Рішення № 38113154, 08.04.2014, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

08.04.2014

Справа № 434/8704/13-ц

Провадження № 2/434/862/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

28 березня 2014 року м. Луганськ

Артемівський районний суд Луганської області в складі: головуючого судді Река А.С. за участю секретаря Малько А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за позовом Прокурора Володарського району Донецької області в інтересах держави в особі Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року прокурор Володарського району Донецької області в інтересах держави в особі Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 звернувся до суду з позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину до відповідача ОСОБА_1, посилались на те, що ОСОБА_2 визнано потерпілою по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 в період з 04.10.2009 року по 14.11.2009 року. Згідно довідки-калькуляції № 01/656 від 29.06.2010 року Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 на лікування потерпілої ОСОБА_2 витрачено кошти у сумі 3300,88 гривень. Постановою Володарського районного суду від 26.11.2012 року кримінальну справу № 56-9776 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.286 ч.1 КК України провадження закрито, відповідно до ст.49 КПК України ОСОБА_1 звільнено від відповідальності у зв'язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності. Просять стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 кошти у розмірі 3300,88 гривень, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2

Прокурор в судовому засіданні заявлений позов підтримав, посилався на обставини викладені в позовній заяві, просив стягнути з відповідача на користь Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 3300,88 грн.

В судове засідання відповідач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

У відповідності із ч.1 ст.224 ЦПК України, судом ухвалено розгляд справи в заочному порядку.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно постанови Володарського районного суду від 26.11.2012 року кримінальну справу № 56-9776 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.286 ч.1 КК України провадження закрито, відповідно до ст.49 КПК України ОСОБА_1 звільнено від відповідальності у зв'язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що по кримінальній справі № 56/9776 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України, ОСОБА_2 - визнано потерпілою. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 в період з 04.10.2009 року по 14.11.2009 року.

Згідно довідки Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 від 29.06.2010 року вбачається, що загальна вартість лікування ОСОБА_2 в травматологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2, складає - 3300,88 гривень.

Згідно ст.93-1 КПК України кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.

У разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 6, статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу.

Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно абз. 2 п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1, Луганська міська багатопрофільна лікарня № 2 понесла витрати на лікування потерпілого від злочину, між діями ОСОБА_1 та цими витратами є прямий причинний зв'язок, а тому обов'язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача ОСОБА_1

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути на користь Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 3300,88 гривень.

Згідно ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог..

На підставі викладеного, ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, ст.93-1 КПК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Володарського району Донецької області в інтересах держави в особі Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 (р/р 31410544700006 банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 37991503 УДКК в м. Луганськ, код платежу 24060300) витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 3300 (три тисячі триста) гривень 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення у десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду, шляхом подання відповідної письмової заяви до Артемівського районного суду м. Луганська.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги.

Повний текст складено та підписано 01.04.2014 року.

Суддя А.С. Река