Постанова № 38108696, 09.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1372/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року

15 год. 40 хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Терещука С.Ю.

За участю сторін:

Від позивача: Безпалько О.О. - за довіреністю

Від відповідача: Павлов О.Д. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Бі єнд Вай" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Дочірнього підприємства "Бі єнд Вай", в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 06.12.2013 року №0000862280 в сумі збільшення податкового зобов'язання у розмірі 46493 грн. та штрафу у розмірі 23247 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень п.198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, безпідставність висновків акту перевірки щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2013 року суми ПДВ у розмірі 46 493, 58 грн. з огляду наступного.

Податковим органом було проведено камеральну перевірку ДП "Бі єнд Вай", якою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включено податкову накладну від 08.10.2012 року №24/2 на загальну суму 278 961, 50 грн., у т.ч. ПДВ 46 493, 58 грн. виписану постачальником ФГ «Буян». Однак, вказана податкова накладна була знята актом про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки позивачем до вказаної перевірки надано копію вказаної податкової накладної замість оригінала.

При цьому, податковим органом при проведенні камеральної перевірки не здійснено відповідного аналізу щодо формування ДП «Бі єнд Вай» податкового кредиту у вересні 2013 року по вказаній податковій накладній. Так, позивачем зазначену податкову накладну було включено до податкового кредиту у грудні 2012 року та відображено в реєстрі податкових накладних під №1, однак актом перевірки суму ПДВ по податковій накладній від 08.10.2012 року №24/2 було знято. У вересні 2013 року ДП «Бі єнд вай» при наявності оригіналу вказаної накладної було включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 46 493, 58 грн. по податковій накладній №24/2 від 08.10.2012 року під №37 в РПН, а запис у грудні 2012 року під №1 у РПН значиться помилковим. При цьому, у позивача не було технічної можливості здійснити виправлення помилки у вересні 2013 році за грудень 2012 року у зв'язку з тим, що за грудень 2012 року сума ПДВ по податковому кредиту вже була знята.

Оскільки, підприємством було внесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 46 493, 58 грн. по податковій накладній 24/2 від 08.10.2012 року лише один раз у вересні 2013 року під №37 в РПН, дана помилка в РПН не вплинула на грошове зобов'язання та розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДПС України по даній податковій накладній також не значиться, виявлені обставини не призвели до заниження податкового зобов'язання, а отже податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на порушення позивачем п.198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПК України. Відповідач вказує на те, що фахівцями податкового органу було проведено камеральну перевірку ДП «Бі єнд вай» даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року. За результатами перевірки ДПІ встановлено факт включення до податкового кредиту вересня 2013 року податкової накладної від ФГ «Буян» №24/2 від 08.10.2012 року на загальну суму 278961, 50 грн., в тому числі ПДВ 46493, 58 грн., яка була знята актом про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №3395/22-60/31121174 від 12.06.2013 року, що є порушенням приписів п.198.6 ст.198 ПК України, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, а отже ДП «Бі єнд Вай» неправомірно включило до складу податкового кредиту вересні 2013 року суму ПДВ 46493, 58 грн., що призвело до заниження ПДВ, що підлягав сплаті до бюджету, на суму 46 493, 58 грн.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені правові позиції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у 20.11.2013 року посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V ПКУ, в порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ ПКУ проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року ДП «Бі єнд Вай».

При перевірці було використано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 21.11.2013 року №9066797911, додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 21.11.2013 року №9066797286, реєстр отриманих та виданих податкових накладних від 21.11.2013 року №9066796434).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт № 2896/22-8/31121174 «Про результати проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДП «Бі єнд Вай» за вересень 2013 року».

В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення ДП «Бі єнд Вай» норм Податкового кодексу України, а саме: позивачем включено до складу податкового кредиту податкову накладну від 08.10.2012 року №24/2 на загальну суму 278961, 50 грн., у т.ч. ПДВ на суму 46493, 58 грн., виписану постачальником ФГ «Буян», яка була знята актом про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №3395/22-60/31121174 від 12.06.2013 року, чим порушено вимоги п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 розділу ПКУ.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2013 року №0000862280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 69740 грн., у зв'язку з порушенням позивачем п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 розділу ПКУ (у т.ч. 46493 грн. - за основним платежем, 23247 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись із повідомленням-рішенням, ДП «Бі єнд Вай» подано первинну скаргу до Головного управління Міндоходів в Одеській області 17.12.2013р. за № 670, та повторну скаргу до Міністерства доходів та зборів України 23 січня 2014 року за № 41, однак зазначені скарги залишились без задоволення.

ДП «Бі єнд Вай» оскаржило податкове повідомлення-рішення до суду, вказуючи на його протиправність.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду наступного.

Відповідно до вимог ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, захованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних: операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Кабінетом Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року, понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року, понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Як встановлено судом, згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2013 року ДП «Бі єнд Вай» до складу податкового кредиту включено податкову накладну від 08.10.2012 року № 24/2 на загальну суму 278961,50 грн., у т.ч. ПДВ 46493,58 грн. виписану постачальником ФГ "Буян", і.п.н. 308186915082. Вказана сума відображена у розділі II додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» по строчці 49 та включена до складу податкового кредиту вересень 2013 року.

В акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДП «Бі єнд вай» №3395/22-60/31121174 від 12.06.2013 року встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ при відсутності оригіналу податкової накладної, яка була відображена в реєстрі отриманих податкових накладних, а саме: у грудні 2012 відображено в реєстрі отриманих податкових накладних (п. 1) п/н № 24/2 від 08.10.2012 року на суму ПДВ 46493,58 грн. від постачальника ФГ «Буян», до перевірки надано ксерокопію податкової накладної, що є порушенням вимоги п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 розділу ПКУ, у зв'язку з чим вказану суму ПДВ було знято з податкового кредиту.

В результаті даного порушення встановлено завищення податкового кредиту у грудні 2012 на суму 46 494 грн.

ДПІ вважає, що в наступних податкових періодах платник ПДВ позбавлений права включити до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі оригіналу податкової накладної, оскільки попередньою перевіркою було знято цю суму у зв'язку із відсутністю оригіналу податкової накладної на момент перевірки.

Суд вважає таку позицію помилковою враховуючи наступне.

Відповідно до п. 201.14, 201.15 статті 201 ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Судом встановлено, що постачальником податкова накладна від 08.10.2012 року №24/2 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.10.2012 року. ДП «Бі єнд Вай» зазначену податкову накладну було включено до податкового кредиту у грудні 2012 року та відображено в реєстрі податкових накладних під № 1, але актом перевірки від 12.06.2013 р. № 3395/22/31121174, дану суму ПДВ було знято.

У вересні 2013 року ДП «Бі єнд Вай» при наявності оригіналу податкової накладної № 24/2 від 08.10.12 року віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 46 493,58 грн. за вересень 2013 року.

Відповідно до приписів п.198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Виходячи із зазначеного, оскільки податковим органом суму ПДВ у розмірі 46 493,58 грн, відображену позивачем у грудні 2012 року, було знято з податкового кредиту, то право включити цю суму в нього зберігається на протязі 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Отже, підприємством фактично було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 46 493,58 грн. по податковій накладній № 24/2 від 08.10.12 лише один раз у вересні 2013 року під № 37 в РПН. а запис у грудні 2012 під № 1 у РПН значиться помилково. Дана помилка в РПН не вплинула на грошове зобов'язання, яке підлягає сплаті в бюджет. Розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДПС України по даній податковій накладній також не значиться.

Податковим органом при проведенні камеральної перевірки не були враховані вище вказані обставини, що призвело до неправильних висновків про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2013р. у зв'язку із включенням податкової накладної №24/2 від 08.10.2012р.

Податковий орган двічі встановив порушення п.201.10 ст.201 ПК України у зв'язку із включенням до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною №24/2 від 08.10.2012р. та відповідно, виявив заниження податкових зобов'язань ДП "Бі єнд Вай" на одну й ту же суму ПДВ у червні 2013р. за актом виїзної позапланової перевірки та у листопаді 2013р. за актом камеральної перевірки, не зазначивши та не пояснивши, чим саме позивач порушив вимоги п.201.10 ст.201 ПК України при включенні до податкового кредиту вересня 2013р. суму ПДВ за податковою накладною, виписаною ФГ «Буян».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги ДП «Бі єнд вай» підлягають задоволенню у зв'язку з їх обґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Бі єнд Вай" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 06.12.2013 року №0000862280 про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 46493 грн. (за основним платежем) та штрафних санкцій у розмірі 23247грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Бі єнд Вай" судовий збір у сумі 182(сто вісімдесят дві)грн. 70 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У зв'язку із перебуванням судді на лікарняному повний текст постанови складено та підписано 09.04.2014р.

Суддя М.М. Аракелян

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Бі єнд Вай" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 06.12.2013 року №0000862280 про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 46493 грн. (за основним платежем) та штрафних санкцій у розмірі 23247грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Бі єнд Вай" судовий збір у сумі 182(сто вісімдесят дві)грн. 70 коп.

09 квітня 2014 року.