Постанова № 38118768, 02.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6007/13-а

Категорія: 10.4.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року по справі за адмініністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2013 року Одеський міський центр зайнятості звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь Одеського міського центру зайнятості заборгованість по виплаченій допомозі по безробіттю у сумі 16 920,33 грн.

Постановою від 04 жовтня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обгрнутовує тим, що висновки суду першої інстанції грунтуються на неповному зясуванні всіх обставин справи оскльки до отримання статусу беробітного - 27 вересня 2012 року, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року, яка набрала законної сили 10 липня 2012 року, припинено підприємницьку дільність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Одеський міський центр зайнятості надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що на час перебування відповідача на обліку у позивача, як безробітна, та отримання допомоги по безробіттю, в Єдиному державному реєсті юридичних осіб та фізичний осіб-підприємців був наявний запис про реєстрацію ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 27 вересня 2012 року (а.с. 30), наказом Одеського міського центру зайнятості № НТ120927 від 27 вересня 2012 року ОСОБА_1 наданий статус безробітної та призначена до виплати допомога по безробіттю з 27 вересня 2012 року по 21 вересня 2013 року (а.с. 7).

Наказом Одеського міського центру зайнятості № НТ130703 від 03 липня 2013 року припинено державну реєстрацію ОСОБА_1 як безробітної з 03 липня 2013 року, та припинена виплата ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з 27 вересня 2012 року, і зобов'язано ОСОБА_1 повернути отримані кошти в розмірі 16 920,33 грн. (а.с. 8).

Підставою для прийняття наказу № НТ130703 від 03 липня 2013 року стало виявлення факту подання ОСОБА_1 недостовірних данних та документів на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю (пп. 8 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136).

Недостовірними данними, на думку Одеського міського центру зайнятості, є наявність державної реєстрації ОСОБА_1 фізичної особою-підприємцем, та як зазначено в позовні недостовірність данних встановлено, відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13 лютого 2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 232/16248 12 березня 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідн до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Посилаючись на встановлення факту надання недостовірних данних, Одеський міський центр зайнятостяні не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції рішення керівника центру зайнятості про проведення перевірки, акту складеного за результатами перевірки, як то передбачено п. 3, п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13 лютого 2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 232/16248 12 березня 2009 року.

Також п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обгрнутованості виплати матеріального забезпечення безробітним, встановлено, що обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 N 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 N 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 N 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за N 1523/11803.

Відповідно до Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (п. 1.4) у процесі взаємного обміну задіяні електронні інформаційні ресурси, зокрема Держпідприємництва України, державних реєстраторів - Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Держкомстату України - Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

Натомість Одеський міський центр зайнятості, як на належний доказ, отриманий відповідно до вимог закону, послався на інтеренет-роздруківку з сайту державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (а.с. 9).

Таким чином, заявляючи вимоги про стягнення неправомірно виплаченої допомоги по безробіттю, Одеський міський центр зайнятості не надав належних та допустимих доказів на обгрнутовування своїх доводів.

Також Одеський міський центр зайнятості не надав доказів нарахування та виплати відповідачу допомоги по безробіттю, саме в тому розмірі, який заявлено до стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, проте недобросовісне виконання суб'єктом владних повноважень - позивачем своїх прав та обов'язків не може бути підставою для збирання доказів за ініціативою суду, оскільки в такому випадку буде порушений принцип змагальності та порушено завдання адміністративного судочинства, а саме - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, апеляційний суд встанвов, що Одеський міський центр зайнятості не підтвердив належними та допустими доказами свої позовні вимоги, внаслідок чого у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Апеляційний суд встановив порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, що прихвело до неправильного виріщення справи, у звязку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 70, 71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Одеського міського центру зайнятості в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко