Постанова № 38111217, 13.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5716/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо-Технології" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо-Технології" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінсо-Технології" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2012 року № 0014092202 та № 0014102202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінсо-Технології" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсо-Технології» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки був складений Акт №1084/22-2/33998128 від 26 листопада 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Вінсо-Технології»: ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на суму 321236,00 грн., в т.ч: за вересень 2011 року - 13309,00 грн.; за жовтень 2011 року - 113072,00 грн.; за листопад 2011 року - 104918,00 грн.; за грудень 2011 року - 89937,00 грн.; та п.п 14.1.27. п.138.2. ст. 138 пп. 139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІV квартал 2011 року у сумі 444495,00 грн.

За результатами встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року №0014092202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 444495,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року №0014102202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 481854,00 грн., з яких - 321236,00 грн. за основним платежем, 160618,00 за штрафними санкціями

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2012 року №0014092202 та №0014102202, оскільки позивачем не доведено факту реальності господарської операції за договором, укладеним між "Вінсо-Технології" та ТОВ «Адва Естейт».

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В силу п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Вінсо-Технології» (Замовник) уклало з ТОВ «Адва Естейт» (Підрядник) договір від 01 серпня 2011 року №8, згідно якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений строк ремонтно-будівельні роботи, а Замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, прийняти від Підрядника закінчені роботи на об'єкті будівництва та оплатити їх (Т. 1, а.с. 47-50).

Обсяг та загальна вартість виконаних робіт, що підлягала оплаті підтверджується виписаними податковими накладними: від 30 вересня 2011 року, 31 жовтня 2011 року, від 27 грудня 2011 року, від 28 грудня 2011 року та від 30 грудня 2011 року.

На виконання даного договору ТОВ «Адва Естейт» склало акти виконаних робіт та податкові накладні на суму 2319104,7 грн., в т.ч. 386517,06 грн. ПДВ.

ТОВ «Вінсо-Технології» по взаємовідносинах з ТОВ «Адва Естейт» включило до складу податкового кредиту 321236,39 гри. ПДВ та до складу витрат операційної діяльності за II- IV квартал 2011 року - 1932587,31 грн.

Колегія суддів вказує, що вказані документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам чинного законодавства України, та фіксують факт здійснення господарської операції. Наявні до договору документи дають змогу визначити, які саме послуги було надано та за якою ціною.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази про те, що саме на час здійснення господарських правовідносин, контрагент позивача не був зареєстрований як юридична особа та не був платником податку на додану вартість.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів визнання правочинів між позивачем та контрагентом ТОВ «Адва Естейт» недійсними у судовому порядку, або доказів наявності судових рішень, які б набрали законної сили з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача, так і його контрагентів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо отримання послуг з контрагентом.

Так, податковий орган зазначив, що відповідно до постанови Господарського суду Запорізької області №5009/2371/12 від 11 липня 2012 ТОВ «Адва Естейт» визнано банкрутом.

Водночас, вказане рішення Господарського суду Запорізької області в матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, матеріали справи підтверджують реальність здійснених операцій за договором, укладеним між "Вінсо-Технології" та ТОВ «Адва Естейт», яке на момент здійснення господарської діяльності було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2012 року № 0014092202 та від 12 грудня 2012 року № 0014102202 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо-Технології" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо-Технології" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року № 0014092202 та від 12 грудня 2012 року № 0014102202 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 19.03.2014 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.