Рішення № 38122595, 07.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23607/13 07.04.14

За позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав"

до Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"

про зобов'язання вчинити дії

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Марченко О.В.

Ващенко Т.М.

Представники:

від позивача: Дитинюк Я.Л. за довіреністю № 1 від 22.01.2014 р.

від відповідача: Хлєбніков С.Г. за довіреністю б/н від 01.07.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (відповідача) про зобов'язання відповідача надати позивачу:

- Звіт про зібрану авторську винагороду в письмовому вигляді за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.;

- Звіт про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям в розрізі концертних заходів та використаних творів за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між ним та відповідачем Договору про надання послуг від 01.06.2012 р. (далі - Договір), зокрема, пункту 5.1 цього договору, у вказані терміни не надав позивачу у письмовому вигляді звіти за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору від 01.06.2012 р. та за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору від 01.06.2012 р. Позивач зазначив, що фактично надані відповідачем звіти (додатки № 1 та 2 до листа відповідача № 01/03/13-01 від 01.03.2013 р.) не відповідають встановленій Договором формі, не підписані уповноваженою особою та не скріплені печаткою відповідача. В свою чергу, подання відповідачем звітів у формі, яка не відповідає формі, встановленій Договором, ускладнює, а іноді й унеможливлює дії позивача щодо ідентифікації суб'єктів авторського права, а відповідно, створює перепони своєчасно та у повному обсязі одержати зібрану відповідачем авторську винагороду та перерахувати її належним правовласникам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/23607/13 та призначено розгляд справи на 20.01.2014 р. о 10:50 год.

17.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач надав пояснення, зокрема:

- щодо процесуального правонаступництва позивача, повідомивши суд про припинення позивача - Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДП УААСП), який був реорганізований в результаті перетворення у Державну організацію "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДО УААСП);

- щодо статусу нового позивача, а також інших, пов'язаних з цим статусом аспектів, зокрема, відповідач вважає, що ДО УААСП не має права діяти на підставі Свідоцтва організації колективного управління № 3/2003 від 22.08.2003 р., виданого ДП УААСП;

- щодо переходу до нового позивача "права вимоги до відповідача на отримання зазначених у позовній заяві звітів", зокрема, відповідач вважає, що необхідно дослідити, чи існує зобов'язання, яке є предметом розгляду даного спору, за передавальним актом позивача;

- щодо спірного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, про розірвання якого позивач повідомив відповідача листом № 06-02/1537 від 27.03.2013 р., т.т. дія договору припинилась ще до моменту звернення позивача з позовом до суду, при цьому в договорі не було умови про те, що вимога про надання звітів залишається в силі після припинення дії договору.

Відповідач у відзиві також навів додаткові аргументи щодо неправомірності позовних вимог та визначив власну правову позицію щодо діяльності державних підприємств та/або державних організацій в сфері авторського права. Зазначеним відзивом відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В якості додатків до відзиву відповідач надав суду роздруківку з сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр" стосовно ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав"; копію листа позивача від 30.01.2013 р. № 02-01/528; копії листів відповідача № 01/03/13-01 від 01.03.2013 р., № 07/06/13-01 від 07.06.2013 р.

17.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів № 1, відповідно до якого відповідач просить витребувати у позивача доказ - свідоцтво про облік організації колективного управління, яке було б видане саме ДО УААСП, яка утворилась в результаті реорганізації ДП УААСП. На думку відповідача, витребуваний доказ міг би підтвердити, що ДО УААСП має такий же статус, як ДП УААСП, яке звернулось з даним позовом про зобов'язання відповідача надати звіти.

17.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів № 1, відповідно до якого відповідач просить витребувати у позивача доказ - копію передавального акту, який мав бути складений при реорганізації ДП УААСП в ДО УААСП. На думку відповідача, витребуваний доказ міг би підтвердити, що зобов'язання відповідача надати звіти існує в оспорюваному вигляді.

17.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії свідоцтва про державну реєстрацію відповідача (серія А00 № 778414); копії свідоцтва про облік відповідача як організації колективного управління (№ 19/2011 від 24.01.2011 р.) та копії статуту відповідача.

В судове засідання, призначене на 20.01.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.

В судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., представник позивача подав супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду від 06.12.2013 р., а саме: довідки про відсутність аналогічного спору та наявності підстав для відкритого розгляду справи; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ДО УААСП (серія АГ № 884732); копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача (серія АГ № 883680); копію наказу Державної служби інтелектуальної власності України № 539-н від 11.12.2013 р.; копію статуту ДО УААСП. Супровідний лист з додатками залучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., здійснювався розгляд клопотань відповідача № 1 та № 2 про витребування доказів, поданих 17.01.2014 р. через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2014 р. підтримав подані ним клопотання про витребування доказів.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення вищезазначених клопотань відповідача.

Суд задовольнив клопотання відповідача про витребування у позивача свідоцтва про облік організації колективного управління, яке видане Державній організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", та копії передавального акту, який мав бути складений при реорганізації позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., оголошувалась перерва до 27.01.2014 р. об 11:20 год.

24.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

24.01.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на відзив, відповідно до яких представник позивача просив суд вважати відзив відповідача невмотивованим, необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства. Зазначеними запереченнями позивач надав власну правову позицію з урахуванням конкретних обставин даного спору. Позивач зазначив, що Свідоцтво про облік організації колективного управління № 3/2003 від 22.08.2003 р. не є документом дозвільного характеру в розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"; ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є правонаступником ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" і належним суб'єктом, який наділений відповідним правом вимоги; відповідач не надав належних доказів суду на підтвердження виконання зобов'язань за Договором про надання послуг від 01.06.2012 р. На підтвердження викладеного у запереченнях позивач надав суду копію листа Державної служби інтелектуальної власності України № 1-12/581 від 24.01.2014 р., в якому зазначено, що чинним законодавством не передбачено анулювання або переоформлення виданих свідоцтв про облік організацій колективного управління у зв'язку з їх реорганізацією, отже свідоцтво № 3/2003 від 22.08.2003 р. є чинним.

В судове засідання, призначене на 27.01.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 27.01.2014 р., надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог. Позов підтримав з урахуванням заперечень на відзив, поданих 24.01.2014 р. через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні, призначеному на 27.01.2014 р., представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, поданому 17.01.2014 р. через відділ діловодства суду.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні, призначеному на 27.01.2014 р., подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 27.01.2014 р., судом перевірено виконання позивачем вимог суду щодо надання доказів по справі та встановлено, що позивач зазначені вимоги не виконав.

Враховуючи клопотання сторін про продовження строку вирішення спору та положення п. 2 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 27.01.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 17.02.2014 р. об 11:10 год.

05.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли пояснення щодо заперечень позивача. На думку відповідача, ДО УААСП не є організацією колективного управління за своєю правовою природою. Відповідач також вважає, що лист позивача з пропозицією надати звіти за новою формою та супровідний лист відповідача, до якого додавались звіти за новою формою, фактично означають, що сторони своїми діями внесли зміни у Договір, а подання відповідачем звітів у новій формі було належним виконанням зобов'язання за Договором щодо подання звітів.

13.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 17.02.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.

В судовому засіданні, призначеному на 17.02.2014 р., представник позивача подав заперечення на пояснення відповідача, відповідно яких стверджує, що ДО УААСП відповідає всім критеріям, які визначено законодавством для діяльності організації колективного управлінні, яка також являється єдиною організацією в Україні, що уповноважена іноземними авторсько-правовими організаціями на здійснення ліцензування та збір авторської винагороди за використання творів іноземних авторів. В якості додатків до вказаних заперечень додано копію Сертифіката дійсності CISAC від 02.04.2013 р., копію Передавального акту балансових рахунків, цінностей та активів ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" від 11.12.2013 р. Заперечення разом з доданими до них документами залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 17.02.2014 р., надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог. Позов підтримав з урахуванням заперечень на відзив, поданих 24.01.2014 р. через відділ діловодства суду, та заперечень на пояснення відповідача, поданих 17.02.2014 р. в судовому засіданні.

В судовому засіданні, призначеному на 17.02.2014 р., представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, поданому 17.01.2014 р. через відділ діловодства суду та з урахуванням пояснень щодо заперечень позивача, поданих 05.02.2014 р. через відділ діловодства суду.

Враховуючи складність справи та положення ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи № 910/23607/13 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. було призначено здійснювати розгляд справи № 910/23607/13 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 910/23607/13 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Марченко О.В., Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. справу № 910/23607/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Марченко О.В., Ващенко Т.М., розгляд справи призначено на 17.03.2014 р. о 09:50 год.

21.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

27.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі.

07.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо передавального акту ДП УААСП.

В судове засідання, призначене на 17.03.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.

Представники позивача в судовому засіданні 17.03.2014 р. надали усні пояснення щодо заявлених позовних вимог. Позов підтримали з урахуванням заперечень на відзив, поданих 24.01.2014 р. через відділ діловодства суду, та заперечень на пояснення відповідача, поданих 17.02.2014 р. в судовому засіданні.

В судовому засіданні 17.03.2014 р. представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, поданому 17.01.2014 р. через відділ діловодства суду, та з урахуванням пояснень щодо заперечень позивача, поданих 05.02.2014 р. через відділ діловодства суду, пояснень у справі, поданих 27.02.2014 р. через відділ діловодства суду та пояснень щодо передавального акту ДП УААСП, поданих 07.03.2014 р. через відділ діловодства суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні, призначеному на 17.03.2014 р., було оголошено перерву до 07.04.2014 р. о 10:50 год.

В судове засідання, призначене на 07.04.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.

Враховуючи надані представниками сторін пояснення та залучені ними до матеріалів справи докази, суд в судовому засіданні 07.04.2014 р. прийшов до висновку про заміну позивача у справі № 910/23607/13 - Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (ідентифікаційний код 31025266) його правонаступником - Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (ідентифікаційний код 31025266), з приводу чого виніс відповідну ухвалу.

Представник позивача в судовому засіданні 07.04.2014 р. подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої вніс зміни до редакції п. 2 прохальної частини позовної заяви, у зв'язку з чим просив суд "Винести рішення про зобов'язання Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" надати Державній організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав":

- Звіт про зібрану авторську винагороду в письмовому вигляді за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.;

- Звіт про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям в письмовому вигляді в розрізі концертних заходів та використаних творів за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.".

Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 07.04.2014 р. надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав в редакції заяви про уточнення позовних вимог, поданої в судовому засіданні 07.04.2014 р., а також з урахуванням заперечень на відзив, поданих 24.01.2014 р. через відділ діловодства суду, та заперечень на пояснення відповідача, поданих 17.02.2014 р. в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.04.2014 р. заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, поданому 17.01.2014 р. через відділ діловодства суду, та з урахуванням пояснень щодо заперечень позивача, поданих 05.02.2014 р. через відділ діловодства суду, пояснень у справі, поданих 27.02.2014 р. через відділ діловодства суду та пояснень щодо передавального акту ДП УААСП, поданих 07.03.2014 р. через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.04.2014 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (надалі - позивач, ДО УААСП), яка є правонаступником Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (надалі - ДП УААСП), стверджує, що являється організацію колективного управління, яка діє на підставі Статуту та Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління № 3/2003 від 22.08.2003 р. (надалі - свідоцтво № 3/2003 від 22.08.2003 р.). Зокрема, зазначене свідоцтво № 3/2003 від 22.08.2003 р. видане ДП УААСП на управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, зокрема, такими категоріями майнових прав, як використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав шляхом публічного виконання, в тому числі на радіо і телебаченні; відтворення творів за допомогою механічного, магнітного та іншого запису; репродукування; тиражування творів образотворчого мистецтва у промисловості; відтворення аудіовізуальних творів чи звукозаписів творів в особистих цілях та інше.

Як зазначив позивач, відповідно до наказу Державної служби інтелектуальної власності України від 25.07.2013 р. № 392-н було припинено ДП УААСП шляхом реорганізації (перетворення) в ДО УААСП, яка є правонаступником всього майна, прав та обов'язків ДП УААСП, заснована на державній власності і належить до сфери управління Державної служби інтелектуальної власності України.

Згідно з п. 8 Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003 р. № 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.2003 р. за № 436/7757, до Реєстру обліку організацій колективного управління було внесено відомості про реорганізацію ДП УААСП шляхом перетворення в державну організацію. Оскільки чинним законодавством не передбачено анулювання або переоформлення виданих свідоцтв про облік організацій колективного управління у зв'язку з їх реорганізацією, то свідоцтво № 3/2003 від 22.08.2003 р. є чинним відповідно до ДО УААСП, що підтверджується листом Державної служби інтелектуальної власності України від 24.01.2014 р. № 1-12/581 на запит позивача.

01.06.2012 р. між ДП УААСП, правонаступником якого є позивач, та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (надалі - відповідач, ПО УЛАСП) був укладений Договір про надання послуг (надалі - Договір), згідно умов якого ПО УЛАСП зобов'язувалось за завданням ДП УААСП надати послуги щодо вчинення дій, спрямованих на захист майнових авторських прав, колективне управління щодо яких здійснює ДП УААСП, в обсязі і на умовах, встановлених Договором, а ДП УААСП зобов'язалось оплачувати ПО УЛАСП зазначені послуги (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору ПО УЛАСП зобов'язувалось надавати ДП УААСП наступні послуги:

- збирати з користувачів, з якими ПО УЛАСП укладено ліцензійні договори, авторську винагороду за використання творів шляхом публічного виконання творів, майнові авторські права на які знаходяться в колективному управління ДП УААСП на основі закону, договорів з авторами та іноземними авторсько-правовими організаціями;

- отримувати від користувачів інформацію, необхідну для розподілу авторської винагороди - звітів про використані твори;

- перераховувати ДП УААСП зібрану авторську винагороду;

- у разі виявлення порушень майнових авторських прав, щодо яких здійснює колективне управління ДП УААСП, здійснювати фіксацію фактів порушення зазначених прав.

При цьому у розділі 1 Договору сторони визначили наступні поняття:

- користувач - фізична чи юридична особа, яка використовує в своїй господарській діяльності твори;

- твори - об'єкти авторського права, а саме: оприлюднені літературні, музичні твори з текстом або без тексту, що охороняються авторським правом;

- публічне виконання - подання за згодою суб'єктів авторського права творів шляхом декламації, приспіву, танцю та іншими способами як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів, зокрема, магнітофонів, програвачів компакт-дисків, музичних центів, радіоприймачів, телевізора, тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

- гастрольний захід - будь-який видовищний захід, пов'язаний з публічним виконанням творів (фестиваль, концерт, вистава, лекційно-концертна, розважальна програма, виступ пересувного циркового колективу, пересувний механізований атракціон типу "Луна-парку" тощо).

Згідно п. 5.1 Договору ПО УЛАСП зобов'язувалось до 15 числа кожного календарного кварталу, наступного за звітним, надавати ДП УААСП в письмовій формі та в електронному вигляді на електронну адресу (вказану в даному пункті Договору):

- звіт про зібрану авторську винагороду за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору;

- копії звітів користувачів за відповідний звітний період.

Згідно ж п. 5.2 Договору ПО УЛАСП зобов'язувалось перерахувати на розрахунковий рахунок ДП УААСП суму авторської винагороди, належної до перерахунку у строк не більше як 3 (три) місяці з дня надання ДП УААСП звіту та засвідчених копій звітів користувачів за відповідний період в електронній формі.

Враховуючи наведені умови Договору, звіт про зібрану авторську винагороду за III квартал 2012 р. відповідач мав надати до 15 жовтня 2012 р., за IV квартал 2012 р. - до 15 січня 2013 р., за І квартал 2013 р. - до 15 квітня 2013 р. відповідно.

Натомість, як стверджує позивач, у вказані терміни відповідач звіти за відповідні періоди, які б відповідали умовам Договору, не надав, що свідчить про односторонню відмову відповідача від виконання спірних договірних зобов'язань.

Зокрема, позивач зазначив, що листом № 01/03/13-01 від 01.03.2013 р. відповідач надав йому, зокрема, звіти № 1 та № 2 від 28.02.2013 р. про зібрану авторську винагороду за III квартал 2012 р. та за IV квартал 2012 р., проте останні не відповідають умовам Договору, оскільки вони не підписані уповноваженою особою та не скріплені печаткою відповідача, а також не відповідають формі, встановленій за домовленістю сторін у додатку до Договору, про що позивач повідомив відповідача листом № 06- 02/2701 від 28.05.2013 р.

Відповідно до п. 7.4 Договору сторони узгодили, що у разі порушення однією стороною умов даного Договору або неналежного їх виконання, інша сторона має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку шляхом надіслання рекомендованого листа з повідомленням про розірвання договору на адресу сторони, яка порушує умови Договору. У випадку надіслання рекомендованого листа з повідомленням про розірвання договору на адресу сторони, яка порушує умови Договору, такий договір вважається розірваним в десятиденний строк з моменту надіслання такого листа.

Оскільки відповідач в установлені строки належним чином оформлені звіти про зібрану авторську винагороду за відповідні періоди позивачу не надав, чим порушив п. 5.1 Договору, позивач листом № 06-02/1537 від 27.03.2013 року повідомив відповідача про розірвання Договору. Отримання зазначеного листа, а рівно розірвання Договору в односторонньому порядку з боку позивача шляхом надіслання останнім листа з відповідним повідомленням, відповідач не заперечує та вважає Договір розірваним.

Листом № 06-02/4201 від 02.07.2013 р. позивач звернув увагу відповідача на необхідності належного виконання останнім зобов'язань за Договором та надання звітної документації згідно встановленої Договором форми, у зв'язку з чим просив терміново надати звіти про зібрану винагороду за III - IV квартал 2012 р. та І квартал 2013 р. (в письмовому та електронному вигляді) згідно встановленої Договором форми.

Намагаючись вирішити дане питання, позивач також звернувся до відповідача з претензією № 11 від 24.07.2013 р., в якій просив відповідача надати звіт про зібрану авторську винагороду в письмовому вигляді за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.; звіт про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям в розрізі концертних заходів за використання творів за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду, а рівно станом на час розгляду спору по суті, відповідач не виконав умов Договору в частині надання позивачу спірних звітів.

Відповідач заперечує позовні вимоги з огляду на наступне.

Позивач, який є правонаступником ДП УААСП, заявляє позовні вимоги, зазначаючи що він є організацією колективного управління і діє на підставі свідоцтва №3/2003 від 22.08.2003 р., а в Договорі про надання послуг від 01.06.2012 р., на підставі якого позивач звертається з позовом до суду, безпосередньо зазначено, що ДП УААСП здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права на підставі свідоцтва №3/2003 від 22.08.2003 р.

