткін С.С. - юрисконсульт ТОВ „АМАКО Україна" за дов. від 15.11.2013р.

від відповідача: Радь І.І. - представник за дов. від 20.11.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „АМАКО Україна", с. Проліски, Бориспільський район, Київська область (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово - промисловий центр", м. Ужгород (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 286 866,16грн. (в тому числі сума 229 492,90грн. - основний борг та сума 57373,26 грн. - нарахований штраф).

У судовому засіданні 25.03.2014р. судом було оголошено перерву до 09.04.2014р., що підтверджується матеріалами справи (а.с.43) для надання сторонам можливості врегулювати спір у добровільному порядку, з урахуванням частково сплаченої відповідачем суми 20 000,00грн., відповідно до платіжного доручення №45 від 25.03.2014р. (а.с.41).

У дане судове засідання представником позивача подано до матеріалів справи письмову заяву від 08.04.2014р. про зменшення розміру позовних вимог на суму 20 000,00грн. основного боргу (а.с.44-45), з урахуванням частково сплаченої відповідачем суми 20 000,00грн., відповідно до платіжного доручення №45 від 25.03.2014р. та що підтверджується витягом по рахунку позивача від 26.03.2014р. (а.с.46).

Представником відповідача зазначено обставину щодо неможливості погашення у добровільному порядку залишку суми 209 492,90грн. основного боргу, що пов"язано з відсутністю у відповідача на даний час коштів.

Також зазначено, що даний майновий стан не дає можливості відповідачеві також сплатити суму нарахованого Позивачем штрафу та розмір якого може бути зменшений судом.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю у зменшеному розмірі, відповідно до письмової заяви від 08.04.2014р. (а.с.44-45) та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача залишок суми 209 492,90грн. основного боргу та нараховану суму 57373,26 грн. штрафу, відповідно до умов п.5.1 Додатку №1 від 15.02.2013р. до Договору купівлі - продажу та технічного обслуговування №6729/017502 від 01.10.2012р..

Розгляд справи відкладався та у розгляді справи оголошувалась перерва, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2012р. між Товариство з обмеженою відповідальністю „АМАКО Україна", як Постачальником (далі - позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий центр", як Покупцем (далі - відповідачем), було укладено Договір купівлі - продажу та технічного обслуговування №6729/017502 від 01.10.2012р., до якого були внесені зміни Додатком №1 від 15.02.2013р. до даного Договору ( далі - Договір з додатком , а.с.17-20).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов даного Договору з додатком, позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 292 398,89грн., що підтверджується видатковою накладною № К - 005260/017502 від 15.04.2013 (а.с.13-15) та що не заперечується відповідачем.

Відповідно до умов п.1.3 Додатку №1 від 15.02.2013р. до Договору купівлі - продажу та технічного обслуговування №6729/017502 від 01.10.2012р. передбачено, зокрема, що загальна поточна сума заборгованості з оплати поставленого товару не може перевищувати суму в розмірі 250 000,00грн..

Вимогами п.1.4 даного Додатку №1 до Договору передбачено, що покупець зобов"язаний оплатити повну вартість поставленого товару за кожною окремою накладною протягом 45 календарних днів з дня отримання відповідного товару.

Позивачем у рахунок оплати отриманого відповідачем товару на загальну суму 292 398,89грн., було частково зараховано суму 42 905,99грн. наявної переплати станом на квітень місяць 2013р., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 24.03.2014р. (а.с.37).

Інша сума 249 492,90грн. відповідачем, протягом 45 календарних днів, відповідно до умов п.1.4 Додатку №1 до Договору, з дня отримання товару за видатковою накладною № К - 005260/017502 від 15.04.2013р., не була сплачена на користь позивача.

Відповідачем частково 22.10.2013р. було сплачено суму 20 000,00грн., що також підтверджується бухгалтерською довідкою від 24.03.2014р..

Станом на день звернення позивача до суду з даною позовною заявою у відповідача була наявна перед позивачем сума 229 492,90грн. основного боргу.

Після порушення судом провадження у даній справі, відповідачем було частково сплачено на користь позивача суму 20 000,00грн. основного боргу, відповідно до платіжного доручення №45 від 25.03.2014р. (а.с. 41) та що підтверджується витягом по рахунку позивача від 26.03.2014р. (а.с.46), у зв"язку з чим позивачем письмовою заявою від 08.04.2014р. про зменшення розміру позовних вимог, зменшено позовні вимоги по сумі основного боргу на 20 000,00грн. та який станом на день вирішення судом спору становить 209 492,90грн. та що не заперечується уповноваженим представником відповідача.

Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 209 492,90грн., тому позовні вимоги позивача у зменшеному розмірі, відповідно до письмової заяви від 08.04.2014р., є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не заперечені уповноваженим представником відповідача, а тому позов у даній частині позовних вимог у зменшеному розмірі підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача заборгованості у залишку суми 209 492,90грн..

Вимогами п.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком та у ст.549 цього ж Кодексу наведено поняття неустойки (штрафу, пені) та зокрема, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно вимог п.2 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлюється Договором.

Вимогами п.1.5 Додатку №1 до Договору передбачено, що у разі прострочення оплати за умовами п.1.4 цього Додатку понад десять календарних днів, Покупець зобов"язується оплатити Постачальнику штраф у розмірі 25% від суми несплаченої в строк вартості поставленого товару.

Як було зазначено вище, відповідачем сума 229 492,90грн., відповідно до умов п.1.4 Додатку №1 до Договору, на день звернення позивача до суду з даною позовною заявою, не була сплачена, а тому, за вищенаведених обставин, є правомірним заявлення позивачем до стягнення з відповідача нарахованого штрафу у сумі 57373,26 грн., у розмірі 25% від суми 229 492,90грн. яка була заборгованістю, станом на день звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до вимог п.3 ст. 83 ГПК України, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Зазначена представником відповідача та обставина, що неможливість виконання зобов"язання у встановлені строки, пов"язано з відсутністю у відповідача коштів ( важкий фінансовий стан) не є тим винятковим випадком, що може бути підставою для зменшення судом розміру штрафу нарахованого позивачем, а тому сума 57373,26грн. нарахованого штрафу в повному обсязі також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 5 737,33грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 546, 549, 551 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово - промисловий центр" (м. Ужгород, вул. Боженка, 2, офіс 4, ідентифікаційний код 22090788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АМАКО Україна" (Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2, ідентифікаційний код 21665011, п/р 26001200124006 в ПАТ „ Сітібанк (Україна)" м. Київ, МФО 300584) загальну суму 266 866,16грн. (в тому числі сума 209 492,90грн. залишку основного боргу та сума 57 373,26грн. нарахованого штрафу) та суму 5 737,33грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Суддя В.І. Карпинець