Рішення № 381268, 19.12.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.06р.

Справа № 25/365-06

За позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Дніпропетровської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Дніпропетровськ

до Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект",

м. Дніпропетровськ

про розірвання угоди та стягнення 12380,68 грн.

За зустрічним позовом: Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект", м. Дніпропетровськ

До: Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Дніпропетровської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Дніпропетровськ

про: стягнення 5500,40 грн.

Суддя А.Є. Чередко

Представники:

Від позивача: Пархоменко О.Л. дор. б/н від 06.01.06р.

Від відповідача: Лоб В.Д. дор. № 17 від 19.01.06р.; Качан О.Ф. дор. № 380 від 30.10.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про розірвання угоди № 060033 від 31.01.2006р. на розробку робочого проекту та стягнення з відповідача суми авансу за цією угодою в розмірі 10636,00грн., а також штрафних санкцій у сумі 1744,68грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов угоди № 060033 від 31.01.2006р. щодо строків виконання робот відповідачем, тому позивач на підставі ст.ст. 610, 611, 612, 613 ЦК України має право на позов про розірвання договору та повернення сплаченої суми авансу.

Відповідач позовні вимоги не визнав з тих підстав, що порушення строків виконання робот за угодою сталося внаслідок вини позивача, а саме не своєчасної сплати авансового платежу та не погодження варіантів планування робочого проекту, що є порушенням ст.. 526 ЦК України, ст.. 193 ГК України та унеможливило подальше виконання відповідачем робот за угодою.

10.12.2006р. відповідач пред’явив у суді зустрічний позов до позивача, який був прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом, про стягнення з позивача 5500,40грн. заборгованості за фактично виконаний відповідачем обсяг робот за спірною угодою та розірвання цієї угоди.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ґрунтуються на тому, що позивач за первісним позовом всупереч умовам угоди № 060033 від 31.01.2006р. не погодив варіанти планування робочого проекту, не прийняв виконані роботи і не сплатив вартості виконаних робот за угодою.

Відповідач за зустрічним позовом проти нього заперечує посилаючись при цьому на те, що угодою № 060033 від 31.01.2006р. не передбачено погодження замовником варіантів планування, а позивач за зустрічним позовом надіслав ці планування відповідачеві лише після порушення судом провадження у справі. Отже позивач прострочив виконання свого зобов’язання, що є підставою для розірвання договору та відмови у зустрічному позові про стягнення заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2006р. між АКБ „Укрсоцбанк” (замовник) та Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом „Дніпроагропроект” (виконавець) була укладена угода № 060033 на розробку робочого проекту, відповідно до п. 1.2. якої, замовник доручає, а виконавець приймає на себе роботи по розробці робочого проекту реконструкції 1-го поверху будинку ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, за адресою: м. Дніпропетровськ по вул. Мечнікова, 11 (далі –проект).

За п. 2.1. угоди, термін виконання проекту –19.05.2006р. при умові підписання угоди і оплати авансу у лютому 2006р.

Згідно з п. 2.2. угоди, розробка та оцінювання проекту здійснюється у відповідності з вимогами технічного завдання (додаток № 2 до угоди).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. угоди, за виконаний проект замовник сплачує виконавцю 35455,20грн. з урахуванням ПДВ. Оплата здійснюється шляхом перерахування авансу в розмірі 10636,00грн. Після отримання повідомлення про виконання розробки проекту замовник перераховує ще 50% від вартості проекту, що складає 17727,00грн. не пізніше 14 денного терміну з 4 дня отримання означеного повідомлення. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 10 банківських днів після усіх узгоджень розробки проекту замовником на підставі акту здачі-приймання проекту, але не пізніше 60 денного терміну з дня отримання проекту у виконавця за актом здачі-приймання виконаної роботи.

За п. 4.1. угоди, здача-приймання виконаного проекту здійснюється за актом здачі-приймання не пізніше 7 денного терміну після оплати 80% вартості проекту за угодою, з прикладанням акту здачі-приймання проекту, рахунку на оплату та змісту проекту, що передається з зазначенням кількості примірників.

Замовник протягом 14 днів від передачі проекту відправляє виконавцю підписаний акт здачі-приймання, або мотивовану відмову від прийняття проекту. Якщо підписаний акт здачі-приймання проекту не поступає виконавцю у термін зазначений вище (з урахуванням поштового пробігу), то проект вважається прийнятим. У випадку мотивованої відмови сторони складають двосторонній акт з переліком виявлених недоліків та термінів їх виправлення.

За умовами п. 2.4. угоди, після закінчення проекту виконавець направляє замовнику повідомлення про закінчення розробки проекту. Виконавець приступає до виконання розробки проекту у плині 3 календарних днів з моменту отримання від замовника підписаної угоди і авансу у розмірі 30% від вартості проекту, згідно з п. 3.1. угоди.

Замовником був сплачений виконавцю, передбачений п. 3.2. договору, авансовий платіж у розмірі 10636,00грн., що підтверджується меморіальним ордером № 3-1 від 10.03.2006р. та не заперечується виконавцем.

Між тим, доказів направлення замовнику повідомлення про закінчення розробки проекту в порядку п. 2.4. угоди, що в свою чергу є згідно з п. 3.2. угоди підставою для сплати замовником ще 50% вартості проекту, виконавцем не надано. Не надано виконавцем і доказів розробки проекту та передачі його замовнику у встановлені угодою строки.

Так, в обґрунтування своїх заперечень виконавець посилається на лист № 150 від 18.05.2006р., який містить відмітку замовника про його отримання, однак змістом цього листа є не отримання виконавцем від замовника узгодженого плану реконструкції, які були передані останньому для узгодження, що унеможливлює виконання робот у строк, передбачений угодою, тому він не може бути належним доказом передання плану для узгодження або направлення замовнику повідомлення про закінчення розробки проекту за умов заперечень замовника щодо отримання ним від виконавця для узгодження планів реконструкції та повідомлення про закінчення розробки проекту.

Не надано виконавцем і доказів направлення замовнику решти листів про отримання яких замовник заперечує, зокрема № 173 від 31.05.2006р. про надання затвердженого плану реконструкції, № 251 від 03.08.2006р. про надання погодженого плану реконструкції до 15.08.2006р., № 255 від 11.08.2006р. про припинення виконавцем робот за угодою та направлення акту припинення робот з визначенням частки їх виконання, № 258 від 15.08.2006р. про припинення робот та сплату замовником заборгованості за фактично виконані роботи у сумі 5500,40грн. з додатком креслення планування 1-го поверху будівлі банку.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

26.10.2006р., тобто після порушення провадження у даній справі, виконавець знов направив замовнику лист за № 375 з додатком акту припинення робот та кресленнями планування 1-го поверху будівлі банку (листи ТХ-2, ТЗ-3), який був отриманий замовником, що підтверджується його листом № 02/3286 від 07.11.2006р. у відповідь та відміткою про отримання на листі виконавця.

Враховуючи усе вищевикладене слід дійти до висновку, що виконавцем не доведено належними доказами факту належного виконання ним своїх зобов’язань за спірною угодою, отже прострочення розробки проекту, передбаченого договором сталося внаслідок прострочки виконавця та з його вини.

Так, виконавцем не надано доказів виконання п. 2.4. договору та направлення після закінчення проекту замовнику повідомлення про закінчення розробки проекту. Не направлення цього повідомлення обумовило не настання обов’язку замовника на сплату згідно з п. 3.2. договору наступного платежу - 50% вартості проекту, що в свою чергу, згідно з п. 4.1. договору було підставою для здачі-приймання виконаного проекту.

При цьому, суд також враховує, що попереднє погодження замовником плану реконструкції до закінчення розробки проекту не передбачено спірною угодою та чинним законодавством України (зокрема приписами Державних будівельних норм України „Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва” ДБН А2.2.-3-2004р., затверджених наказом Держбуду України від 20.01.2004р.), як і відповідного зобов’язання замовника на його узгодження, тому посилання виконавця на порушення замовником умов спірної угоди та не надання погодженого плану реконструкції, що обумовило прострочку виконання є безпідставними. За п.п. 3.2., 4.1., 4.2. угоди, узгодження проекту передбачено на стадії здачі-прийняття проекту, а виконавцем направлені креслення планування 1-го поверху будівлі банку лише після порушення провадження у справі.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків; сплата неустойки.

В силу ст.. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не

приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 613 Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Згідно з п. 2.1. угоди, термін виконання проекту –19.05.2006р. при умові підписання угоди і оплати авансу у лютому 2006р. Замовником була здійснена оплата лише 10.03.2006р., тобто теж з порушенням умов угоди, але прострочка у сплаті авансового платежу на 10 днів не є істотною та не звільняє виконавця від виконання свого обов’язку по розробці проекту на невизначений термін з огляду на ч. 2 ст. 613 ЦК України. Інших же зобов’язань, передбачених угодою замовником порушено не було.

Відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У зв’язку з невиконанням, передбачених угодою проектних робот замовник звернувся до виконавця з претензією за № 02/2110 від 07.08.2006р. про відмову від прийняття виконання за угодою та відшкодування збитків у сумі 10636,00грн., заподіяних внаслідок сплати замовником авансового платежу за угодою. Факт отримання претензії підтверджується відповідною відміткою виконавця на неї від 08.08.2006р.

Таким чином, замовник у відповідності до ст..ст. 611, 612, 849 ЦК України відмовився від угоди від 31.01.2006р. № 060033 на розробку робочого проекту, укладеної з виконавцем.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному

обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, спірна угода розірвана внаслідок відмови від неї замовника, тому вона не підлягає розірванню в судовому порядку, а провадження у справі в цій частині позовних вимог за первісним та зустрічним позовом слід припинити за відсутністю предмету спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Разом з тим, з враховуючи усе вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача сплаченої суми авансу у розмірі 10636,00грн. з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у зв’язку із відмовою замовника від спірної угоди внаслідок прострочення виконання зобов’язання виконавцем у відповідача відсутні правові підстави утримання грошових коштів позивача у розмірі 10636,00грн., які він з огляду на вищенаведене зобов’язаний повернути позивачу.

Позивачем за первісним позовом, також нараховані відповідачу на підставі п. 5.2. та п. 5.3. договору штрафні санкції за прострочку виконання зобов’язання розмір, яких за період з 19.05.2006р. по 21.08.2006р. становить 1744,68грн.

Однак, розрахунок штрафних санкцій здійснений позивачем за первісним позовом без врахування його прострочки сплати авансового платежу, що унеможливлює розрахунок штрафних санкцій, виходячи з приписів п. 2.1. угоди та ч. 2 ст. 613 ЦК України з 19.05.2006р., тому позовні вимоги позивача за первісним позовом у цій частині не є правомірними.

Також, з огляду на обставини справи та на підставі ст.. 83 ГПК України, ст. 551 ЦК України, ст.. 219 ГК України, суд вважає за можливе звільнити відповідача за первісним позовом від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій нарахованих позивачем за несвоєчасне виконання, передбаченого спірною угодою зобов’язання по розробці проекту.

Отже, з підстав вищенаведеного позовні вимоги позивача за первісним позовом є правомірними та підлягають задоволенню в частині стягнення сплаченого авансового платежу у розмірі 10636,00грн. У стягненні ж штрафних санкцій у розмірі 1744,68грн. слід відмовити, а у вимогах про розірвання угоди - провадження у справі припинити.

Відповідно позовні вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, внаслідок їх необґрунтованості та встановлення судом факту порушення зобов’язання виконавцем, що спричинило відмову замовника від договору, а також надання креслень планування замовнику після відмови останнього від договору, тобто відсутності у замовника встановленого угодою зобов’язання щодо оплати 5500,40грн., які становлять залишок несплачених фактично виконаних виконавцем робот за угодою.

Судові витрати за розгляд справи слід віднести на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 526, 551, 610, 611, 612, 613, 651, 849, 887, 1212 ЦК України ст.ст. 33, 34, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

В частині позовних вимог за первісним позовом про розірвання угоди № 060033 від 31.01.2006р. на розробку робочого проекту –провадження у справі припинити.

Стягнути з Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту „Дніпроагропроект” (м. Дніпропетровськ, пр-т. Кірова, 28а, п/р 26007143092001 в КБ „Приватбанк”, МФО 305299, ЄДРПОУ 03577929) на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Дніпропетровської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”Відкритого акціонерного товариства Акціонерна компанія „Комбінат Придніпровський” (м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, 11, к/р 35193085990001 в ОПЕРУ НБУ Дніпропетровської області, МФО 305017, ідентифікаційний номер 09305014) 10636,00грн. та судові витрати по сплаті держмита у сумі 106,36грн. та сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн., видати наказ.

В решті первісного позову відмовити.

В частині позовних вимог за зустрічним позовом про розірвання угоди № 060033 від 31.01.2006р. на розробку робочого проекту –провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити.

Суддя

А.Є. Чередко

Рішення підписано27.12.2006р.