Ухвала суду № 38128074, 13.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Провадження:№ 22ц/790/1855/14 Головуючий 1 інст. - Ященко С.О. Справа № 641/12798/13-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: позбавлення батьківських прав

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В..

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

при секретарі Маковецькій О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

18 листопада 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення його батьківських прав щодо дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Посилалася на те, що ОСОБА_4 після народження дочки її вихованням не займається, матеріальної допомоги на її утримання не надає, зв'язку з дитиною не підтримує, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, посилаючись на те, що на протязі тривалого часу він намагався спілкуватись з дочкою та позивачкою ОСОБА_3, пропонував матеріальну допомогу на утримання дитини, однак батьки останньої перешкоджають йому в цьому.

Розгляд справи відбувся без участі представника Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, який зазначив в своїй заяві про те, що не підтримує позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав, просив прийняти рішення в інтересах дитини відповідно до наданого висновку.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково: на її користь з ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.11.2013 р. до досягнення дитиною повноліття. В цій частині допущено негайне виконання рішення в сумі платежу за один місяць. В іншій частині позову відмовлено.

З ОСОБА_4 на користь держави стягнутий судовий збір в сумі 229,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального т а процесуального права, просить скасувати це рішення суду в частині відмови у задоволенні її позову про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_5 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Вказує, що районним судом не були враховані надані нею докази на підтвердження доводів про ухилення ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання неповнолітньої дочки, притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.. 173-2 КУпАП за скоєння насильства в сім'ї, стан його здоров'я, не надано належної оцінки показанням свідків щодо зазначених обставин та критичної оцінки висновку Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, який не ґрунтується на достовірних доказах.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 в частині позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_5, районний суд виходив з недоведеності таких вимог щодо наявності винної поведінки відповідача, у зв'язку з невиконанням ним своїх батьківських обов'язків.

Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Зазначені підстави позбавлення батьківських прав є вичерпними, тому посилання ОСОБА_3 як в позові так і в апеляційній скарзі на ухилення ОСОБА_4 від утримання дочки, не можуть привести до позбавлення відповідача батьківських прав.

Як встановлено районним судом та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 є матір'ю, а ОСОБА_4 - батьком малолітньої ОСОБА_5, шлюб між якими не було зареєстровано. Оскільки спільне життя у сторін не склалося, малолітня дитина проживає разом з матір'ю, що опікується нею.

Надані позивачкою акти обстеження житлово-побутових умов проживання дитини з нею, акт соціального інспектування Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Комінтернівського району м. Харкова, інформація комунальної установи охорони здоров'я «Харківська міська дитяча поліклініка №1» не містять безспірних доказів свідомого нехтування ОСОБА_4 своїми батьківськими обов'язками стосовно дочки.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що районним судом не враховано, що відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 173-2 КУпАП за скоєння насильства в сім'ї, є безпідставними.

Як вбачається з копії постанови апеляційного суду Харківської області від 11.02.2014 р. постанова судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.12.2013 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.. 173-2 КУпАП скасована і провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків без урахування вищенаведених обставин не свідчать про нехтування ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків та винну його поведінку в розумінні вимог ст.. 164 СК України.

З урахуванням вищевказаних обставин районним судом надана належна правова оцінка й висновку Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної літики Харківської міської ради № 620 від 12.12.2013 року щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітньої дочки ОСОБА_5.

Відповідно до ст.ст. 3,9 Конвенції про права дитини, ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Зазначені вимоги закону враховані районним судом при вирішенні спору в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_4, і обґрунтовано зроблений висновок про недоведеність цих вимог ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення якого відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до ст.308 ЦПК України для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 січня 2014 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: