Рішення № 38125446, 03.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2014 р. Справа № 914/4747/13

За позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофарм", м. Ірпінь,

до відповідача:

приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", м. Рава-Руська,

про:

стягнення 1.322.798,44 грн.

Головуючий суддя Т. Рим

Суддя Ю. Деркач

Суддя Т. Фартушок

За участю представників:

позивача:

не з’явився,

відповідача:

не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофарм" до приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" про стягнення 1.322.798,44 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2013 року провадження у справі порушено, справу призначено до розгляду на 22.01.2014 р. рух справи відображено у попередніх ухвалах суду. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи. За розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області від 07.03.2014 р. №135 призначено автоматичний розподіл членів колегії суддів. До складу колегії включено суддів Деркача Ю.Б. та Фартушка Т.Б.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №05/2012 поставки лікарських засобів від 10.01.2012 р. не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1.322.798,44 грн.

В судове засідання 12.02.2014 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог. Згідно з цією заявою просить стягнути додатково 99.360,96 грн. пені. Суд розцінив подану позивачем заяву як таку, що спрямована на зміну позовних вимог та прийняв її до розгляду.

В судове засідання 05.03.2014 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 18.02.2014 р. Згідно з цією заявою просив розірвати додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості до договору поставки товару №05/2012 від 10.01.2012 р. Подану заяву обґрунтував порушенням графіку реструктуризації в частині погашення заборгованості, визначеному додатковою угодою від 21.03.2013 р. Ухвалою суду від 05.03.2014 року відмовлено в задоволенні поданої заяви.

В судове засідання 03.04.2014 р. позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача на підставі поданих документів.

В судові засідання представник відповідача не з’являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, долучені до матеріалів справи, причин неприбуття не повідомив, письмового відзиву на позов не надав. Таким чином, судом було створено відповідачу усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист. Оскільки в судове засідання 03.04.2014 р. не було подано жодних клопотань, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та здійснює її розгляд на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами та відсутності представника відповідача.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір поставки товару №05/2012 від 10.01.2012 р. (надалі – Договір поставки). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується поставляти і передавати у власність покупця (відповідач у справі) готові лікарські засоби, передбачені цим договором, а покупець зобов’язується приймати вищевказаний товар і своєчасно оплачувати його на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 1.4 Договору поставки асортимент, кількість і ціна товару, що поставляється, визначаються у специфікаціях або накладних, що визнаються сторонами специфікаціями та складаються на кожну партію товару і є невід’ємною частиною цього договору.

Внаслідок здійснених поставок (видаткові накладні долучено до матеріалів справи) та несплати їх вартості відповідачем у повному обсязі виникла заборгованість у сумі 1.470.988,91 грн. Так, між сторонами у справі укладено додаткову угоду від 21 березня 2013 року про реструктуризацію заборгованості до Договору поставки. За цією угодою відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за раніше поставлений товар згідно з Договором поставки в сумі 1.470.988,91 грн. станом на 21 березня 2013 року. Сторони дійшли згоди, що покупець (відповідач у справі) поетапно, відповідно до графіку реструктуризації (підписаного обома сторонами), наведеного в додатку №1 до цієї угоди сплачує позивачу заборгованість, зазначену в пункті 1 цієї угоди та вартість товару, отриманого покупцем після набрання чинності цією угодою, а позивач здійснює поставку товару покупцю в сумі, еквівалентній 60% суми сплаченої покупцем за графіком реструктуризації. Пунктом 3 цієї додаткової угоди передбачено, що позивач має право приймати рішення про дострокове розірвання цієї угоди в односторонньому порядку в разі дострокової оплати покупцем заборгованості або невиконання покупцем графіку реструктуризації в частині дотримання останнім розмірів та термінів погашення. Додатком №1 до додаткової угоди від 21 березня 2013 року затверджено графік реструктуризації заборгованості. Згідно з цим графіком оплата заборгованості має здійснювати з березня 2013 р. по квітень 2014 року (включно) рівними частинами у сумі 270.000,00 грн. Заборгованість станом на 21 березня 2013 р. становить 1.470.998,91 грн.

Згодом позивачем здійснено додатково поставку на загальну суму 161.809,53 грн., про що свідчать такі видаткові накладні: №281 від 04 квітня 2013 року на суму 5.494,10 грн., №282 від 04 квітня 2013 року на суму 149.355,43 грн., №283 від 04 квітня 2013 року на суму 6.960,00 грн.

Відповідачем частково оплачено вартість поставленого товару у сумі 310.000,00 грн., про що свідчать банківські виписки: від 03.04.2013 р. на суму 270.000,00 грн., від 05.08.2013 р. на суму 20.000,00 грн., від 20.08.2013 р. на суму 20.000,00 грн.

Отже, заборгованість за поставлений товар склала 1.322.798,44 грн.

Позивачем на адресу відповідача скеровувалась претензія №226 від 31.10.2012 р., про оплату заборгованості за поставлений товар. Відповідачем отримано зазначену претензію 05.11.2012 року, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Доказів реагування на цю претензію суду не представлено.

Крім того, позивачем на адресу відповідача скеровувався лист №16 від 29.01.2014 р. про дострокове розірвання Додаткової угоди про реструктуризацію боргу до Договору поставки. Докази надіслання долучені до матеріалів справи.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов’язання з приводу поставки товару на підставі Договору поставки в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як убачається із матеріалів справи у Додатковій угоді від 21.03.2013 р. сторонами погоджено реструктуризувати заборгованість, яка виникла на момент укладення цієї угоди. У додатку 1 до цієї угоди сторони погодили графік реструктуризації заборгованості. Проте відповідачем не дотримано графіку реструктуризації заборгованості.

Відповідно до частини першої та третьої статті 651 Цивільного кодекс України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За умовами пункту 3 цієї додаткової угоди сторона 1 (позивач у справі) має право приймати рішення про дострокове розірвання даної угоди в односторонньому порядку у разі невиконання покупцем (відповідач у справі) графіку реструктуризації в частині дотримання останнім розмірів та термінів погашення.

Позивачем на адресу відповідача скеровувався лист №16 від 29.01.2014 р. про дострокове розірвання Додаткової угоди про реструктуризацію боргу до Договору поставки. Докази надіслання долучені до матеріалів справи. Таким чином, позивачем реалізовано надане йому право розірвати додаткову угоду від 21.03.2013 року про реструктуризацію заборгованості, а тому ця угода припинила свою чинність.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.1 Договору поставки передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, не пізніше 60 календарних днів з моменту отримання товару у власність.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідач отримав, проте не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, порушив строки погашення заборгованості, визначені Договором поставки, вимоги позивача про стягнення 1.322.798,44 грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині вимог позивача про стягнення пені суд виходив із такого. Відповідно до пункту 5.1 Договору поставки за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Суд, провів. перерахунок пені. При розрахунку судом взято до уваги, що нарахування пені можливе впродовж 6 місяців, що становить 183 дні. Крім того, нарахування пені неможливе в період дії договору про реструктуризацію заборгованості.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

75350.57

22.07.2012 - 20.01.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

5651.29

33696

05.08.2012 - 03.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

2527.20

88203.52

05.08.2012 - 03.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

6615.26

34272

05.08.2012 - 03.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

2570.40

26036.17

07.08.2012 - 05.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

1952.71

12676.80

12.08.2012 - 10.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

950.76

10656

12.08.2012 - 10.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

799.20

34272

12.08.2012 - 10.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

2570.40

23271.60

12.08.2012 - 10.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

1745.37

13169.75

12.08.2012 - 10.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

987.73

12040.12

12.08.2012 - 10.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

903.01

33984

19.08.2012 - 17.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

2548.80

20257.53

19.08.2012 - 17.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

1519.31

32756.46

19.08.2012 - 17.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

2456.73

111909.76

19.08.2012 - 17.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

8393.23

19296

20.08.2012 - 18.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

1447.20

25023.07

20.08.2012 - 18.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

1876.73

19296

26.08.2012 - 24.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

1447.20

25521.51

26.08.2012 - 24.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

1914.11

24380.04

26.08.2012 - 24.02.2013

183

7.5000 %

0.041 %*

1828.50

Разом:

50.705,14

Разом з тим, інша частина здійсненого позивачем розрахунку пені у сумі 36.070,08 грн. за неоплаченими накладними є вірною. Тому суд враховує, провівши перерахунок пені, дійшов висновку про необхідність задоволення позову в цій частині частково, у сумі 86.775,22 грн., в решті суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" (адреса: вулиця Калнишевського, будинок 5, місто Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область, 80316; ідентифікаційний код 13808034) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофарм" (адреса: вулиця Центральна, 113-А, місто Ірпінь, Київська область, 08200; ідентифікаційний код 21626643) 1.322.798,44 грн. основного боргу, 86.775,22 грн. пені, 28.191,47 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Рим Т.Я.

Суддя Деркач Ю.Б.

Суддя Фартушок Т.Б.