Постанова № 38131479, 31.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року Справа № 917/1687/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної

скаргиПублічного акціонерного товариства "ВЕЛИКА КРУЧА"напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р.у справігосподарського суду Полтавської області № 917/1687/13за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ЛУБНИГАЗ"доПублічного акціонерного товариства "ВЕЛИКА КРУЧА"простягнення 34 689,44 грн.за участі представників сторін:

від позивача - Лук"янова Ю.В., Бойчак А.М.

від відповідача - Близнюк І.Ф.

У С Т А Н О В И В:

28.10.2013р. рішенням господарського суду Полтавської області (суддя Погрібна С.В.), залишеним без змін 29.01.2014р. постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 32 365,11грн. основної заборгованості за поставлений природний газ за Договором № 2-ПК-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 03.01.2012 р., 1936,94грн. пені, 387,39 грн. - 3% річних.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "ВЕЛИКА КРУЧА" посилалися на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові. В обґрунтування своїх вимог зазначали про повну оплату природного газу відповідно до показів лічильника, умовами укладеного між сторонами договору не було передбачено сплати ВТВ (виробничо - технологічних втрат газу). Заявник заперечував проти включення до актів приймання-передачі обсягів ВТВ, що, на його думку, залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги.

Попередніми судовими інстанціями установлено, що 03.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Велика Круча" (Споживач) укладено Договір № 2-ПК-П на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. даного Договору Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і в порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість послуг з постачання газу (вартість газу і наданих послуг) у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.10.1 Договору термін його дії у частині поставки газу встановлено до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків за надані Постачальником послуги з постачання газу - до повного виконання Споживачем своїх зобов'язань за Договором. Але якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною із Сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов то цей Договір вважається продовженим на аналогічний період.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору сторони погодили визначення ціни реалізованого Споживачеві газу.

Відповідно до п. п. 4.6.Договору оплата послуг з використання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами, шляхом 100% попередньої оплати їх вартості із розрахунку договірного планового обсягу місячного постачання газу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до місяця поставки.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни на газ на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.2.2. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов договору позивачем за відповідними актами приймання-передачі поставлений відповідачеві природний газ, за який останній розрахувався лише частково на суму 26777,93грн., в результаті чого утворився борг в сумі 32365,11 грн., який на момент звернення до суду з даним позовом не погашений. За неналежне виконання умов договору позивачем на суму основного боргу нараховано 1936,94грн. пені та 387,39грн. - три відсотка річних.

З огляду на вказані обставини з посиланням на норми ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Судова колегія касаційної інстанції вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними, тобто такими, що зроблені всупереч положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, з огляду на наступне.

Заперечуючи існування боргу у вказаному розмірі, відповідач посилався на те, що ним сплачувались обсяги газу, визначені за показами лічильника, тоді як позивачем в актах приймання-передачі газу зазначені і обсяги ВТВ - виробничо - технологічних втрат газу, які відповідач не оплачував. На спростування названих доводів відповідача, суди вказали на те, що сплата ВТВ передбачена пунктом 3.3 укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

З приписів наведеної норми вбачається, що умови укладеного між постачальником та споживачем договору на постачання природного газу повинен відповідати умовам типового договору.

Типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом затверджений постановою НКРЕ від 22.09.2011р. №1580.

Відповідно до пункту 3.3 Типового договору кількість реалізованого газу Споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів Споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору.

У разі розташування вузлів обліку до межі балансової належності об'єктів Споживача витрати і втрати газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до точки балансового розмежування, віднімаються від загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку.

У разі розташування вузлів обліку за межею балансової належності об'єктів Споживача витрати і втрати газу, які виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку.

Витрати і втрати газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 N 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за N 570/7891, та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 N 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за N 571/7892, та оформлюються окремим додатком до Договору.

При вирішенні спору господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо відповідності умов укладеного між сторонами договору умовам Типового договору щодо конкретного визначення обсягу природного газу, спожитого відповідачем з урахуванням положень п. 3.3 Типового договору і в залежності від встановленого не перевірено визначення витрат і втрат газу відповідно до названої Методики.

З урахуванням викладеного прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню для нового розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВЕЛИКА КРУЧА" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.10.2013р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р. у справі №917/1687/13 скасувати, а справу направити для нового розгляду.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.