Постанова № 38115219, 08.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1468/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. Одеса У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (Витяг з угоди про надання правової допомоги №30 від 25.12.2013р., ордер серії ОД №151037 від 28.02.2014р.).

Від відповідача: Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області Покотило Н.М. - за довіреністю від 21.02.2014р. №3978/9/15-51-10-01-28.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014р. №000141701 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 56277,40грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 55692,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень (від 20.03.2014р. №6650/14), просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.01.2014р. №000141701 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 56277,40грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 55692,00грн., посилаючись на те, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 09.01.2014р. №000141701 невірно розраховано розмір податку на доходи фізичних осіб, а також суму штрафних(фінансових) санкцій. Також, позивач наголошує, що звертався до ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області за податковою консультацією, за результатами якої отримав розрахунок податку, котрий необхідно сплатити до бюджету за ставкою 5%, у загальному розмірі 66277,40грн.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 17.04.2014р. вихід.№6074/9/15-51-10-01), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014р. №000141701, у тому числі, в оскаржуваній частині, а саме щодо донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 56277,40грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 55692,00грн., оскільки Підприємцем несвоєчасно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012р., у зв'язку з чим порушено вимоги п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а також занижено податок з доходів фізичних осіб за 2012р. на суму 222767,97грн., у т.ч. за ставкою 15% - у сумі 19314грн., за ставкою 17% - у сумі 203453,97грн., у зв'язку з чим порушено вимоги п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 29.11.2013р. по 05.12.2013р., на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79, абз.2 п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, та наказу ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №537-п від 28.11.2013р. про проведення документальної позапланової перевірки, старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Чебанюк Оленою Дмитрівною, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів отриманих, як додаткове благо фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1. за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області складено Акт №1231/17-01/НОМЕР_1 від 19.12.2013р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів отриманих, як додаткове благо фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.», у висновках якого наголошено, що Підприємцем несвоєчасно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012р., у зв'язку з чим порушено вимоги п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а також занижено податок з доходів фізичних осіб за 2012р. на суму 222767,97грн., у т.ч. за ставкою 15% - у сумі 19314грн., за ставкою 17% - у сумі 203453,97грн., у зв'язку з чим порушено вимоги п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України.

На підставі складеного Акта перевірки №1231/17-01/НОМЕР_1 від 19.12.2013р. ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 09.01.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення №000141701 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 278629,97грн., з яких 222767,97грн. - основний платіж, 55862,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2014р. №000141701, ФОП ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Міндоходів в Одеській області зі скаргою (від 17.01.2014р. б/н), про його скасування, за результатами розгляду якої податковим органом прийнято рішення №209/Р/15-32-10-02-08 від 21.02.2014р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 09.01.2014р. №000141701, а скаргу ФОП ОСОБА_3 - без задоволення.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2014р. №000141701, ФОП ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень (від 20.03.2014р. №6650/14), просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.01.2014р. №000141701, в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 56277,40грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 55692,00грн.

Так, ретельно з'ясувавши фактичні обставини справи та дослідивши надані сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.01.2014р. №000141701 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 56277,40грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 55692,00грн., підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 25.05.2012р. АТ «УкрСиббанк» на адресу ОСОБА_3 надіслано Повідомлення про анулювання боргу (в порядку п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України) №31-3-27/531, за підписом Начальника Одеського ЦУКЗК РБ ДРПЗ АТ «УкрСиббанк» Досаєва В.Ю., у якому зазначено, що на підставі Договору про надання споживчого кредиту №11085819000 від 28.11.2006року, станом на 25 травня 2012року за ОСОБА_3 обліковується кредитна заборгованість у сумі 300091,83 дол. США, що складає 2398483,95грн., по курсу НБУ станом на 25 травня 2012року, штрафні санкції в сумі 124486,12грн., а також заборгованість за відшкодування понесених АТ «УкрСиббанк» витрат на примусове стягнення в сумі 1820,00грн., у зв'язку з чим АТ «УкрСиббанк», як кредитор, з метою виконання вимог п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, ОСОБА_3, як платника податку на доходи фізичних осіб, повідомлено, що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 25 травня 2012року становить 150045,91 дол. США, що складає 1199241,94грн., по курсу НБУ станом на 25 травня 2012року, штрафні санкції в сумі 124486,12грн., а також заборгованість за відшкодування понесених АТ «УкрСиббанк» витрат на примусове стягнення в сумі 1820,00грн. Також, в означеному зверненні зазначено, що відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, у зв'язку з чим ОСОБА_3 необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Судом встановлено, що 27.11.2013р. ФОП ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний податковий період 2012р. №5351/13, у рядку 01.07 «Інші доходи» якої, ФОП ОСОБА_3 самостійно визначено суму отриманих доходів у розмірі 1325548грн.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.2.3 розділу ІІІ «Порядок заповнення декларації» Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011р. за №1532/20270 (чинної на момент подання декларації), у колонці 5 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, обов'язок щодо сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV Кодексу покладається на платника податку.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України, відповідно до п.164.1 ст.164 якого базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, у тому числі, включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з п.п.14.1.47, 14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу); доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Зокрема, як встановлено судом та зазначено у Акті ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №1231/17-01/НОМЕР_1 від 19.12.2013р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів отриманих, як додаткове благо фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.», ФОП ОСОБА_3 у декларації про майновий стан і доходи за звітний податковий період - 2012рік №5351/13, поданій до податкового органу 27.11.2013р., не відображено (не задекларовано), та до бюджету не сплачено суму податку з доходів фізичних осіб за 2012р. у загальному розмірі 222767,97грн., у т.ч. за ставкою 15% - у сумі 19314грн., та за ставкою 17% - у сумі 203453,97грн.

