Постанова № 38123297, 07.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1631/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року о 12.02 м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб на суму 4163, 57 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася Державна податкова інспекція у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб на суму 4163, 57 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 11.03.2014 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4163, 57 грн. Позивачем вживалися заходи щодо самостійного погашення відповідачем заборгованості, шляхом надсилання боржнику податкової вимоги № 222-17 від 01.11.2013 року на суму 3439, 87 грн., але у визначені законодавством строки вказана заборгованість відповідачем самостійно не погашена, що стало підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявне клопотання про слухання справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи, повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення судової повістки.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на викладене, ухвалою суду на місці, що відображена у журналі судового засідання від 07 квітня 2014 року, суд ухвалив слухати справу в письмовому провадженні, відповідно до ч. 6 ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця Болградською районною державною адміністрацією Одеської області від 28.09.2009 року, та знаходиться на обліку, як платник податків в ДПІ у Болградському районі ГУ Міндоходів в Одеській області з 29.09.2009 року.

Судом встановлено, що на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, поданої до ДПІ у Болградському районі ГУ Міндоходів в Одеській області відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до повідомлення від 18.10.2013 року № 59/1700, наказу ДПІ у Болградському районі від 18.10.2013 року № 129, фахівцями ДПІ у Болградському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року, за результатами якої був складений та підписаний акт від 21.10.2013 року № 176/17-01/НОМЕР_1 (а.с. 14), в якому зафіксовано порушення відповідачем пп. 135.4.1., п. 135. 4 ст. 135, п. 292.1, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по єдиному податку фізичних осіб у сумі 2495, 90 грн., у тому числі у 2 кварталі 2012 року на 759, 88 грн., у 3 кварталі 2012 року на 322, 44 грн., у 4 кварталі 2012 року на 39, 51 грн., у 1 кварталі 2013 року на 596, 13 грн., у 2 кварталі 2013 року на 780, 99 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Болградському районі винесено податкове повідомлення - рішення від 21.10.2013 року № 0003211700 про донарахування єдиного податку з фізичних осіб на суму 2495, 90 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 795, 75 грн. (а.с 17).

Також судом встановлено, що відповідач не сплатив суму грошового зобов'язання, самостійно визначеного у податковій декларації платника єдиного податку, поданій за ІІІ квартал 2013 року в сумі 723, 7 грн.

За несвоєчасну сплату зазначеного грошового зобов'язання було нараховано пеню в сумі 148, 34 грн.

З урахуванням наявної переплати в сумі 0, 12 грн., загальний податковий борг відповідача складає 4163, 57 грн.

Судом встановлено, що позивач надсилав на адресу відповідача податкову вимогу №222-17 від 01.11.2013 року на суму 3439, 87 грн., яка отримана відповідачем особисто 04.11.2013 року, але у встановлені законом терміни зазначена заборгованість самостійно сплачена не була.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до пп. 291.2, 291.3. ст. 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пп. 293.1, 293.2. ст. 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи.

Пунктом 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої-четвертої груп є календарний квартал.

Згідно з п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої і четвертої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Судом встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в порушення вимог п. 295.3. ст. 295 Податкового кодексу України не сплачено самостійно визначений розмір єдиного податку та пеню за несвоєчасну оплату, а також не сплачено донараховане контролюючим органом грошове зобов'язання з єдиного податку, тому станом на 11.03.2014 року за відповідачем рахується заборгованість із сплати цього податку у розмірі 4163, 57 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в порядку передбаченому п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу №222-17 від 01.11.2013 року на суму 3439, 87 грн., але у встановлені законом терміни зазначена заборгованість самостійно сплачена не була.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.3-16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Однак, відповідачем не надано суду, як заперечень так і жодних доказів щодо оскарження зазначеної у вимозі суми заборгованості або її сплати у самостійному порядку у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем докази у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 4163, 57 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та положень Податкового кодексу України, керуючись ст.ст. 7, 8,9,14, 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб на суму 4163, 57 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків та обов'язкових платежів НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 4163, 57 грн. (чотири тисячі сто шістдесят три гривні 57 копійок) та перерахувати до УДКСУ у Болградському районі Одеської області на р/р 31518970700172, МФО 828011, ідентифікаційний код 37801706.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб на суму 4163, 57 грн. - задовольнити повністю.