Постанова № 38122630, 03.04.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2014 року Справа № 904/585/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

за участю представників сторін:

від УПФ України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ: Щукіна А.Д. представник, довіреність №209/01/44 від 09.01.14;

від ліквідатора: Пайос О.О. представник, довіреність №2466 від 20.05.13; Ричкова Ю.А. представник, довіреність №2466 від 20.05.13 (була присутня в судовому засіданні 20 березня 2014 року);

від ФССНВУ в м. Дніпропетровську: Саржан І.М. представник, довіреність № 9707 ю від 30.12.13;

від Бабушкінського районного центра зайнятості: Грунт Ю.В. представник, довіреність №19 від 08.01.14;

представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж" арбітражного керуючого Остапенко Євгена Сергійовича, м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року у справі № 904/585/13-г

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року (суддя Камша Н.М.) відхилено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж" арбітражного керуючого Остапенко Є.С. про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора та стягнення коштів на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора пропорційно до визнаних кредиторських вимог; повторно зобов'язано ліквідатора розглянути вимоги Дочірнього підприємства "КУМ-122" Закритого акціонерного товариства "НДВП Криворіжстальконструкція", м. Кривий Ріг та до 07 березня 2014 року повідомити господарський суд про результати розгляду, з урахуванням цього доопрацювати звіт ліквідатора; розгляд звіту ліквідатора призначено на 27 березня 2014 року.

Ухвала господарського суду мотивована ст.ст.3-1, 16, 22-25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відхиляючи клопотання ліквідатора про затвердження йому оплати послуг, господарський суд виходив з того, що існує рішення комітету кредиторів від 10 січня 2014 року про затвердження оплати послуг ліквідатору Остапенко Є.С. у розмірі двох мінімальних заробітних плат, з коштів отриманих від реалізації майна банкрута, тому посилаючись на приписи ч.ч.12, 13, 14, 16 ст.3-1, ч.3 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд вважає помилковою позицію ліквідатора, що оплата послуг ліквідатора та відшкодування витрат ліквідатора за виконання ним повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж" у цій справі повинні здійснюватися за рахунок кредиторів, пропорційно розміру їх вимог.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж" арбітражний керуючий Остапенко Євген Сергійович її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права, при неповному досліджені обставин справи.

Скаржник посилається на те, що закон не пов'язує наявність або відсутність майна боржника з можливістю задоволення клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг, відшкодування витрат у справі про банкрутство. Отже, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних в результаті виробничої діяльності боржника то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року в частині відхилення клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж" арбітражного керуючого Остапенко Є.С. про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора та стягнення коштів на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора пропорційно до визнаних кредиторських вимог та задовольнити вказане клопотання.

Представники Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд", Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області та Управління Пенсійного фонду України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають ухвалу господарського суду від 25 лютого 2014 року законною, просять залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

19 березня 2014 року від виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких кредитор також заперечує доводи апеляційної скарги. Посилаючись на приписи ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" кредитор стверджує, що Фонд належить до державних цільових позабюджетних страхових фондів та його кошти витрачаються тільки за цільовим призначенням. Зазначаючи про порушення ст.19 Конституції України, ст.ст.1, 4-2 Господарського процесуального кодексу України Фонд вважає, що стягнення з нього, як з кредитора оплати послуг арбітражного керуючого та витрат пов'язаних з провадженням по даній справі не передбачено законодавством. Крім того, відповідно до чинного законодавства такі витрати компенсуються з інших джерел, а саме: з коштів, одержаних за рахунок продажу майна банкрута, з фонду для оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора. В своїх поясненнях кредитор просить розглянути справу у відсутності представника виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В судовому засіданні представник ліквідатора доводи апеляційної скарги підтримав.

20 березня 2014 року строк розгляду апеляційної скарги продовжувався до 06 квітня 2014 року. Розгляд справи відкладався до 03 квітня 2014 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -комерційна фірма "Сталь -монтаж", м. Дніпропетровськ порушено господарським судом Дніпропетровської області 18 січня 2013 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №784-XIV від 30 червня 1999 року).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 26 серпня 2014 року (т.1, а.с.159).

Строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався, в останнє строк ліквідаційної процедури продовжено до 26 лютого 2014 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 року (т.1, а.с.159).

03 лютого 2014 року до господарського суду Дніпропетровської області ліквідатор арбітражний керуючий Остапенко Є.С. звернувся з клопотанням про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора у даній справі за період з 26 лютого 2013 року по грудень 2013 року в сумі 23 185, 79 грн. та відшкодування витрат, що пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури в сумі 145,08 грн., всього 23 330, 87 грн. і стягнення цих коштів з кредиторів пропорційно розміру визнаних вимог (т.1, а.с.189).

З метою погодження цього питання було створено комітет кредиторів у складі єдиного кредитора Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Конкорд", який вирішив затвердити оплату послуг ліквідатора в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень за рахунок коштів одержаних від продажу майна боржника (т.1, а.с.216 -217).