Натомість відповідач вважає, що до процесуального правонаступника Державного підприємства УААСП, тобто до Державної організації УААСП, не перейшло право здійснювати діяльність на підставі свідоцтва №3/2003 від 22.08.2003 р., яке належало припиненому Державному підприємству УААСП.

Відповідач вважає, що свідоцтво про облік організації колективного управління № 3/2003 від 22.08.2003 р., яке належало припиненому Державному підприємству УААСП, є документом дозвільного характеру в розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Разом з тим, законодавством України не визначено випадки, коли державна організація - правонаступник державного підприємства, що мало статус організації колективного управління, має право провадити діяльність організації колективного управління на підставі Свідоцтва про облік організації колективного управління, яке належало його попереднику. А тому, на думку відповідача, новоутворена державна організація (позивач) не має права використовувати у своїй діяльності свідоцтво №3/2003 від 22.08.2003 р. припиненого державного підприємства, а власного свідоцтва про облік організації колективного управління у новоутвореної державної організації немає.

Відповідач також вважає, що факт існування зобов'язання відповідача, яке є предметом розгляду даного спору, по відношенню до позивача, який є правонаступником ДП УААСП, можливо встановити за передавальним актом, який повинен був складатись відповідно до ч. 2 ст. 107 ЦК України та який необхідно витребувати у позивача.

Відповідач не заперечує, що листом № 06-02/1537 від 27.03.2013 р. позивач повідомив позивача про розірвання Договору, у зв'язку з чим вважає Договір розірваним. При цьому, як зазначає відповідач, в самому Договорі немає жодної фрази про те, що після закінчення строку дії Договору зобов'язання стосовно надання звітів залишаються в силі.

Таким чином відповідач вважає, що оскільки Договір припинив свою дію більш ніж за 9 місяців до початку судового розгляду та припинилась сторона за Договором (ДП УААСП), то позовні вимоги є протизаконними та абсурдними.

Крім того, відповідач зазначив, що у нього не залишилось самих копій звітів, які надавались ним позивачу супровідним листом, а залишився тільки супровідний лист з відміткою про їх прийняття, а тому на даний час не можливо встановити, чи дійсно на звітах були відсутні підписи уповноваженої особи та печатка відповідача. Разом з тим, на супровідному листі наявні підпис уповноваженої особи та печатка відповідача.

Відповідач також заперечив, що в п. 5.1 Договору, на який посилається позивач, заявляючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати спірні звіти, фактично не зазначено, чи повинні звіти бути з підписом директора або головного бухгалтера, з печаткою або без печатки. Щодо форми наданих відповідачем звітів, то останній вказав, що форма наданих ним позивачу звітів повністю відповідала тому, яким чином просив прозвітувати директор ДП УААСП у листі ДП УААСП №02-01/528 від 30.01.2013 р. Наведений лист позивача та надання звітів у відповідності до його вимог відповідач вважає акцептуванням ним оферти позивача надати звіти в іншій формі, ніж було передбачено у Додатку № 1 та № 2 до Договору, тобто своїми діями сторони змінили умови Договору щодо форми надання звітів.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач також виклав власну правову позицію щодо діяльності державних підприємств та/або державних організацій в сфері авторського права, а підсумовуючи аналіз статусу ДО УААСП та ДП УААСП, зробив висновок, що Державна організація УААСП не є організацією колективного управління за своєю правовою природою, а свідоцтво про облік організації колективного управління №3/2003 від 22.08.2003 р. не має відношення до Державної організація УААСП, а мало відношення тільки до Державного підприємства УААСП, яке припинено. Відповідач також зазначив, що на його думку, Державне підприємство УААСП, укладаючи Договір з відповідачем діяло з перевищенням власних повноважень, адже воно мало право уповноважити відповідача надавати послуги з приводу збору винагороди тільки щодо тих творів, майнові права на які були передані Державному підприємству УААСП. Водночас, в Договорі такі твори не ідентифікуються, а тому Договір є нікчемним (недійсним) принаймні у відповідній частині.

За наведених підстав, відповідач вважає неправомірними позовні вимоги про надання ним позивачу звіту про зібрану авторську винагороду в письмовому вигляді за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.; звіту про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям в розрізі концертних заходів за використання творів за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р., а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

01.06.2012 р. між Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (ДП УААСП) та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП) був укладений Договір про надання послуг, згідно умов якого ПО УЛАСП зобов'язувалось за завданням ДП УААСП надати послуги щодо вчинення дій, спрямованих на захист майнових авторських прав, колективне управління щодо яких здійснює ДП УААСП, в обсязі і на умовах, встановлених Договором, а ДП УААСП зобов'язалось оплачувати ПО УЛАСП зазначені послуги.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Державної служби інтелектуальної власності України від 25.07.2013 р. № 392-н припинено Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" шляхом реорганізації (перетворення) в Державну організацію "Українське агентство з авторських та суміжних прав", яка є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав".

13.12.2013 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (ідентифікаційний код 31025266) та запис про державну реєстрацію Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (ідентифікаційний код 31025266), яка утворена в результаті перетворення та є правонаступником державного підприємства, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АГ № 884732) станом на 17.12.2013 р., спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом судді від 04.04.2014 р. за № 18469809.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" визначено, що дана організація створена відповідно до наказу Державної служби інтелектуальної власності України № 392-н від 25.07.2013 р. "Про припинення Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" шляхом реорганізації (перетворення) в Державну організацію "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та є його правонаступником, заснована на державній власності і належить до сфери управління державної служби інтелектуальної власності на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.09.2011р. № 839-р.

Згідно зі ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 59 Господарського кодексу України (далі - ГК України) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до статті 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. Цією ж статтею передбачено, що у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, перетворення - це особливий вид реорганізації, який пов'язаний із зміною організаційно-правової форми юридичної особи, і при цьому, до правонаступника юридичної особи, що створюється в результаті реорганізації, переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, що припиняється.

Як зазначено в ч. 2 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Позивач на виконання вимог суду залучив до матеріалів справи Передавальний акт балансових розрахунків, цінностей та активів ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" від 11.12.2013 р. (належним чином засвідчену копію першої сторінки акту), тим самим підтвердивши факт складання передавального акту у відповідності до вимог законодавства. Розглянувши наданий позивачем документ, суд зазначає, що ним додатково підтверджується "правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (код ЄДРПОУ 31025266) після його реорганізації до Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (код ЄДРПОУ 31025266), а саме:…". Безпосередньо той факт, що ДО УААСП є правонаступником ДП УААСП закріплено у п. 1.1 Статуту ДО УААСП.

Отже, Державна організація Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (позивач) є правонаступником щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав", в т.ч. і за Договором про надання послуг від 01.06.2012 р., на підставі якого заявлено позов.

При цьому судом враховано, що позивач, який є правонаступником ДП УААСП, заявляє позовні вимоги, зазначаючи що він є організацією колективного управління і діє на підставі свідоцтва №3/2003 від 22.08.2003 р., а в Договорі про надання послуг від 01.06.2012 р., на підставі якого заявлений даний позов, також наявне посилання на свідоцтво №3/2003 від 22.08.2003 р.

Здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів, суд відхиляє доводи відповідача про те, що до позивача, як правонаступника ДП УААСП, не перейшло право здійснювати діяльність на підставі свідоцтва №3/2003 від 22.08.2003 р., яке належало припиненому ДП УААСП та є документом дозвільного характеру в розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", тоді як власного свідоцтва про облік організації колективного управління у новоутвореної державної організації позивача немає.

Відхиляючи наведені доводи відповідача суд виходив з наступного.

Згідно абз. 4 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;

Згідно абз. б ст. 1 вищенаведеного Закону України, об'єктами, на які видаються документи дозвільного характеру, є природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору; б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31 - 33 цього Закону; в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону; г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Як вбачається з аналізу положень ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виконання функцій організації колективного управління не має ознак жодного з об'єктів, на які згідно ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" видаються документи дозвільного характеру.

Крім того, свідоцтво про облік організації колективного управління не містить у собі ознак документа дозвільного характеру, оскільки видається не в якості документа, який дає право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності, а в якості документа, що підтверджує право займатися діяльністю організації колективного управління (абз. 1 п. 3 Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003 року № 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04,06.2003 року за № 436/7757), а правовою підставою набуття такого статусу є відповідне рішення Державної служби інтелектуальної власності (п. 6 наведеного Порядку).

Слід також зазначити, що згідно ст. 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", зокрема, необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види, дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру тощо, встановлюються виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру.

Однак, як вірно зазначив позивач, в жодному з відповідних законів (а також і в Законі України "Про авторське право і суміжні права") не йдеться про те, що для отримання статусу організації колективного управління або для отримання права виконувати функції такої організації необхідно отримати документ дозвільного характеру.

Отже, посилання відповідача на Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" є безпідставним, оскільки положення цього закону не мають відношення до діяльності організацій колективного управління, а рівно до свідоцтв, що видаються таким організаціям на підтвердження їх статусу.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Державної служби інтелектуальної власності України № 1-12/581 від 24.01.2014 р., зі змісту якого вбачається, що згідно з п. 8 Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю, до Реєстру обліку організацій колективного управління було внесено відомості про реорганізацію ДП УААСП шляхом перетворення в державну організацію. Там же зазначено, що чинним законодавством не передбачено анулювання або переоформлення виданих свідоцтв про облік організацій колективного управління у зв'язку з їх реорганізацією. Отже, свідоцтво № 3/2003 від 22.08.2003 р. є чинним. При цьому Державна служба інтелектуальної власності України не заперечила право ДО УААСП на використання у діяльності останньої свідоцтва №3/2003 від 22.08.2003 р.

В свою чергу, відповідач не надав суду належних та достатніх в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів, які б спростовували чинність Свідоцтва про облік організації колективного управління № 3/2003 від 22.08.2003 р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, станом на час розгляду даної справи по суті.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (позивач) є правонаступником Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та належним суб'єктом, який наділений правом вимоги до відповідача, яка є предметом даного спору, на підставі Договору про надання послуг від 01.06.2012 р. та Свідоцтва про облік організації колективного управління № 3/2003 від 22.08.2003 р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Відповідно до п. 5.1 Договору ПО УЛАСП (відповідач) зобов'язувався до 15 числа кожного календарного кварталу, наступного за звітним, надавати ДП УААСП (позивачу) в письмовій формі та в електронному вигляді на електронну адресу (вказану в даному пункті Договору):

- звіт про зібрану авторську винагороду за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору;

- копії звітів користувачів за відповідний звітний період.

Згідно п. 5.2 Договору ПО УЛАСП (відповідач) зобов'язувався перерахувати на розрахунковий рахунок ДП УААСП (позивача) суму авторської винагороди, належної до перерахунку, у строк не більше як 3 (три) місяці з дня надання ДП УААСП (позивачу) звіту та засвідчених копій звітів користувачів за відповідний період в електронній формі.

Відповідно до п. 5.4 Договору, одночасно з перерахуванням ПО УЛАСП (відповідачем) на розрахунковий рахунок ДП УААСП (позивача) сум зібраної авторської винагороди, ПО УЛАСП (відповідач) надає ДП УААСП (позивачу) в письмовій формі та в електронному вигляді на електронну адресу (вказану в даному пункті Договору), зокрема, звіт про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям в розрізі концертних заходів та використаних творів - за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору.

Додатком № 1 до Договору є форма Звіту про зібрану авторську винагороду (а.с. 44 т. 1), а Додатком № 2 до Договору - форма Звіту про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям (а.с. 45 т. 1).

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 5.2 Договору обов'язок відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму авторської винагороди, належної до перерахунку, поставлено в залежність від надання позивачу звіту та засвідчених копій звітів користувачів за відповідний період в електронній формі.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження виконання відповідачем забов'язань за Договором в частині надання позивачу звітів про зібрану авторську винагороду в письмовій формі за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору, та звітів про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям в письмовій формі за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору.

При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, надані відповідачем листом № 01/03/13-01 від 01.03.2013 р. звіти № 1 та № 2 від 28.02.2013 р. про зібрану авторську винагороду за III квартал 2012 р. та за IV квартал 2012 р. не можуть вважатись належним виконанням відповідачем умов Договору про надання відповідних звітів, надані відповідачем звіти не підписані уповноваженою особою та не скріплені печаткою відповідача, а також не відповідають формі, яка була встановлена сторонами в Додатках № 1 та № 2 до Договору.

В свою чергу, суд відхиляє твердження відповідача у відзиві про те, що форма наданих ним позивачу звітів повністю відповідає тому, яким чином просив прозвітувати Директор ДП УААСП Олександр Шатило у листі ДП УААСП від 30.01.13 № 02-01/528. Суд також не погоджується з твердженнями відповідача, який вважає наведений лист позивача та надання звітів у відповідності до вимог цього листа, акцептуванням ним оферти позивача надати звіти в іншій формі, ніж було передбачено у Додатку № 1 та № 2 до Договору. При цьому суд виходив з того, що зазначені доводи відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, відповідно до п. 5.5. Договору передбачено, що у разі виявлення ДП УААСП (позивачем) в Звіті та звітній документації недоліків, ДП УААСП направляє ПО УЛАСП (відповідачу) з обґрунтуванням недоліків Звіт та звітну документацію на доопрацювання, які ПО УЛАСП (відповідач) виправляє протягом 5 днів та невідкладно повертає ДП УААСП (позивачу). А отже, позивач мав право вимагати від відповідача усунення недоліків у звітній документації.

Твердження відповідача про те, що він акцептував оферту позивача надати звіти в іншій формі, ніж передбачено у Додатках № 1 та № 2 до Договору, жодним чином не узгоджуються з умовами п. 7.6 Договору, в якому передбачено, що будь-які зміни до даного Договору оформлюються в письмовій формі як додаткова угода до Договору і є його невід'ємною частиною. Будь-які додаткові угоди до Договору з приводу зміни форми звітів, затверджених в Додатках № 1 та № 2 до Договору, фактично сторонами не укладались, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Крім того, ПО УЛАСП (відповідач) зобов'язується готувати та передавати ДП УААСП (позивачу) необхідні Звіти та інші документи, надавати ДП УААСП іншу інформацію, визнану сторонами істотною для виконання умов даного Договору та повноважень ДП УААСП (п. 3.1.1., 3.1.3. Договору). В свою чергу, ДП УААСП (позивач) мав право вимагати від ПО УЛАСП (відповідача) усунення недоліків виконання умов даного Договору, а також отримувати від ПО УЛАСП, надану Користувачами інформацію, необхідну для здійснення розподілу та виплати авторської винагороди (п. 4.2.3., 4.2.4. Договору).

