Вирок № 38116895, 09.04.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/2440/14-к

Провадження №1-кп/359/148/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 квітня 2014 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А.,

за участю прокурора Баклана В.М., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12014110000000002 від 02.01.2014 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця см. Сошників Бориспільського району Київської області, громадянина України, українця, студента ІІ курсу Немішаївського технічного коледжу, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, за наступних обставин.

02.01.2014 року, приблизно о 2 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог п.п. 2.9 а), 2.1 а), 10.1 та 1.10 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), введених в дію з 01.01.2002 року постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, керуючи без посвідчення водія відповідної категорії технічно-справним автомобілем марки «М-2140», н.з. НОМЕР_2, рухаючись зі швидкістю 60-65 км/год. по вул. Герасименка, в напрямку центру села Старе Бориспільського району Київської області, після виявлення попереду свого транспортного засобу пішохода ОСОБА_3, проявив злочинну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку, змінив напрямок руху керованого транспортного засобу, після чого поблизу будинку № 47 по вул. Герасименка с. Старе, виїхав на протилежне, відносно напрямку руху узбіччя, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці ДТП.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог указаних пунктів ПДР, а саме, відповідно до яких: 2.9 а - водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин; 2.1 а - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 1.10 - щодо заборони використання узбіччя при наявності дорожнього покриття для руху транспортних засобів, - перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_3

Згідно висновку експерта від 08.02.2014 року №1/2 встановлено, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді множинних переломів кісток тазу; розм'яття правої долі печінки; саден голови, обличчя, тулуба, нижніх кінцівок та забійної рани лівого стегна. Всі виявлені тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_3 виникли від дії тупих предметів та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. Характер та розташування тілесних ушкоджень, вказують на те, що тілесні ушкодження виникли в результаті ДТП (травми при наїзді на пішохода).

Смерть ОСОБА_3, настала від множинних переломів кісток тазу, розм'яття правої долі печінки, що супроводжувались крововтратою.

Таким чином, ОСОБА_2, порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України. З цього приводу, його дії органом досудового слідства кваліфіковано вірно.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_2, надані ними в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, потерпілого та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, - а саме допиту інших свідків, потерпілої, дослідження інших доказів, окрім тих, що характеризують особу обвинуваченого, процесуальні витрати, та речові докази, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочину).

В судовому засіданні, ОСОБА_2 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України на майбутнє, попросив вибачення у батьків загиблого. Повідомив, що не працює, оскільки навчається в коледжі, проживає в АДРЕСА_1 з матір?ю. Потерпіла не погодилась на пропозицію відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди. Просив суд суворо його не карати.

Надав суду покази, у відповідності до яких, визнав, що вживав спиртні напої перед тим, як сісти за кермо, а саме 01.01.2014 року, після чого вночі 02.01.2014 року виїхав на автомобілі «Москвич» в с. Старе Бориспільського району Київської області, керуючи ним в стані алкогольного сп'яніння та без наявності посвідчення водія, оскільки останнього в органах ДАІ не отримував. Під час руху в с. Старе, приблизно о 2 год. ночі він за 15 метрів помітив пішохода, який перебігав проїжджу частину дороги з права на ліво по напрямку руху автомобіля. Після чого він розгубився, і, замість того, щоб натиснути на гальма, здійснив маневр для уникнення наїзду, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, а потім на узбіччя зустрічної смуги руху, де здійснив наїзд на пішохода, який в цей час вже перебіг дорогу. Потім, керований ним автомобіль з?їхав з узбіччя на подвір?я приватного будинку. Після ДТП, ОСОБА_2, вибравшись з машини, перевірив пульс потерпілого, на якого здійснив наїзд, і не виявивши ознак життя у останнього, побіг кликати на допомогу. Повернувся на місце ДТП вже з працівниками ДАІ. Також зазначив, що за кермом автомобіля перебував саме він. Також повідомив, що знав про заборону керування транспортним засобом без посвідчення водія, а також заборону про керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, однак не зміг пояснити чому він так вчинив.

Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, процесуальні витрати та речові докази у справі.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_2 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки ним порушено правила безпеки дорожнього руху при керуванні ним автомобілем, що призвело до смерті потерпілого ОСОБА_3

З цього приводу, у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті. При цьому, ОСОБА_2 визнав, що вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння та здійснив наїзд на пішохода саме на узбіччі. На досудовому слідстві вважав інакше, оскільки на той момент не було ще висновків відповідних експертиз.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_2 покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Так, санкцією ч.2 ст. 286 КК України передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, а тому вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_2 вів себе з позитивної сторони, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом судово-токсикологічного дослідження від 10.01.2014 року №11 (а.с. 130 кримінального провадження), згідно якого зразок крові ОСОБА_2, отриманий 02.01.2014 року о 08 год. 10 хв., містив етиловий спирт - 0,88 %0 (проміле).

Крім того, ОСОБА_2 керував транспортним засобом за відсутності на те відповідних водійських прав, що також впливає на суворість покарання за скоєний ним злочин.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості ОСОБА_2 та його відношення до скоєного.

В той же час, обвинувачений за місцем свого проживання та навчання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Підстав для застосування ст. 75 КК України та звільнення останнього від покарання з іспитовим строком у суду не має, зважаючи на тяжкість скоєного ним та подальші дії обвинуваченого, після вчинення ДТП (останній залишив місце пригоди та потерпілого і повернувся лише з працівниками ДАІ).

У зв?язку з необхідністю обрання відносно ОСОБА_2 покарання у виді тримання під вартою, для виконання ним обов?язку явки до органу виконання покарань та суду, в разі оскарження вироку, відносно нього слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на підставі ст. 368 КПК України, до набрання вироку суду законної сили. Раніше ОСОБА_2 не затримувався, під вартою не утримувався та відносно нього не обирались запобіжні заходи.

Речовий доказ - автомобіль підлягає поверненню власнику на підставі ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта щодо проведення інженерно-технічних експертиз, в розмірі 3670 грн. 80 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь Держави України.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту взяття ОСОБА_2 під варту.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку суду в законну силу встановити у виді особистого зобов'язання та встановити обов'язки: з?явлення за вимогою до суду та правоохоронного органу у зв'язку з виконанням вироку та не залишати без дозволу суду постійне місце проживання.

Речовий доказ - автомобіль марки «М-2140», н.з. НОМЕР_2, - після набрання вироком суду законної сили, повернути ОСОБА_2 або уповноваженій ним особі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сошників Бориспільського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), користь держави (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 3670 (три тисячі шістсот сімдесят) грн. 80 коп. документально підтверджених витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк