Вирок № 38120271, 21.03.2014, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/806/14-к

№ 1-кп/688/43/14

Вирок

Іменем України

21 березня 2014 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Мазур Н.В.

секретаря Ярощук Я.В.

за участю: прокурора Конончука П.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

представника цивільного відповідача ФОП ОСОБА_6 - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шепетівці кримінальну справу (кримінальне провадження № 12013240270001635) за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, працюючого водієм ФОП ОСОБА_6, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

25 грудня 2013 року близько 19 години, ОСОБА_4, який перебував в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_6, керуючи належним останній автобусом марки «MAN-EL 202", реєстраційний номер НОМЕР_1, під час виконання пасажирських перевезень за маршрутом № 11 «Залізничний вокзал - с.Судилків», рухаючись в умовах недостатньої видимості на неосвітлювальній ділянці дороги по вул. Карла Маркса в м.Шепетівці та, виконуючи поворот ліворуч на вул.Островського, в порушення пунктів 1.5, 2.3(б), 10.1, 12.1, 12.2, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України не переконався, що виконання даного маневру буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив неуважність і наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід, не зменшив швидкості руху та не зупинився, щоб надати останній дорогу, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка переходила дорогу зліва на право.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, лінійного перелому склепіння черепа справа, субдуральної гематоми справа, тотального субарахноїдального крововиливу, забою лобно-скоронево-тім'яної ділянки правої півкулі головного мозку, синців на шкірі обличчя справа, розриву барабанної перетинки справа, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, в даному випадку, що призвели до смерті та перебувають в причинному зв'язку із настанням смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 17 години потерпіла ОСОБА_8 від отриманих травм померла в Шепетівській центральній районній лікарні.

Прямою причиною даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідків, у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_8, стало не виконання водієм ОСОБА_4 вимог правил безпеки дорожнього руху передбачених пунктами: 1.5,2.3(б),10.1,12.1,12.2,12.3,18.1 Правил дорожнього руху України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у скоєні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 25.12.2013 року близько 19 години, керував автобусом «MAN-EL 202", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_6, з якою перебував у трудових відносинах та виконував пасажирські перевезення за маршрутом № 11 «Залізничний вокзал - с.Судилків». Рухався по вул. Карла Маркса в м.Шепетівці в сторону залізничного вокзалу, на перехресті із вул.Островського мав здійснити поворот ліворуч і зупинився, щоб пропустити зустрічний автомобіль. В автобусі було увімкнене ближнє світло фар і в салоні перебували люди. З лівої сторони з вул.Островського, освітлення було відсутнє, але він знав, що там є «пішохідний перехід» і перед початком повороту ліворуч подивився в дану сторону. На пішохідному переході людей не бачив і тому розпочав здійснювати поворот ліворуч, швидкість при цьому в автобусі була біля 20 км/год. На відставні біля 1 м побачив, що на пішохідному переході перебуває жінка, яка рухалась зліва на право по ходу його руху. Він застосував гальмування, але все ж таки передньою лівою частиною автобуса допустив наїзд на жінку, вона вдарилась об лобове скло і автобус зупинився. Вийшовши з автобуса побачив, що жінка жива, пасажири викликали швидку допомогу та працівників міліції. У скоєному щиро кається.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_4, його винуватість у порушенні Правил дорожнього руху України, що спричинили зазначені вище наслідки, повністю підтверджена зібраними доказами, а саме:

- показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_1 (сина загиблої) та ОСОБА_2 (дочки загиблої), які показали, що 25.12.2013 року у вечірній час їм стало відомо, що мати ОСОБА_8 потрапила в дорожньо-транспортну пригоду і її було доставлено в Шепетівську ЦРЛ. Лікарі робили все можливе, щоб врятувати їй життя, але ІНФОРМАЦІЯ_2 мати померла. Пізніше взнали, що винуватцем ДТП являється обвинувачений, який керуючи автобусом, вчинив на неї наїзд на пішохідному переході. Підтримують заявлений ними цивільний позов в повному обсязі, так як втративши рідну людину, вони перенесли тяжкі душевні страждання. Крім того, ОСОБА_1 поніс матеріальні витрати на поховання матері. Просять покарати обвинуваченого відповідно до вимог закону;

- показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_9 ОСОБА_10, які показали, що 10.01.2014 року у вечірній час були присутніми при проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 на перехресті вулиць К.Маркса - Островського в м.Шепетівці і як зрозуміли на даному місці 25.12.2013 року сталася ДТП. В їх присутності ОСОБА_4 повідомляв, що, керуючи рейсовим автобусом, повертав з вул. К.Маркса на вул.Островського. Зазначив, що на пішохідному переході людини не бачив, а замітив пішохода лише перед автобусом, в той час пішохідний перехід не освітлювався. Учасниками проведення слідчого експерименту було виставлено автобус та пішохода відповідно до пояснень ОСОБА_4 Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_4 показав, що він не чітко бачить силует людини на пішохідному переході. Вони по черзі сідали за кермо автобуса і також не чітко бачили силует людини. В момент настання видимості пішохода в світлі фар, автобуса було зупинено і встановлено, що відстань від автобуса до пішохода становить 11,8 м;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, який показав, що 25.12.2013 року біля 19 години знаходився в якості пасажира в даному автобусі і сидів з правої сторони на другому сидінні. Автобус рухався по вул. К.Маркса та мав намір повертати на вул.Островського. Перед поворотом автобус зупинився, щоб пропустити зустрічний транспортний засіб, а потім продовжив маневр повороту і раптово перед автобусом побачили жінку, за 3-5 метрів. Однак, автобус не встиг зупинитися і здійснив наїзд на дану жінку;

- даними протоколу огляду місця події від 25.12.2013 року, план-схемою та фототаблицями до нього, згідно якого оглянуто ділянку перехрестя вулиць К.Маркса - Островського в м.Шепетівці та зафіксовано розташування автобуса «MAN-EL 202", реєстраційний номер НОМЕР_1 біло-синього кольору після ДТП та на лобовому склі даного автобуса виявлене механічне пошкодження. На момент огляду ділянка дороги біля пішохідного переходу не освітлювалася. Факт відсутності належного освітлення на ділянці дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода підтверджується довідкою КП «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство» № 30 від 07.02.2014 року ;

- даними протоколу огляду транспортного засобу від 26.12.2013 року, згідно якого на лобовому склі автобуса «MAN-EL 202", реєстраційний номер НОМЕР_1 з лівої сторони напроти місця водія був видимий слід удару;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 10.01.2014 року з схемою до нього відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_4 продемонстрував за яких обставин відбулась дорожньо-транспортна пригода та які не суперечать показанням вищевказаних свідків;

- даними висновку експерта №5 від 5.01.2014 року, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма: лінійний перелом склепіння черепа справа, субдуральна гематома справа тотального субарахноїдального крововиливу, забій лобно-скоронево-тім'яної ділянки правої півкулі головного мозку, синці на шкірі обличчя справа, розрив барабанної перетинки справа, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що могли виникнути від травмуючої дії тупих твердих предметів в строк та при обставинах, вказаних в постанові та медичних документах та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті(а.с.45-48);

- даними висновку експерта № 21-А від 24.01.2014 року, відповідно до якого в заданій дорожній ситуації водій автобуса «MAN-EL 202", реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1, 18.1 Правил дорожнього руху і в умовах даної пригоди мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 (а.с.108-109)

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталась саме з вини водія ОСОБА_4, який допустив порушення вимог 1.5, 2.3(б), 10.1, 12.1, 12.2, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть ОСОБА_8 та перебувають в причинному зв'язку із настанням смерті.

