ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" квітня 2014 р. справа № 809/2069/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.
представника позивача: Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" - Марієна І.С.,
представників відповідача: ректора Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького - Лотоцького М.В., Шулятицького С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до ректора Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького про визнання протиправною дії щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію, -
ВСТАНОВИВ:
Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" (далі по тексту - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ректора Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького (далі по тексту - відповідач, ректор університету) про визнання протиправною дії щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що позивач в березні 2013 року звернувся із запитом на інформацію до ректора Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького із проханням надати належним чином засвідчені копії статутних документів вищого навчального закладу (надалі по тексту - ВНЗ), документів, які надають право відповідачу провадити діяльність у галузі надання освітніх послуг, а також документів, які складені з метою забезпечення підготовки та проведення прийому абітурієнтів до університету у 2013 році. В порушення вимог статті 21 Закону України "Про громадські об'єднання", статей 14, 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідач листом від 14 березні 2013 року на письмовий запит надав відповідь, в якій роз'яснено можливість позивача ознайомитися із запитуваною інформацією на офіційному веб-сайті університету, а також отримати її в Міністерстві освіти і науки України, оскільки по частині інформації її розпорядником є згадане міністерство. Таку не належну відповідь позивач розцінює як неправомірну відмову у наданні інформації - у доступі до публічної інформації, право на яке гарантовано пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Захист порушеного права просить здійснити шляхом визнання неправомірною дії ректора, голови приймальної комісії Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького Луцького І.М., що полягає у відмові в задоволенні запиту на інформацію позивача.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних у адміністративному позові. У судовому засіданні пояснили, що на відповідача як на розпорядника інформації розповсюджуються вимоги пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Право отримувати копії документів, які містять публічну інформацію визначено статтями 1, 5, 14 і 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Надаючи роз'яснення листом від 14 березня 2013 року відповідач порушив вимоги статті 14 згаданого Закону, яким визначено обов'язок розпорядника інформації надавати за запитами достовірну, точну та повну інформацію. Звернули увагу на те, що в силу вимог частини 2 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідь розпорядника про можливість одержання запитувачем інформації із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Просили позов задовольнити повністю.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, подавши суду письмове заперечення проти адміністративного позову (том 1 а.с. 121-125). У судовому засіданні пояснили, що відповідач - ректор Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького в силу вимог статті 32 Закону України "Про вищу освіту", статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не є суб'єктом владних повноважень і розпорядником публічної інформації. Вказали на те, що Законом України "Про громадські об'єднання" не передбачено право на витребування громадськими організаціями належним чином засвідчених копій документів вищих навчальних закладів. У зв'язку із тим, що відповідач не є розпорядником публічної інформації, а надана листом відповідь від 14 березня 2013 року не порушує права та інтереси Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України", просили у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" в березні 2013 року звернулося до ректора Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького із запитом на інформацію №198/1-13 від 06 березня 2013 року. Даним запитом позивач, серед іншого, просив відповідача надати належним чином засвідчені копії документів, а саме:
- статут ВНЗ;
- свідоцтво про реєстрацію ВНЗ;
- довідка про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками;
- ліцензію ВНЗ та додатки до неї;
- довідка з ЄДРПОУ;
- правила прийому до ВНЗ у 2013 році;
- положення про приймальну комісію ВНЗ;
- наказ про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ;
- план роботи та графік засідань приймальної комісії ВНЗ;
- дислокацію приміщень, які задіяні для підготовки та проведення прийому абітурієнтів до ВНЗ;
- встановлені квоти прийому до ВНЗ різних категорій осіб (том 1 а.с. 169).
На вказаний запит 14 березня 2013 року відповідач на адресу позивача направив лист-відповідь №1148, в якому повідомив, що по інформації, визначеної у пункті 1-5 запиту, позивачу за її отриманням рекомендовано звернутись до Міністерства освіти і науки України, з яким позивач уклав Договір про взаємодію, так як згідно статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" Міністерство освіти і науки України має статус розпорядника конфіденційної інформації, що міститься в офіційних реєстраційних документах навчального закладу.
Щодо документів, зазначених у пунктах 6-7 вказаного запиту, позивач повідомив про те, що вони розміщені у відкритому доступі на веб-сайті навчального закладу (університет права імені Короля Данила Галицького) www.iful.at.ua. У відповіді також повідомлено, що всі інші документи необхідні для чіткої і злагодженої організації прийому студентів на навчання у 2013 році розміщені на інформаційних стендах приймальної комісії університету (а.с. 170-171).
У зв'язку із отриманням відповіді такого змісту Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" звернулася до суду за захистом своїх порушених прав з відповідним адміністративним позовом.
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Законів України "Про доступ до публічної інформації", "Про вищу освіту" та "Про громадські об'єднання".
Як з'ясовано судом Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" є юридичною особою у формі громадської організації, що підтверджується інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (том 2 а.с. 35-39).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 21 Закону України "Про громадські об'єднання" позивач як громадське об'єднання має право одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Пунктом 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, серед інших, є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.
Змістом пункту 1.1 Положення про Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" передбачено, що Управління є консультативно-дорадчим структурним підрозділом всеукраїнської громадської організації і створюється з метою здійснення громадського контролю, моніторингу, взаємодії та налагодження співпраці з державними органами та закладами освіти і науки.
Пунктом 4.3 наведеного Положення встановлено, що Управління має право надсилати запити на інформацію та отримувати інформацію від державних органів та закладів освіти і науки, їх посадових та службових осіб (том 1 а.с. 180-183).
В матеріалах справи також наявна завірена копія довіреності №05/01-09 від 05 лютого 2009 року, за змістом якої голова Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" Марієн І.С. уповноважив Снігир Т.В. (начальника Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки) надсилати запити на інформацію та отримувати інформацію від державних органів та закладів сфери освіти і науки, їх посадових та службових осіб (том 1 а.с. 184).
З урахуванням коментованих норм Закону Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" в особі Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" наділена правом у порядку, визначеному законом, одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
Суд вважає, що Міністерство освіти і науки України як центральний орган виконавчої влади (суб'єкт владних повноважень), що реалізує державну політику у сфері освіти, надаючи Івано-Франківському університету права імені короля Данила Галицького ліцензію на освітню діяльність, делегував повноваження із надання освітніх послуг, пов'язаних із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти. У зв'язку із вказаним вищий навчальний заклад стосовно інформації, пов'язаної з виконанням ним своїх обов'язків із надання освітніх послуг на підставі ліцензії на освітню діяльність, в розумінні вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", є розпорядником публічної інформації, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, що знаходиться у володінні такого навчального закладу.
Статтею 1 Закону України "Про вищу освіту" визначено, що вищий навчальний заклад приватної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований на приватній власності і підпорядкований власнику (власникам).
Відповідно до положень абзацу 2 частини 2 статті 21 вказаного Закону власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) делегують свої повноваження керівникові або вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
За приписами частини 1 статті 32 Закону України "Про вищу освіту" безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник - ректор (президент).
Згідно вимог статті 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.
Під час розгляду справи представники відповідача не представили суду будь-які докази на підтвердження того, що в університеті визначено відповідальних осіб, які здійснюють контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту.
Таким чином, ректор Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького як керівник університету, який є розпорядником інформації в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації", є належною стороною у справі - відповідачем, а твердження його представників щодо заперечення цієї обставини, необґрунтованими.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункту 2 частини 1 статті 5 вказаного Закону).
Пункт 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначає обов'язки розпорядників інформації, одним з яких є надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (частина 1 статті 20 вказаного Закону).
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Перевіряючи вимоги, визначені у частині 1 статті 22 коментованого Закону, суд зазначає, що відповідач, як уповноважений керівник університету, є розпорядником запитуваної інформації і володів на момент отримання запиту інформацією, щодо якої зроблено запит (том 2 а.с. 24).
Інформація, що запитувалася позивачем, не належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Запит на інформацію №198/1-13 від 06 березня 2013 року відповідає всім вимогам, передбачених частиною п'ятою статті 19 згаданого Закону (в частині публічно правового спору, що вирішується у даній справі).
На переконання суду у спірних правовідносинах відсутні умови, визначені статтею 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації", в частині відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк у зв'язку із можливим виготовленням копій документів обсягом більш як 10 сторінок. У відповіді від 14 березня 2013 року Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького №1148 відсутні дані про необхідність позивачу здійснити оплату за виготовлення копій, не вказано суму відшкодування і реквізити відповідних платіжних рахунків. Крім того, згідно вимог частини 3 статті 21 вказаного Закону у разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно (у спірних правовідносинах такої оплати відповідач не визначив).
Відповідно до вимог частини 2 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Аналіз коментованої норми закону вказує на те, що розпорядник інформації у відповіді на запит немає права обмежитись посиланням на те, що інформація, яка запитується розміщена на загальному доступі, під яким також слід розуміти мережу Інтернет, він повинен надати запитувану інформацію у протилежному випадку надання відповіді про можливість отримання інформації із загальнодоступного джерела, в розумінні згаданого Закону вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Як слідує із змісту листа від 14.03.2013 року №1148 відповідач на письмовий запит позивача надав відповідь, в якій роз'яснення можливість ознайомитися із частиною запитуваної інформації на офіційному веб-сайті університеті, а також отримати її в Міністерстві освіти і науки України, оскільки по іншій частині інформації її розпорядником є згадане міністерство.
Зважаючи на вказане та з урахуванням положень частини 2 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначена відповідь відповідача вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Відтак, в цій частині позовні вимоги до ректора університету є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Щодо аналогічних позовних вимог, які у прохальній частині позову скеровані до голови приймальної комісії Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, так як запит позивача від 06 березня 2013 року був скерований виключно до ректора університету.
Відповідно до положень частини 1, пункту 1 і 7 частини 2 статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач, серед іншого, має право оскаржити відмову в задоволенні запиту на інформацію, а також інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
З огляду на встановленні у судовому засіданні обставини, підтверджені відповідними доказами, та із урахуванням наведених правових норм, позовні вимоги слід задовольнити частково.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову ректора Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького в наданні публічної інформації, визначеної у запиті на інформацію Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" від 06.03.2013 року №198/1-13 в частині інформації щодо: статуту вищого навчального закладу; свідоцтва про реєстрацію вищого навчального закладу; довідки про включення вищого навчального закладу до Державного реєстру вищих навчальних закладів України з додатками; ліцензії вищого навчального закладу та додатки до неї; довідки із ЄДРПОУ; правил прийому до вищого навчального закладу у 2013 році; положення про приймальну комісію вищого навчального закладу; наказу про затвердження складу приймальної комісії вищого навчального закладу; плану роботи та графіку засідань приймальної комісії вищого навчального закладу; дислокації приміщень, які задіяні до підготовки та проведення прийому абітурієнтів до вищого навчального закладу; встановленні квоти прийому до вищого навчального закладу різних категорій осіб.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова в повному обсязі складена 07.04.2014 року.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Судове рішення № 38132637, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 02.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/2069/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: