Ухвала суду № 38119751, 01.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 759/20968/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазур І.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 04 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Відповідач 1), Київського міського військового комісаріату (далі - Відповідач 2) про визнання протиправними дій щодо обчислення одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби у зменшеному розмірі, зобов'язання провести перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в розмірі 54-місячного грошового забезпечення визначеному на день звільнення з військової служби з урахуванням отриманих раніше виплат, виходячи з грошового забезпечення, передбаченого ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в сумі 244 744,20 грн.

Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 04 лютого 2014 року адміністративий позов задоволено частково, визнано протиправними дії Відповідачів щодо обчислення одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням другої групи інвалідності, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зменшеному розмірі, зобов'язано Відповідачів провести перерахунок та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням другої групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби, яка передбачена ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 54-місячного грошового забезпечення, що визначені на день звільнення з військової служби, а саме: посадового окладу - 1 480,00 грн, окладу за військовим званням, полковник - 135,00 грн, надбавку за вислугу років 40% - 646,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 50% - 1 130,50 грн, за службу в умовах режимних обмежень 15% - 222,00 грн, за науковий ступінь кандидата наук 15% - 222,00 грн, за вчене звання доцента або с.н.с. 25% - 370,00 грн, премія 90% - 1 332 грн з урахуванням отриманих раніше виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Рішення суду першої інстанції прийняте в порядку скороченого провадження.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст.197 КАС України.

Відповідно ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 частини першої статті 183-2.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивача звільнено з військової служби в запас за п.67, пп.«б» за станом здоров'я, з правом носіння військової форми одягу відповідно до наказу Міністерства оборони України від 02.11.2006 року за №1229.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії КБ-1 за №016201 від 10.05.2007 року Позивачу встановлено 3 групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 48 249,60 грн.

Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААА №805683 09.04.2013 року Позивачу встановлено 2 групу інвалідності.

Із змісту протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби Міністерства оборони України №3 від 23.08.2007 року вбачається, що Позивачу призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 48 місячного грошового забезпечення в сумі 48 249,60 грн.

Згідно протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби Міністерства оборони України №5 від 22.05.2013 року Позивачу призначено одноразову грошову допомогу в розмірі різниці між 54 та 48 місячним грошовим забезпеченням в сумі 6 031,20 грн.

Відповідно ч.2 ст.9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.1 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року №284 (далі - Порядок), одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту членам їх сімей або утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) військовослужбовця за останньою посадою.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, у розмірі 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Згідно положень п.2 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених зі служби - на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що грошова допомога обчислена Позивачу без урахування всіх видів грошового забезпечення, передбачених положеннями ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно п.3 Порядку особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають передбачені Порядком документи за місцем проходження служби (зборів) або до військомату.

Так, пунктом 7 Порядку визначено, що керівник уповноваженого органу, яким у даному випадку є Київський міський військовий комісаріат, подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів, яким є Міністерство оборони України, висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Колегія суддів вважає вірною позицію суду першої інстанції про те, що право Позивача на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з інвалідністю (2 група), що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, виникло саме з моменту настання такої інвалідності - з 09.04.2013 року.

Згідно пп.2 п.2 Порядку (в редакції, чинній станом на 09.04.2013року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби виплачується одноразова грошова допомога інвалідам II групи у розмірі 54-місячного грошового забезпечення.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо обчислення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням другої групи інвалідності згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зменшеному розмірі, та зобов'язання провести перерахунок та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням другої групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби, яка передбачена ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 54-місячного грошового забезпечення, що визначені на день звільнення з військової служби.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

За приписами ч.10 ст.183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст.183-2, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м.Києва від 04 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.