Ухвала суду № 38115241, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19252/13-а(у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій відповідачів та зобов'язання їх вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій відповідачів щодо неприйняття податкових накладних та зобов'язання відповідачів визнати прийнятними та зареєстрованими податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли їх надіслано для реєстрації.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що неприйняття та не реєстрація відповідачами податкових накладних позивача суперечить чинному податковому законодавству та порушує права та інтереси позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В засідання з'явилися представники сторін. Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представники позивача просили залишити рішення першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, які подані позивачем з метою реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних є такими, що відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06. 2012 року між позивачем та відповідачем-1 укладено договір № 190620121 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання як оригіналів податкових документів (податкової звітності, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до відповідача-1 засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях.

На підставі вказаного договору, позивачем подано до Головного управління Міндоходів у м. Києві за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку податкові накладні в електронному вигляді з метою реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, які останнім не прийнято та не зареєстровано.

З наявних у матеріалах справи копій квитанцій № 1 вбачається, що податкові документи не прийняті для реєстрації у зв'язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи - позивача, зазначене у таких документах, не відповідає інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України 201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.12.2010 року №1246, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно п. 7 вказаного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Пунктом 8 Порядку визначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Відповідно до п. 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Як було встановлено раніше, підставою для відмови у прийнятті податкових накладних відповідач-2 зазначив наявність помилки, а саме невідповідність місцезнаходження продавця товару/послуг інформації, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом, визначене позивачем у податкових накладних місцезнаходження: 04128, м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Туполєва, 17Ж повністю відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, факт, що позивач орендує офісне приміщення за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 17Ж, підтверджується листом Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 20 червня 2013 року № 51/6615.

З огляду на викладене, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що зазначене місцезнаходження позивача у податкових накладних відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача-2 є неправомірними стосовно неприйняття вказаних податкових накладних та не включення останніх до Єдиного реєстру податкових накладних.

До того ж, стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідачів визнати прийнятими та зареєстрованими податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли їх надіслано для реєстрації, колегія суддів погоджуючись з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

У листі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року № 1486/12/13-13 зазначено, зокрема, що резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження у якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним з огляду на приписи абзацу 10 ч. 2 ст. 162 КАС України. Зазначена норма надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату у резолютивній частини постанови.

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову накладну, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої накладної зареєстрованою тощо варто розглядати як вимогу про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації протягом операційного дня, коли таку накладну надіслано для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Тому суди повинні розглянути питання щодо протиправності неприйняття податкової накладної для реєстрації, незважаючи на те, у якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такого неприйняття.

Так, відповідно суд першої інстанції вірно зробив висновок, що у суду немає підстав для відмови у позові платнику податку або відмови у відкритті провадження (закриття провадження) у разі, якщо таким платником інакше сформульовано позовні вимоги, фактичним предметом яких є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Також, колегія суддів погоджується з тим, що реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється центром обробки електронних звітів відповідача-2 через Інформаційний портал Міндоходів України, тому в даному випадку дії Міністерства доходів і зборів України є протиправними щодо неприйняття для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних поданих позивачем податкових накладних.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін

Керуючись ст.ст. 8,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій відповідачів та зобов'язання їх вчинити певні дії- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 08.04.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 08.04.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.