Постанова № 38110998, 27.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року о 12 год. 00 хв.Справа № 808/9136/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання винити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у поверненні коштів ОСОБА_1 у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2524,00 грн.;

- зобов'язати відповідача повернути позивачу кошти у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2524,00 грн., який був сплачений при укладенні договору купівлі-продажу квартири, розташованої: АДРЕСА_1, за квитанцією №NOTR2470621994430275 від 29.08.2013 р.

Позивач в судове засідання не з'явився, 11.03.2014 подав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи без його участі у зв'язку з сімейними обставинами. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 27.03.2014 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, 27.03.2014 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в поверненні надмірно сплачених коштів, які були сплачені при оформленні договору купівлі - продажу нерухомого майна, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, оскільки позивач придбавала вказане житлове приміщення вперше, а тому відповідно до чинного законодавства звільнена від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості придбаного нерухомого майна.

Відповідач в поданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечує. В обґрунтування незгоди з позовом зазначає, що позивачем до заяви про повернення коштів не надано документів, які б підтверджували придбання ОСОБА_1 житлового приміщення вперше, а Пенсійний фонд не має доступу до реєстру прав власності на нерухоме майно і не може приймати рішення про повернення надмірно сплачених коштів без наявності документів, якими підтверджуються придбання особою житлового приміщення вперше. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін за наявними матеріалами справи. У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29 серпня 2013 року позивачем придбано за договором купівлі - продажу однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. При укладанні договору купівлі - продажу квартири позивачем було сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна в розмірі 2524,00 грн.

ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з листом про повернення сплаченої суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з тим, що придбала житло вперше. Листом УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №17565/04 від 22.10.2013 р. позивачу відмовлено в поверненні збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся із позовом до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне. Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно п.8 ст.2 Закону об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Отже, громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема, квартиру вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна. Таким чином, для встановлення обставини звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є встановлення факту придбання особою житла вперше.

Позивачем на підтвердження того, що нею житло придбавалось вперше до матеріалів справи надано договір купівлі-продажу від 29.08.2013 р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квитанцію №NOTR2470621994430275 від 29.08.2013 р.

Суд зазначає, що надані позивачем в якості доказів придбання житла вперше: договір купівлі-продажу від 29.08.2013 р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квитанцію №NOTR2470621994430275 від 29.08.2013 р. не можна визнати достатніми доказами придбання житла вперше. Так, договір купівлі-продажу від 29.08.2013 р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квитанцію №NOTR2470621994430275 від 29.08.2013 р. свідчать про придбання позивачем 29.08.2013 року житлового приміщення.

Суд зазначає, що пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 № 4152-VI) передбачено, що з 01.01.2013 державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється в порядку, визначеному цим Законом. Абзацом третім частини першої статті 2 Закону встановлено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно є єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну реєстраційну службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики у сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у сфері реєстрації релігійних організацій, а також функції Міністерства юстиції України з реалізації державної політики у сфері реєстрації.

Відповідно до порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України 28.01.2003 №7/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2010 № 2480/5) у разі припинення БТІ діяльності або зміни території обслуговування БТІ права на ведення відповідних розділів Реєстру прав передаються адміністратором Реєстру прав до правонаступника цих прав, створеного до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеного до Реєстру прав. Передача права на ведення відповідних розділів Реєстру прав новоствореному БТІ здійснюється адміністратором Реєстру прав за умови, якщо таке БТІ відповідно до установчих документів є правонаступником БТІ, що припинило свою діяльність з державної реєстрації прав на відповідній території.

Разом з тим, при утворенні Державної реєстраційної служби нормативно не закріплено порядок перенесення відомостей з реєстрів БТІ до новостворених реєстрів Державної реєстраційної служби.

Отже, на теперішній час, витяг виданий Державною реєстраційною службою не містить повних відомостей щодо реєстрації майна за певною особою вперше, а тому судом не приймається в якості доказу придбання житла вперше, наданий позивачем до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до ч.5 ст.11 КАС України суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. Суд зазначає, що позивачу в судовому засіданні, призначеному на 27.01.2014 р., судом запропоновано надати документи на підтвердження придбання житла вперше, проте, позивачем будь-яких інших доказів придбання житла вперше до суду не надано.

Крім того, відповідно до приписів ч.5 ст.11 КАС України судом витребувано докази, щодо того чи реєструвалося право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 до 29.08.2013 р., від Головного управління Державної реєстраційної служби у Запорізькій області та ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації». Проте, інформації щодо того, чи реєструвалося право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 до 29.08.2013 р. до суду не надійшло.

Повернення помилково зарахованих платежів врегульовано ч.5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Державного казначейства України 10.12.2002 №226, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.12.2002 №1000/7288 та здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, орган пенсійного забезпечення надає до органу Державного казначейства України подання із зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в якості додатку до заяви про повернення коштів не були надані документи, які б обґрунтовували необхідність повернення коштів (придбання житла вперше), що знайшло своє відображення у відповіді відповідача на вказану заяву. Таких доказів не надійшло і до суду та не було надано позивачем на вимогу суду.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем при розгляді справи в суді не підтверджено факт придбання житла вперше, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

А відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача решти судового збору в розмірі 1548,45 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання винити певні дії відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на р/р 31215206784006, отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, решту суми судового збору в розмірі 1548,45 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень 45 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Мінаєва