Таким чином, дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що ним вчинено тяжкий злочин з необережності, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують йому покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується по місцю проживання та роботи позитивно, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та окуліста Шепетівської ЦРЛ не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяних збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням суспільної небезпеки та тяжких наслідків скоєного ОСОБА_4 правопорушення та обставин, при яких вчинено злочин (несприятливі погодні умови, відсутність належного освітлення на місці дорожньо-транспортної пригоди в темну пору доби), думку потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які наполягали на призначенні покарання в межах закону, позицію прокурора щодо доцільності призначення покарання з випробуванням, суд приходить до висновку призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті 286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, приймаючи до уваги особу винного, наявність декількох пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з застосуванням ст.75 КК України.

На думку суду дана міра покарання є справедливою, необхідною та достатньою для запобігання вчинення винним правопорушень у майбутньому.

Підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжних заходів, передбачених ст.176, 177 КПК України не має.

Цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд знаходить підлягаючими задоволенню частково.

Потерпілі внаслідок загибелі рідної людини (матері), перенесли важкі душевні страждання, втрату вільного часу, що негативно позначилось на їх психологічному стані та стані здоров'я, розмір відшкодування яких, враховуючи глибину та тривалість перенесених страждань, пов'язаних з наслідками правопорушення, виходячи з вимог розумності і справедливості, слід визначити в сумі по 60 000 грн.

У зв'язку зі смертю матері, ОСОБА_1 поніс і матеріальні витрати в сумі 13760 грн. 63 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними та чеками, договором - замовлення №008 на організацію та проведення поховання від 6.01.2014 року. Зокрема, на лікування матері ОСОБА_8 останнім затрачено 9248 грн. 63 коп., на проведення поховання 1812 грн.10 коп., на проведення поминального обіду 2700 грн. Отже, на користь потерпілого підлягає стягненню матеріальна шкода у вказаній вище сумі.

Дослідивши поліс страхування № АС/2375257 (а.с.15) та виходячи з норм ст.ст. 1168, 1172, 1194 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 23, 24, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з ПрАТ «Український Страховий Дім» підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 13760 грн. 63 коп. та моральна шкода в сумі 20000 грн. Решту сум слід стягнути з цивільного відповідача - ФОП ОСОБА_6, власника транспортного засобу, за участю якого було вчинено дорожньо-транспортну пригоду та в трудових відносинах з якою перебував обвинувачений ОСОБА_4

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Управління фінансів Шепетівської районної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 солідарно витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_8 в сумі 3337 грн.81 коп. суд знаходить підлягаючим задоволенню частково.

Відповідно до ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодування витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину оскільки він знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, дана шкода підлягає стягненню лише з обвинуваченого ОСОБА_4, який вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України

Крім того, з ОСОБА_4 підлягають стягненню процесуальні витрати на залучення експерта за проведення авто-технічної експертизи по справі в сумі 352 грн.08 коп., що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 65, 88).

Речовий доказ автобус марки «MAN-EL 202", реєстраційний номер НОМЕР_1, слід передати його власнику, - ФОП ОСОБА_6, наклавши на нього арешт з метою забезпечення цивільного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробування з іспитовим строком 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в закону силу не застосовувати.

Цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 9248 грн. 63 коп., - на відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілої та 4 512 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з похованням потерпілої, а всього 23 760 грн. 63 коп.

Стягнути з ПрАТ «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_2 10000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ФОП ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, в рахунок відшкодування моральної шкоди по 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. кожному.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Управління фінансів Шепетівської районної державної адміністрації для перерахування комунальному закладу Шепетівської районної ради « Шепетівська центральна районна лікарня» на р/р 35415003001623 в ГУ ДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код 02004812, отримувач Шепетівська центральна районна лікарня витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_8 від злочину в сумі 3337 грн.81 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів сумі 352,08 грн.

Речовий доказ автобус марки «MAN-EL 202", реєстраційний номер НОМЕР_1, - передати його власнику ФОП ОСОБА_6

Накласти арешт на належний ОСОБА_6 автобус марки «MAN-EL 202", реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: