Ухвала суду № 38127814, 07.04.2014, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 432/4947/13-ц

Провадження № 22ц/782/966/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді: Пащенко Л.В.

суддів: Медведєвої Л.П., Соловей Р.С.

при секретарі: Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Луганську справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 13 січня 2014 року

у цивільній справі за позовом Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ЛОКСТП «Теплокомуненерго» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню. В обґрунтування заявлених позовних вимог було зазначено, що позивач є об'єктом спільної власності територіальних громад області, управління яким здійснює Луганська обласна Рада згідно рішення Луганської обласної Ради від 21.08.2003 року № 9/31. До квітня 2007 року підприємство надавало відповідачу послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню, як абоненту послуг в займаному житловому приміщенні. Відповідач повинен був щомісячно здійснювати плату за спожиті послуги, однак свої обов'язки не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. 19.06.2007 року відповідач уклав з позивачем договір про розстрочку погашення заборгованості, яка виникла станом на 01.06.2007 року в сумі 1719, 05грн., але умови договору виконані не були та станом на 01.10.2012 року утворилась заборгованість за отримані послуги в сумі 1719,05 грн. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 2691, 39 грн. заборгованість за отримані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню, яка складалася з наступних сум: 1719,05 грн. - сума основного боргу; 742,43 грн. - інфляційні нарахування за період з 08.2007 року по 09.2012 року; 229,91 грн. - 3% річних за період з 08.2007 року по 09.2012 року, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 214,60 грн.

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 13 січня 2014 року позовні вимоги Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» було повністю задоволено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, з приводу неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В ст. 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом було встановлено, що позивачем надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у квартиру відповідача, але у нього утворилась заборгованість в сумі 1719,05 грн., що підтверджується оборотною відомістю по л/р НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8)

19.06.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 54 про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання, відповідно до якого ОСОБА_1 визнав наявність заборгованості у сумі 1719,05 та зобов'язався погасити її відповідно до умов договору в строк 19.01.2009 року (а.с.9).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2011 року Стахановським міським судом Луганської області за заявою ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» було постановлено судовий наказ відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь заявника було стягнуто заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 2610, 54 грн. 20.10.2011 року Стахановським міським судом Луганської області судовий наказ було скасовано.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо строків позовної давності, так, як позивачем позовна давність не була пропущена. Також колегія суддів погоджується з висновками щодо суми боргу, яка була пред'явлена позивачем відносно відповідача, так, як істотних доказів про погашення боргу в матеріалах справи немає.

Доводи апелянта, що з часу укладання ним договору про реструктуризацію боргу минуло більш ніж три роки, тому сплинув строк позовної давності, судова колегія до уваги не приймає, оскільки договір було укладено 19.06.2007 року, строк дії договору до 19.01.2009 року, тому з цього часу і повинен бути врахований трирічний строк позовної давності до 19.01.2012 року.

Відповідно до ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників.

Відповідачем було подано заяву про видачу судового наказу в вересні 2011 року, в наслідок чого строк позовної давності було перервано.

Позовну заяву відповідачем подано до суду 13.11.2012 року, т.б. в межах строку позовної давності.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 209, 308, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення у касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: