Постанова № 38108253, 27.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13739/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Експрес» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Експрес» до Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марін Експрес» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року №0001761510 та від 14.08.2013 №0000912220; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Київській області про результати розгляду скарги від 26.07.2013 року №436/10/10-36-10-01-206/435; стягнути на користь з Державного бюджету України 321,34 грн. судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управлінням Міндоходів у Київській області про результати розгляду скарги від 26.07.2013 року №436/10/10-36-10-01-206/435.

Постановою Окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року в решті позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області від 15.09.2009 №1244-34-05 про затвердження нової нормативно-грошової оцінки землі в межах населених пунктів не може застосовуватися при розрахунку орендної плати за землі державної та комунальної власності, оскільки воно не було оприлюднене в друкованих засобах масової інформації.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Марін Експрес» є орендарем земельної ділянки, яка знаходиться в селі Кірово Бориспільського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3220884401:01:011:0010, площа 0,4998 га.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області державної податкової служби Курилко С. В. було проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю за звітний податковий період: 2011-2013 роки, платника податку плати за землю - ТОВ «Марін Експрес».

За результатами зазначеної камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю Державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби було складено Акт камеральної перевірки від 08 квітня 2013 року № 93/15-1/33398085, в якому зазначено про неправильне застосування ТОВ «Марін Експрес» розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при визначенні суми орендної плати за землі державної та комунальної власності, що стало причиною заниження податкового зобов'язання з орендної плати за 2011 рік на суму 12 646,56 грн., за 2012 рік на суму 11 495,29 грн., за січень-березень 2013 року на суму 2 873,82 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що рішенням Кіровської сільської ради від 15.09.2009 №1244-34-05 затверджено нову нормативно-грошову оцінку землі в межах населених пунктів, про що Листом Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області від 12.04.2011 №1142 було повідомлено Бориспільську. На думку податкового органу, у зв'язку зі зміною нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у ТОВ «Марін Експрес» виник обов'язок сплачувати плату за землю виходячи саме з нової нормативно-грошової оцінки.

В свою чергу, ТОВ «Марін Експрес» не погодившись із висновками, викладеними в Акті перевірки, подало заперечення на Акт перевірки (вх. № 3845/10 від 19.04.2013).

За результатами розгляду вищеозначених заперечень Бориспільською ОДПІ проведено перерахунок податкових зобов'язань, та заперечення частково задоволено в частині коригувань податкового зобов'язання за 2011 рік.

На підставі зазначеного Акта перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 № 0001761510 про сплату грошового зобов'язання зі сплати земельного податку з січня 2011 року по березень 2013 року в сумі 24 396,44 грн.

Скориставшись правом адміністративного оскарження, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Київській області на вищеозначене податкове повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги, ГУ Міндоходів у Київській області було винесено рішення про результати розгляду скарги від 26.07.2013 №436/10/10-36-10-01-206/435, в якому ГУ Міндоходів у Київській області погодилось з висновками Бориспільської ОДПІ, викладеними в податковому повідомленні-рішенні від 14.05.2013 року №0001761510 щодо обов'язку ТОВ «Марін Експрес» сплачувати плату за землю за користування земельною ділянкою відповідно до нової нормативно-грошової оцінки. Водночас, ГУ Міндоходів у Київській області збільшило визначене в податковому повідомленні-рішенні Бориспільської ОДПІ від 14.05.13 №0001761510 грошове зобов'язання з орендної плати за землю за основним платежем на суму 7 448,79 грн. та в частині штрафних санкцій на суму 287,82 грн., в зв'язку з чим Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 14.08.2013 №0000912220. Загальна сума зобов'язання зі сплати земельного податку з січня 2011 року по березень 2013 року склала 26 966,14 грн. за основним платежем та 5 166,91 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що сплата орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності має здійснюватися орендарем незалежно від внесення змін до договору оренди в частині нормативної оцінки та розміру орендної плати, оскільки за умов, передбачених в ч. 2 ст. 286 Податкового кодексу України, орендар має самостійно здійснювати розрахунок орендної плати з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року і не пізніше 20 лютого поточного року та подавати відповідному органу державної влади податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про плату за землю» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно до п. 288.4 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Отже, положеннями ПК України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами, і орендодавець (відповідна рада) має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

Слід зауважити, що вимоги п. п. 288.5.1 ПК України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим ПК України, оскільки у самому ПК України вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір, а не Кодекс.

Що стосується органів державної податкової служби України, то вони не наділені правом визначати у договорі оренди розмір орендної плати за земельні ділянки.

Згідно до п. 288.1 ПК України - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, органи державної податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Те, що п. 288.5 ПК України закріплює мінімальне та максимальне значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною.

Однак, ні ПК України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди.

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (ст. 23 Закону України «Про оренду землі»).

Матеріали справи не містять доказів того, що між позивачем та відповідним органом місцевого самоврядування укладалися угоди щодо зміни розміру грошової оцінки в Договорі оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). Докази оприлюднення рішення щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є предметом Договору оренди земельної ділянки від 16.08.2007 року, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у позивача були відсутні підстави здійснювати нарахування плати за землю з інших підстав (на час подання спірної податкової декларації з плати за землю), окрім визначених у пункті 2.7.1 чинного Договору оренди земельної ділянки від 16.08.2007 року.

Отже, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, також допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Експрес» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Експрес» до Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року №0001761510 та від 14.08.2013 року № 0000912220 визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Експрес» 321,34 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 01 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.