Ухвала суду № 38113450, 09.04.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

643/3671/14-ц

Провадження: 4-с/643/40/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2014 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Задорожної А.М.,

за участю секретаря судового засідання Тугайбей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Чернової М.А. і Потій А.М., заінтересована особа - ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

17 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність державних виконавців Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Чернової М.А. і Потій А.М.; зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції надати йому розрахунковий рахунок для перерахування грошей по аліментним зобов'язанням за виконавчим провадження по виконавчому листу №2-4600/11, виданого 24.02.2012р. Московським районним судом м. Харкова.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказав, 17.06.2011 року ОСОБА_4 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою до нього про стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.

21.11.2011 року Московським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено у повному обсязі. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15.03.2012 року рішення Московського районного суду м. Харкова було змінено та стягнено з нього аліменти у розмірі 700 грн.

За даним фактом, він неодноразово звертався до Московського ВДВС з заявами з проханням повідомити, чи перебуває виконавче провадження, якщо так, то надати розрахунковий рахунок для погашення чи перерахування грошей по своїм аліментним зобов'язанням. Однак жодної відповіді ним отримано не було.

В судовому засіданні скаржник наполягав на задоволенні скарги в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, а в іншій частині просив залишити її без розгляду.

Державний виконавець Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Чернова М.А. в судове засідання не з'явилася, подала до суду заперечення проти скарги та належним чином посвідчені матеріали виконавчого провадження, а також просила скаргу розглядати за її відсутності.

В своїх запереченнях Чернова М.А. вказала, що 02.07.2012 року надійшов в провадження державного виконавця виконавчий лист №2-4600/11. Того ж дня було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Державним виконавцем неодноразово на адресу ОСОБА_1 були надіслані виклики (12.10.2012, 24.04.2013, 10.10.2013) попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ознаками ст. 164 КК України (07.12.2012, 15.02.2013), де запропоновано з'явитися на прийом до державного виконавця, також неодноразово були надіслані розрахунки заборгованості (24.04.2013, 18.03.2014, 28.11.2013 - боржник отримав на руки), чому є підтвердження копії чеків.

28.11.2013 року на прийом до державного виконавця з'явився ОСОБА_1 та пояснив, що немає можливості сплачувати аліменти, так як виконавча служба не пред'явила реквізити стягувача, на які треба перераховувати аліменти та у якому розмірі боржнику визначене судом стягнення. Державним виконавцем було пояснено боржнику, що за виконавчим листом розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі - 700 грн. та аліменти перераховуються поштовим переказом на адресу стягувача. Також аліменти можливо перераховувати на депозитний рахунок виконавчої служби, але цей випадок тягне за собою заборгованість, так як у казначействі буває затримка грошових переказів. Того ж дня державним виконавцем було складено розрахунок заборгованості станом на 01.11.2013р. та надано боржником під підпис.

17.12.2013р. до державного виконавця надійшов лист від представника стягувача, у якому було повідомлено про банківські реквізити стягувача для перерахування аліментів. Також того ж дня державному виконавцю стало відомо, що представником стягувача на адресу боржника було надіслано реквізити стягувача за якими треба сплачувати аліменти.

25.12.2013р. до державного виконавця надійшов лист від боржника з проханням надіслати банківські реквізити стягувача для перерахування аліментів не на адресу його мешкання, що зазначено у виконавчому листі, а за іншою адресою: м. Харків, вул. Маліновського, 3, офіс 4.

27.12.2013р. державним виконавцем на вищезазначену адресу, боржнику було надіслано листа, з зазначенням банківських реквізитів стягувача для перерахування аліментів.

28.02.2014р. до державного виконавця вдруге надійшов лист від боржника з проханням надіслати банківські реквізити стягувача.

18.03.2014р. державним виконавцем за вказаною боржником адресою було надіслано листа з повідомленням банківських реквізитів стягувача для перерахування аліментів, а також розрахунок заборгованості станом на 01.03.2014р.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що жодною нормою ЦПК України або Законом України «Про виконавче провадження» державного виконавця ні зобов'язано надати боржнику реквізити, тобто розрахункового рахунку відкритому в банку на ім'я отримувача аліментів. Вказана інформація може бути надана державним виконавцем, але за її наявності та волі безпосередньо отримувача аліментів. Боржник не позбавлений можливості проводити перерахування аліментів або на депозитний рахунок ВДВС, а також шляхом поштового адресного відправлення чи надання під розписку. Боржник був присутній в судовому засіданні під час винесення рішення суду про стягнення аліментів, а тому мав самостійно та добровільно виконувати вказане рішення суду, тим паче, що останнє винесене у твердій грошовій сумі, ОСОБА_4 адресу своєї реєстрації та мешкання не змінювала.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь при розгляді справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступногою.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21.11.2011 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 24 червня 2011 року, до повноліття дитини.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 15.03.2012 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 21.11.2011 року змінено та визначено розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. щомісячно. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

24.04.2012 року Московським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист №2-4600/11 про стягнення аліментів з ОСОБА_1

26.04.2012 року ОСОБА_4 було подано виконавчий лист №2-4600/11 для примусового виконання до Московського ВДВС Харківського МУЮ.

Постановою державного виконавця Московського ВДВС Харківського МУЮ Черновою М.А. від 02.07.2012 року було відкрито виконавче провадження.

Судом встановлено, що державним виконавцем проводилися всі виконавчі дії в межах його повноважень та на підставі Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання виконавчого листа №2-4600/11.

Аналізуючи положення Закону України «Про виконавче провадження» суд дійшов висновку, що дані положення не містять обов'язку державного виконавця надавати боржнику номер розрахункового рахунку стягувача на перерахування належних до сплати сум.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави вважати, що державним виконавцем були порушені права і свободи заявника, внаслідок чого у задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 208-210, 386, 387 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволені скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Чернової М.А. і Потій А.М., заінтересована особа - ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії сторонами.

Головуючий Задорожна А.М.