В обгрунтування клопотання ліквідатор послався на те, що в разі, якщо оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Матеріали справи свідчать, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж" порушено та здійснено за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №784-XIV від 30 червня 1999 року).

Згідно п.40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2013 року №01-06/606/2013 норми нової редакції Закону у справах про банкрутство відсутнього боржника не застосовуються, оскільки процедура банкрутства такого боржника цією редакцією Закону не передбачена. Тому заява (заяви) про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника подана (подані) до 19 січня 2013 року розглядається (розглядаються) за правилами попередньої редакції Закону.

Порядок покладення та розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство відсутнього боржника спеціальними нормами ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлений.

Натомість нормами ч.1 п.10 ст.31 вказаного Закону визначені три джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку із виконанням ним своїх обов'язків: за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. При цьому, слід зазначити, що відповідно до норм пунктів 11, 12, 13 ст.31 Закону про банкрутство питання оплати послуг арбітражного керуючого (розмір, порядок оплати, створення фонду для оплати послуг, розподіл відповідних витрат між кредиторами тощо) визначаються за рішенням комітету кредиторів боржника, що затверджується господарським судом.

Виходячи з викладеного, за відсутністю виробничої діяльності відсутнього боржника, невиявленням у нього майна та за відсутністю рішення комітету кредиторів у даній справі щодо затвердження та розподілу між кредиторами витрат на оплату послуг ліквідатора у справі про банкрутство, відшкодування вказаних витрат має бути покладено як на ініціюючого кредитора, так і на всіх інших виявлених кредиторів у такій справі -пропорційно визнаних вимог кожного у справі.

При цьому, законодавець не ставить вказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство відсутнього боржника, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Згідно зі ст.31 Закону про банкрутство надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Частиною 12 статті 31 Закону про банкрутство встановлено мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого, який повинен бути не менше двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць надання послуг.

Зі звіту ліквідатора (в редакції уточнень від 03 лютого 2014 року) вбачається, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором будь -яких активів у боржника не виявлено, загальний розмір кредиторських вимог складає 8 988 090, 83 грн.

Звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора свідчить, що період з 26 лютого 2013 року по грудень 2013 року (включно) складає 23 185, 79 грн. (виходячи із подвійного розміру мінімальної заробітної плати), витрати ліквідатора понесені в ході ліквідаційної процедури становлять 145, 08 грн., всього 23 330, 87 грн. (т.1, а.с.192 -194).

Матеріали справи свідчать, що у вказаний період арбітражний керуючий Остапенко Є.С. здійснював повноваження ліквідатора, а саме: здійснював інвентаризацію майна боржника, направляв запити до можливих кредиторів боржника, вживав заходи щодо розшуку активів боржника, розглядав по суті заявлені кредиторські вимоги, отримував інформацію з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Жодних зауважень та скарг на дії ліквідатора у даний час заявлено не було. Понесені ліквідатором витрати в ліквідаційній процедурі в сумі 145, 08 грн. підтверджуються поданими до клопотання копіями документів.

Отже, звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора у справі №904/585/13-г в загальній сумі 23 330, 87 грн. за період з 26 лютого 2013 року по грудень 2013 року (включно) підлягає затвердженню.

Приймаючи до уваги, що активи у боржника не виявлені, відсутні кошти від реалізації майна боржника суд вправі застосувати принцип пропорційності голосів кредиторів до розподілу витрат, пов'язаних з проведенням спрощеної ліквідаційної процедури.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, ліквідаційна процедура стосовно боржника ще не завершена, а тому правомірним на даному етапі провадження у справі є лише затвердження (а не стягнення) у мінімально встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розмірі оплати послуг ліквідатора боржника за період з моменту його призначення постановою суду від 26 лютого 2013 року. При цьому, питання щодо стягнення затвердженої суми з покладенням цих витрат на кредиторів у справі, враховуючи приписи статей 31, 32, 52 Закону про банкрутство відбувається по завершенні ліквідаційної процедури у справі про банкрутство -при вирішенні питання щодо затвердження складених звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника.

Таким чином, клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Остапенко Є.С. підлягає частковому задоволенню.

З врахуванням викладеного, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року в частині відхилення клопотання ліквідатора про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора та стягнення цих коштів пропорційно до визнаних кредиторських вимог підлягає скасуванню на підставі ч.1 п.4 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.91, 99, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж", м. Дніпропетровськ арбітражного керуючого Остапенко Є.С. задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року в частині відхилення клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж", м. Дніпропетровськ арбітражного керуючого Остапенко Є.С. скасувати.

Викласти першу частину резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року у наступній редакції:

"Затвердити звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора арбітражного керуючого Остапенко Є.С. за період з 26 лютого 2013 року по грудень 2013 року (включно) в загальній сумі 23 330, 87 грн.

Оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж" арбітражного керуючого Остапенко Є.С. здійснювати за рахунок коштів кредиторів пропорційно розміру їх вимог відповідно до реєстру кредиторів."

В решті клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Остапенко Є.С. відхилити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О. Вечірко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 08.04.13 р.)