Постанова № 38132493, 02.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 808/10225/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України

в Запорізькій області

до: ОСОБА_1

третя особа: Голова комісії з припинення Запорізького юридичного інституту

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Алфьоров С.М.

про: стягнення витрат

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області до ОСОБА_1, третя особа: Голова комісії з припинення Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Алфьоров С.М. про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету у розмірі 10 974,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем були укладені договори щодо навчання за державні кошти, після закінчення такого навчання відповідач був працевлаштований до органів внутрішніх справ, але звільнився, у зв'язку з чим позивач просить стягнути суму витрат пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ у розмірі 10 974,97 грн.

02.04.2014 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

02.04.2014 до суду від відповідача також надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечує у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. №5725 від 11.02.2014), зокрема зазначає, що пропрацювавши на посаді слідчого на протязі двох років останній був змушений звільнитись з Органів внутрішніх справ, у зв'язку з тяжким станом здоров'я своєї матері ОСОБА_3, котра пережила інсульт на початку 2012 року та є інвалідом І групи та потребує постійного стороннього догляду та піклування, так як втратила здатність до самообслуговування. З урахуванням вищенаведеного прямого умислу, спрямованого на ухилення від служби в Органах внутрішніх справ у відповідача не було. Таким чином, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» відповідач звільнений від відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням нього у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та розглянути справу у порядку письмового провадження.

Третя особа у судове засідання також не з'явився, 01.04.2014 до суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі третьої особи, позовні вимоги підтримує у повному обсязі

Згідно із ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

01.09.2007 між Запорізьким юридичним інститутом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (виконавцем) з одного боку, ГУМВС України в Запорізькій області (замовник) з другого боку та відповідачем укладено договір № 113 про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, предметом якого була підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом (спеціальністю) «Правознавство».

Відповідно до розділу 2 вищевказаного договору Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ зобов'язався, серед іншого: забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України; щороку інформувати відповідача про розмір фактичних витрат, пов'язаних з її утриманням; після закінчення навчання й отримання відповідної кваліфікації видати відповідачу документ про освіту встановленого зразка, направлення на роботу відповідно до рішення державної комісії з регіонального розподілу випускників, нагрудний знак та грошові виплати, передбачені відповідними нормативно-правовими актами; після відрахування або закінчення навчання затвердити розрахунок фактичних витрат на її підготовку за весь термін навчання.

Позивач зобов'язався, серед іншого, призначити випускника, який прибув за направленням на посаду, визначену державною комісією з персонального розвитку фахівців, чи на іншу посаду, інформувати Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення.

Відповідач, відповідно до підпунктів 2.3.5 та 2.3.6 пункту 2.3 цього розділу взяв на себе зобов'язання, зобов'язався після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений в направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначено позивачем, і відпрацювати не менше трьох років. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ або закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими договором, відшкодувати фактичні витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженим розрахунком.

Розділом 4 вказаного договору визначено порядок відшкодування особою фактичних витрат на підготовку.

Пунктом 4.8 цього розділу закріплено, що відшкодування в судовому порядку фактичних витрат на підготовку особи здійснюється у період проходження служби особою після закінчення навчання і отримання направлення на роботу - за позовом органу внутрішніх справ МВС України за місцем персонального розподілу випускника або останнім місцем служби.

01.09.2010 між Запорізьким юридичним інститутом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (виконавцем) з одного боку, ГУМВС України в Запорізькій області (замовник) з другого боку та відповідачем укладено договір № 370 про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з тим же предметом, обов'язками, підставами та порядком відшкодування фактичних витрат на підготовку, які передбачає договір №113 від 01.09.2007.

Відповідно до умов вказаних договорів відповідач, як особа, що прибула після закінчення Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 19.07.2011 №246 о/с з 20.07.2011 призначений на посаду слідчим (за рахунок посади старшого слідчого) слідчого відділення Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління.

22.07.2013 відповідачем на ім'я заступника начальника був поданий рапорт про звільнення за власним бажанням.

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 22.07.2013 №316 о/с ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України (із поставленням на військовий облік) за пунктом 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням).

З метою стягнення з відповідача фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у зв'язку з тим, що останній не пропрацював за місцем розподілу три роки, чим порушив умови договорів про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №113 від 01.09.2007 та №370 від 01.09.2010 та вимоги діючого законодавства України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію», підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313 (далі - Порядок №313) визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;

3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Відповідно до пункту 2 Порядку №313 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:

- грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням;

- перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;

- оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

За приписами пунктів 3, 4, 6, 7 Порядку №313, витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі.

Витрати відшкодовуються:

1) у повному розмірі:

- особами чоловічої статі, що вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у навчальний заклад, та жіночої статі - за весь період навчання;

- особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк;

2) з урахуванням різниці суми витрат з утримання осіб у навчальному закладі та утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

У разі поновлення на навчанні особи, що була відрахована з навчального закладу, стягнення суми витрат припиняється.

Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.

Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається зі змісту наданих представником позивача договорів про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №113 від 01.09.2007 та № 370 від 01.09.2010, розділом 3 вказаних договорів визначено перелік підстав відшкодування витрат на підготовку, а саме: дострокове розірвання договору у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушення дисципліни; відмова від подальшого продовження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач після закінчення навчання з 20.07.2011 був працевлаштований до слідчого відділення Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління та наказом позивача від 22.07.2013 №316 о/с звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням.

Так, судом встановлено, що підставою для звільнення відповідача з Органів внутрішніх справ слугував тяжкий стан здоров'я його матері, яка пережила інсульт на початку 2012 року є інвалідом ІІ групи та постійно потребує стороннього догляду та піклування. На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано довідку до акту огляду МСЕК Серія АД №178843, виписки з історії хвороби №969 та 31 та індивідуальну програму реабілітації інваліда №349 від 23.05.2012, видані на ім'я ОСОБА_3, які містяться в матеріалах справи.

Пунктом 9 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 встановлено, що розірвання випускником угоди, передбаченої пунктом 4 цього Порядку, допускається з таких поважних причин: встановлення інвалідності 1 або 2 групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) випускника.

Таким чином, відповідач для звільнення зі служби мав поважну причину свого наміру - це встановлення 2 групи інвалідності матері, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням останнього у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університеті.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області до ОСОБА_1, третя особа: Голова комісії з припинення Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Алфьоров С.М. про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 08592187) на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1548,45 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень 45 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз