Рішення № 38132651, 20.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/828/14 20.03.14

За позовом Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1;

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра";

про стягнення 385 556,88 грн.

О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність №1854 від 15.08.2012р.;

Від відповідача: Мазуренко О. П., представник,довіреність №13-11-553 від 14.01.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 364 147,78 грн. заборгованості по орендній платі, 3 026,68 грн. інфляційних витрат, 3 610,99 грн. трьох відсотків річних, 14 771,43 грн. пені, а також 7 711,14 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 року порушено провадження у справі № 910/828/14; розгляд справи призначено на 18.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року відкладено розгляд справи до 04.03.2014 року.

У судовому засіданні 04.03.2014 року було оголошено перерву у справі до 20.03.2014 року.

У судовому засіданні 20.03.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у своєму письмовому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, просив у позові відмовити, посилаючись на невірний розрахунок позивачем штрафних санкцій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" 21.08.08 року було укладено договір оренди, згідно якого орендодавець передає орендарю, а орендар приймає у платне, тимчасове користування на умовах оренди нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якого 250,7 кв.м.

На виконання умов договору між сторонами було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 21.08.2008 р. за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 250,7 кв.м.

Відповідно до п. 4.1. договору, орендна плата за користування орендованим майном перераховується в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця, зазначений у договорі або в інших формах, що не суперечать вимогам чинного законодавства України, при цьому такі розрахунки оформляються додатковими договорами.

Пунктом 4.2. договору сторони визначили, що розмір орендної плати за місяць на день укладання договору становить 30 400,00 грн., що еквівалентно 4 259,58 Євро по курсу НБУ (з розрахунку 7,136855 грн. за 1 Євро). Сума орендних платежів корегується щомісячно з урахуванням зміни курсу НБУ на день платежу з відображенням еквіваленту одного Євро до гривні в рахунку.

Згідно з п. 4.3.1. договору, орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 5-го числа поточного місяця на підставі даного договору або на підставі виставлених рахунків. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від фінансового результату господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.1. договору, строк оренди становить 10 років - з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду.

Позивач вказує, що відповідач в порушення взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати за період з червня 2013 р. по січень 2014 р. в розмірі 364 147,78 грн.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 21.08.2008) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 364 147,78 грн., у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.4.3 договору оренди строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Доказів сплати вказаної заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідача за договором оренди від 21.08.2008 р. у розмірі 364 147,78 грн. є обґрунтована, документально підтверджена та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14 771,43 грн. пені, 3026,68 грн. збитків від інфляції та 3% річних в розмірі 3 610,99 грн. Стосовно вимоги позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.5 договору оренди від 21.08.2008 року передбачена відповідальність орендаря у разі прострочення сплати орендної плати у вигляді пені в розмірі 0,2% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючою за весь час прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 14 771,43 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок, господарський суд прийшов до висновку, що стягненню з відповідача підлягає 3610,99 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми та 2 732,39 грн. інфляційних збитків.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (інд. 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) 364 147 (триста шістдесят чотири тисячі сто сорок сім) грн. 78 коп. заборгованості по орендній платі, 14 771 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 43 коп. пені, 3 610 (три тисячі шістсот десят) грн. 99 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 2 732 (дві тисячі сімсот тридцять дві) грн. 39 коп. інфляційних збитків, та 7 693 (сім тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 57 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 07.04.2014 р.