Рішення № 38128103, 09.01.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13214/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

09 січня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі - Миколайцю Я. П., розглянувши цивільну справу за позовом моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Моторно (транспортного) страхового бюро України (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2012 року на перехресті вул. Дорогожицька - вул. О. Теліги в м. Києві відповідач, керуючи автомобілем «Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що призвело до матеріальних збитків. На момент скоєння дорожньо - транспортної пригоди, відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначений факт ДТП підтверджує довідка видана ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Зіткнення відбулось в результаті порушення відповідачем правил дорожнього руху України, зазначена обставина підтверджується Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.08.2012 року. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_2. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідно до звіту № С12 - 414 від 11.07.2012 року, складеного спеціалістом ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складає 63 329 грн. 02 коп. Зазначена шкода особисто відповідачем не була відшкодована потерпілому, власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою. Договірних зобов'язань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало. Позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі у розмірі 50 000 грн. У зв'язку з зверненням до суду, позивачем були понесені витрати на юридичну допомогу у розмірі 2 000 грн., а також 420 грн. за публікацію оголошення у пресі про виклик відповідача до суду.

До початку судового засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі представника, а також вказав, що позовні вимоги підтримує з підстав, що викладені у позові, крім того вказав, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 89).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Так, в судові засідання відповідач викликався судовими повістками зі зворотними повідомленнями про явку в судове засідання 06.11.2013 року, 28.11.2013 року, 11.12.2013 року (а.с. 74, 76, 78 - 80, 83). В судове засідання на 09.01.2014 року відповідач викликався через засоби масової інформації (а.с. 88), зокрема через газету «Урядовий кур'єр» № 238 (5124) від 24.12.2013 року (а.с. 92).

Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2012 року на перехресті вул. Дорогожицька - вул. О. Теліги в м. Києві відповідач, керуючи автомобілем «Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що призвело до матеріальних збитків (а.с. 9).

Зіткнення відбулось в результаті порушення відповідачем правил дорожнього руху України, зазначена обставина підтверджується Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.08.2012 року (а.с. 8).

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідно до звіту № С12 - 414 від 11.07.2012 року, складеного спеціалістом ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складає 63 329 грн. 02 коп. (а.с. 10 - 53).

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідачем, в свою чергу, цей факт не було спростовано.

Договірних зобов'язань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Зазначена шкода особисто відповідачем не була відшкодована потерпілому, власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою (а.с. 6) до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з терміном дії з 24.06.2012 року по 23.06.2013 року (а.с. 7).

В зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись нормами п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка діяла на момент ДТП та відповідно Наказу позивача № 2954 від 09.10.2012 року, про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (а.с. 56), позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 50 000 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 1/1-18074 від 09.10.2009 року (а.с. 57).

Позивач звернувся до відповідача з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, однак ніякої відповіді від відповідача не надходило (а.с. 58).

У зв'язку з зверненням до суду позивачем були понесені витрати на юридичну допомогу в розмірі 2 000 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 2229 від 29.05.2013 року (а.с. 68).

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу працівникам міліції та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством; е) за інших обставин, визначених законодавством про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів.

Згідно ст. 22 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до п. 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача суму у розмірі виплаченого відшкодування у розмірі 50 000 грн.

Також, підлягає задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу, оскільки позивачем доведено їх розмір. Так, згідно Постанови Кабінету міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 року № 590 затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ, що не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Позивачем по справі надано контракт про надання правової допомоги (а.с. 59 - 65), додаткова угода до контракту (а.с. 66 - 67), платіжне доручення № 2229 від 29.05.2013 року (а.с. 68).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 500 (пятсот) гривень, а також витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 38, 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до довідки Міністерства доходів та зборів від 23.10.2013 надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості з причини, що фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати) на користь моторно (транспортного) страхового бюро України (Код ЄДРПОУ 21647131) суму понесених витрат у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до довідки Міністерства доходів та зборів від 23.10.2013 надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості з причини, що фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати) на користь моторно (транспортного) страхового бюро України (Код ЄДРПОУ 21647131) понесені витрати, у зв'язку з викликом відповідача через засоби масової інформації у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до довідки Міністерства доходів та зборів від 23.10.2013 надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості з причини, що фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати) судовий збір у розмірі 500 (п'ятсот) гривень;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк