Ухвала суду № 38108738, 02.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 р. Справа № 876/2416/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

представника позивача Данилюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року про повернення його позовної заяви до Головного управління юстиції у Львівській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2014 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФ України у Львівській області) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії державного виконавця та скасувати постанову від 31.12.2013 року ВП № 34474114 про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн.

Ухвалою судді від 05 лютого 2014 року вказану позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 6 частини 3 статті 108 КАС України як таку, що не підсудна Львівському окружному адміністративному суду.

У поданій апеляційній скарзі ГУПФ України у Львівській області просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та необхідність вирішення заявленого ним позову саме Львівським окружним адміністративним судом з урахуванням положень частини 2 статті 18 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Повертаючи позовну заяву ГУПФ України у Львівській області, суддя виходив із того, що оскаржувана постанова винесена у виконавчому провадженні при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-2617/2011, виданого Франківським районним судом м. Львова про зобов'язання ГУПФ України у Львівській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 щомісячну пенсію з донарахуванням 50 (п'ятдесят) відсотків мінімальної пенсії за віком та з урахуванням раніше проведених виплат, що встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 14 липня 2011 року по 14 грудня 2011 року. Відтак, з огляду на правила предметної підсудності адміністративних справ, позовна заява ГУПФ України у Львівській області підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.

Проте, такі висновки судді першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи і є помилковими.

Згідно із частиною 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позивачем у порядку адміністративного судочинства оскаржується постанова державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Як визначено пунктом 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу є виконавчими документами.

На думку апеляційного суду, накладення штрафу не можна вважати дією, що вчиняється саме на виконання судового рішення згідно виконавчого документа, оскільки прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Відповідно до частини 2 статті 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання про порушення суддею першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а позовна заява ГУПФ України у Львівській області - поверненню окружному адміністративному суду для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.

Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року скасувати, а справу № 813/978/14 - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 03 квітня 2014 року.