Ухвала суду № 38125016, 09.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6393/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року № 0005712200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, Вишгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області подали апеляційну скаргу, в якій просять постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30 жовтня 2013 року відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем за вересень 2013 року, за результатами якої у цей же день було складено акт перевірки № 150/22-00/33011077.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 102.1, п. 102.4 ст. 102, п. 198.6 ст. ПК України, в результаті чого позивачу завищено залишок від'ємного зазначення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) за вересень 2013 року у сумі 14 339 062 грн. 00 коп.

Зазначені вище обставини слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року № 0005712200, яким завищено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 14 339 062 грн. 00 коп..

Так, на виконання вимог ст. 49 ПК України у липні 2010 року позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення було надіслано податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року. Відповідно п. 26 даної податкової декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - 25) складає 15 757 703 грн. 00 коп..

З приписів ст. 49 ПК України слідує, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 46.5 статті 46 Податкового кодексу України), повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1 ст. 48 цього ж кодексу).

Обов'язковими реквізитами є інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 ПК України).

Пункт 48.3 ст. 48 ПК України визначає обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація.

Відповідно до вимог п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити розмір грошового зобов'язання, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення ним суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, заявлених у податкових деклараціях.

Колегія суддів не може не відмітити, що питання зобов'язання Іванківської МДПІ в Київській області ДПС визнати названу податкову декларацію податковою звітністю вже було предметом судового розгляду в межах адміністративної справи № 2а-8775/1070. За результати розгляду справи, постановою Київської окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Іванківської МДПІ в Київській області ДПС щодо відмови у визнанні податкових декларацій податковою звітністю. В іншій частині позову відмовлено.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року вказане вище судове рішення в частині відмови в задоволенні позову скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Іванківську МДПІ в Київській області ДПС визнати податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року та декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року як податкову звітність позивача.

В касаційному порядку вказане судове рішення не скасовано, а, отже, набрало законної сили.

В силу ч. 1 ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п. 2 ст. 255 КАС України - обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як вбачається з копії податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2010 року до складу податкового кредиту ним було віднесено 15 757 703 грн. 00 коп. Дані розрахунки підтверджуються також розрахунком корегування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Згідно довідки відповідача від 4 лютого 2014 року № 164/9/10-036 Іванківською МДПІ в Київській області ДПС було визнано декларацію з ПДВ за червень 2010 року та декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, поданими як податкову звітність з подальшим відображенням показників даних декларацій в КОР платника АІС «Облік податків і платежів».

За таких обставин, колегія суддів повністю погоджується з доводами суду першої інстанції щодо помилковості висновку апелянта про завищення позивачем залишку від'ємного значення за червень 2010 року.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09.04.2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Ісаєнко Ю.А.