Ухвала суду № 38110853, 07.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22-ц/790/2622/14 Головуючий 1 інст.: Сілантьєва Е.Є.

Справа № 2-573/10 Доповідач: Малінська С.М.

Категорія: «сімейні правовідносини»

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Піддубного Р.М.,

Даниленка В.М.,

при секретарі - Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру аліментів на дитину,,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 16 червня 1995 року між ним та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, який рішенням Фрунзенського районного суду розірвано 05 вересня 2008 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 10 червня 2006 року Фрунзенським районним судом м. Харкова постановлено рішення про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2005 року та до досягнення старшою дитиною повноліття. Місце постійного проживання старшого сина ОСОБА_2 за рішенням суду визначено за місцем проживання позивача - ОСОБА_2. Всі батьківські обов'язки виховання та матеріальне забезпечення сина ОСОБА_2 здійснює позивач. У зв'язку з цим ОСОБА_2 просив визначити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі ? частини від його заробітку з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 січня 2010 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 серпня 2009 року і до досягнення повноліття найстаршою дитиною.

05 лютого 2014 року позивач звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова із завою про виправлення помилки у вказаному рішення суду.

Ухвалою цього ж суду від 14 лютого 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про усунення описки - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, що випливає з ч.1 ст.303 ЦПК України.

Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні відбувається за правилами ст.219 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.219 ЦПК суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Як вбачається із заяви ОСОБА_2 фактично не згоден з ухваленим 18 січня 2010 року Фрунзенським районним судом м. Харкова рішенням.

Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановленим цим Кодексом, що встановлено ст.13 ЦПК України.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив саме з цих положень закону та обґрунтовано зазначив, що не згода позивача з рішенням суду є підставою для оскарження його в апеляційному порядку за правилами ст.292 ЦПК України, а не подачі заяви про виправлення описки.

Враховуючи викладене, ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Головуючий

Судді