Таким чином, в порушення умов Договору відповідач надав позивачу звіти без дотриманням форми, встановленої Додатками № 1 та № 2 до Договору. Такі дії відповідача свідчать про неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо надання спірних звітів.

В свою чергу, подання відповідачем звітів у формі, яка не відповідає встановленій у Додатках № 1, 2 до Договору (з переліком інформації у їх складі, а саме: організатора, концертного заходу, назви твору, творчої ролі, авторів/співавторів/видавництва, музики, тексту, хореографії, лібрето (ПІБ), суми належної до сплати авторської винагороди, суми виплаченої авторської винагороди) призводить до ускладнення (унеможливлення) роботи позивача щодо ідентифікації суб'єктів авторського права, а відповідно, створює перепони своєчасно та у повному обсязі одержати зібрану відповідачем авторську винагороду та перерахувати її належним суб'єктам авторського права.

Вирішуючи даний спір по суті, суд також дослідив факт розірвання спірного Договору, з приводу чого зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.4 Договору сторони узгодили, що у разі порушення однією стороною умов даного Договору або неналежного їх виконання, інша сторона має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку шляхом надіслання рекомендованого листа з повідомленням про розірвання договору на адресу сторони, яка порушує умови Договору. У випадку надіслання рекомендованого листа з повідомленням про розірвання договору на адресу сторони, яка порушує умови Договору, такий договір вважається розірваним в десятиденний строк з моменту надіслання такого листа.

Оскільки відповідач в установлені строки належним чином оформлені звіти про зібрану авторську винагороду за відповідні періоди позивачу не надав, чим порушив п. 5.1 Договору, позивач листом № 06-02/1537 від 27.03.2013 року повідомив відповідача про розірвання Договору. Отримання зазначеного листа, а рівно розірвання Договору в односторонньому порядку з боку позивача шляхом надіслання останнім листа з відповідним повідомленням, відповідач не заперечує та вважає Договір розірваним.

Разом з тим відповідач вважає, що оскільки в самому Договорі немає жодної умови про те, що після закінчення строку дії Договору зобов'язання стосовно надання звітів залишаються в силі, то позовні вимоги про надання звітів, які були заявлені після припинення дії Договору, не є законними.

Суд відхиляє такі доводи відповідача з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Аналіз змісту умов Договору, зокрема пункту 7.3, свідчить, що після закінчення дії даного Договору взаємні фінансові зобов'язання сторін не припиняють своєї дії до їхнього повного виконання.

Разом з тим, оскільки відповідно до п. 5.2 Договору обов'язок відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму авторської винагороди, належної до перерахунку (фінансове зобов'язання), поставлено в залежність від надання позивачу звіту та засвідчених копій звітів користувачів за відповідний період, то підставним є висновок про те, що після закінчення дії Договору не припиняється до повного виконання відповідачем також і зобов'язання останнього надати позивачу звіти.

При цьому суд зазначає, що всі інші заперечення та доводи відповідача проти заявлених позовних вимог суд відхиляє як такі, що не підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно частини першої статті 193 ГК України, яка кореспондується зі статтею 526 ЦК України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, відповідно до положень статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється не будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи наведені правові норми, а також те, що відповідач не довів суду належними засобами доказування факт виконання ним умов Договору в частині надання позивачу звітів за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатками № 1 та № 2 до Договору, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу:

- Звіт про зібрану авторську винагороду в письмовому вигляді за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.;

- Звіт про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям в письмовому вигляді в розрізі концертних заходів та використаних творів за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.,

є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 1147,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 25, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 8; ідентифікаційний код 37396233) надати Державній організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 41, літера А, офісне приміщення 1, 2, 3; ідентифікаційний код 31025266):

- Звіт про зібрану авторську винагороду в письмовому вигляді за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.;

- Звіт про зібрану та перераховану авторську винагороду авторам та авторсько-правовим організаціям в письмовому вигляді в розрізі концертних заходів та використаних творів за ІІІ, IV квартал 2012 року та за І квартал 2013 року за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору про надання послуг від 01.06.2012 р.

3. Стягнути з Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 8; ідентифікаційний код 37396233), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 41, літера А, офісне приміщення 1, 2, 3; ідентифікаційний код 31025266) 1147,00 грн. (одну тисячу сто сорок сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.04.2014 р.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Марченко О.В.

Ващенко Т.М.