Постанова № 38125808, 02.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

02 квітня 2014 р. №820/5803/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

за участю: представник заявника - Павленко О.М., представника відповідача - Вишневської Г.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні подання Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія", в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" несплачену у встановлений строк грошове зобов'язання з орендної плати за землю на користь державного бюджету України заборгованість з орендної плати за землі суму 229289, 58 грн. за рахунок коштів на розрахунках у банках, що його обслуговують та готівки, що йому належить, на р/р 34120999700009 УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Харкова банк ГУДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999701, МФО 851011 з розрахункових рахунків.

В обґрунтування подання заявник зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" має податковий борг перед бюджетом у розмірі 229289,58 грн., у зв'язку з несплатою орендної плати на землю. 30.03.2014 року нараховано податковий борг згідно самостійно задекларованого податкового зобов'язання по орендній платі за землю у розмірі 229289,58 грн. У письмових поясненнях представник заявника зазначив, що заборгованість за лютий 2014 року виникла на підставі декларації поданої відповідачем засобами електроного зв'язку 13.01.2014 року. Дана заборгованість складається з заборгованості по двом земельним ділянкам, згідно договорів №740667100003 від 16.01.2006 року в сумі 113146,26 грн. та №741071100048 від 10.12.2010 року в сумі 116143,35 грн.

Від представника відповідача Вишневської Г.В. надійшли письмові заперечення на подання, в яких представник зазначила, що строк сплати орендної плати за землю за лютий 2014 року сплив 31.03.2014 року. Пунктом 95.2 стаття 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Податкова вимога позивачем не надсилалась, оскільки строк надання податкової вимоги за лютий 2014 року настав пізніше, ніж позивач звернувся з вимогами до суду, тобто право на звернення до суду у позивача з поданням відсутнє.

Представник заявника Павленко О.М. в судовому засіданні підтримав вимоги подання, просив подання задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в поданні та письмових поясненнях.

Представник відповідача Вишневська Г.В. в судовому засіданні заперечувала проти вимог подання, просила відмовити у задоволенні вимог подання, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях на подання.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" зареєстроване як юридична особа.

ТОВ "Українська ливарна компанія" самостійно визначило суму зобов"язання по орендній платі за земельні ділянки в податковій декларації, а саме: від 13.01.2014 року на щомісячну суму платежу 229289,58 грн. грн.(а.с.44-45). На підставі договорів оренди землі від 18.10.2010 року та від 16.01.2006 року ТОВ "Українська ливарна компанія" виступає як орендар. Згідно п.9 договорів оренди - орендна плата за земельні ділянки вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області (а.с.46-64).

В установлені терміни сума самостійно визначена платником податків не сплачена, таким чином, недоїмка ТОВ "Українська ливарна компанія" склала 229289,58 грн.

Згідно п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України - платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.46. 1 ст.46 ПК України - податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно ст. 286 ПК України, зокрема встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно п. 287.3 ст. 287 ПК України - Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

ТОВ "Українська ливарна компанія" не було сплачено самостійно нараховані зобов'язання по орендної плати за земельні ділянки за лютий 2014 року, в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 229289,58 грн.

Згідно п.56.11 ст.56 ПК України - не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв"язку з непогашенням ТОВ "Українська ливарна компанія" узгодженої суми податкового зобов"язання протягом граничного строку її сплати позивачем винесено податкову вимогу від 05.11.2013 № 234-15 (а.с.5), яка направлялась відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.6).

Щодо повторного направлення податкової вимоги платнику податків у разі збільшення розміру податкового боргу, Вищим адміністративним суд України надано роз'яснення, які викладено у листі від 12.04.2012 року № 1044/11/13-12. Так, Вищий адміністративний суд України зазначив, що відповідно до 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Кодексу в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Отже, ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Як вбачається з облікової картки платника податків, після надіслання податкової вимоги відповідачу, податковий борг не переривався, а тільки збільшився, тому у заявника не було підстав для направлення податкової вимоги повторно.

Згідно п.95.1 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У пункті 95.2 ст. 95 ПК України зазначено, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно частини 2 статті 183-3 КАС України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі. При зверненні до суду, податковим органом дотримано визначені ч.2 ст.183-3 КАС України строки звернення до адміністративного суду.

Оскільки виходячи із зазначених норм законодавства, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів з податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків, при цьому додавши до подання докази, зокрема, документальне підтвердження дати направлення (вручення) податкової вимоги платнику податків.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма ПК України кореспондується з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

На час розгляду справи вказана сума податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки за лютий 2014р. у розмірі 229289,58 грн. не сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, ТОВ "Українська ливарна компанія" відкрито розрахункові рахунки в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві, ПАТ "КБ"Надра", АТ "ОТП Банк", ПАТ "Альфа-Банк" у м. Києві (а.с.15-17).

На підставі викладеного вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 229289,58 грн., суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог подання, через що подання підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Ні підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 41, 71, 94, 128, 160-163, 167, 183-3, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 1430889432759676) за рахунок коштів на рахунках у банку на користь Державного бюджету України (отримувач - УДКСУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код 37999701, банк отримувача - ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 34120999700009) заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 229289,58 грн. (двісті двадцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 58 копійка).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 07.04.2014 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.