При цьому, судом з'ясовано, що ФОП ОСОБА_3 звертався до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області із заявою від 07.10.2013р., у якій просив надати дозвіл розраховуватися по податку з доходів фізичних осіб, отриманого від ПАТ «УкрСиббанк», протягом трьох місяців, тобто до кінця 2013р., у зв'язку з відсутністю діяльності та матеріальними труднощами.

Також, судом встановлено, що позивач - ФОП ОСОБА_3 було сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 56277,40грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні банківські квитанції, зокрема, від 15.11.2013р. на суму 20000грн., від 11.10.2013р. №2998 на суму 6277,40грн., від 01.11.2013р. на суму 10000грн., та від 07.11.2013р. №88 на суму 20000грн.

До того ж, судом встановлено, що податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний податковий період 2012р. №5351/13, ФОП ОСОБА_3 до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було подано 27.11.2013р., частину податку з доходів фізичних осіб у розмірі 56277,40грн., сплачено у період з 11.10.2013р. по 15.11.2013р., а документальну позапланову невиїзну перевірку щодо нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів отриманих, як додаткове благо фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1. за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт №1231/17-01/НОМЕР_1 від 19.12.2013р., на підставі якого винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014р. №000141701, фахівцями контролюючого органу проведено у період з 29.11.2013р. по 05.12.2013р., що відповідно свідчить, що про сплату ФОП ОСОБА_3 частини податку з доходів фізичних осіб у розмірі 56277,40грн., податковому органу апріорі було відомо до моменту проведення перевірки суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п.111.2 ст.111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області при винесенні оскаржуваного Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014р. №000141701, не було враховано часткову сплату позивачем податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 56277,40грн., що відповідно призвело до неправомірного донарахування податку в означеній сумі, та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14069,35грн. (56277,40 х 25%), а відтак спірне податкове повідомлення-рішення в даній частині підлягає скасуванню.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача - ФОП ОСОБА_3 на факт отримання у ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкової консультації щодо необхідності сплати лише 66277,40грн., оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження звернення позивача до контролюючого органу та отримання відповідної податкової консультації, позивачем суду не надано.

Також, як встановлено судом та зазначено у Акті ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №1231/17-01/НОМЕР_1 від 19.12.2013р., в ході перевірки встановлено факт несвоєчасного подання позивачем -Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012р., внаслідок чого порушено вимоги п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

Так, як встановлено судом та зазначено вище, ФОП ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний податковий період 2012р. №5351/13, було подано, зокрема, 27.11.2013р.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Згідно з п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний податковий період 2012р. №5351/13 від 27.11.2013р. до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подав з порушенням передбаченого п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України строку, у зв'язку з чим податковим органом правомірно, та з урахуванням вимог п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, застосовано до платника податку штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно повноважним представником у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст.105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014р. №000141701 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 56277,40грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 55692,00грн., підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014р. №000141701 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 56277,40грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 55692,00грн., задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.01.2014р. №000141701 в частині донарахування суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 56277,40грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14069,35грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 08 квітня 2014 року.

Суддя Харченко Ю.В.