Рішення № 38107761, 04.04.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 квітня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - Боднар О.В.

суддів - Бондаренка Ю.О., Куштана Б.П.

при секретарі - Свіді Г.С.

з участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1, що діє від імені «Представництва "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті", на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 січня 2014 року справу за позовом ОСОБА_2 до «Представництва "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" про стягнення суми розрахунку, середнього заробітку за затримку розрахунку та видачу трудової книжки,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому посилаючись на те, що 06 лютого 2013 року його було звільнено відповідачем із займаної посади за згодою сторін, однак в день звільнення по даний час представництво не видало йому трудову книжку та не здійснило розрахунок, просив стягнути з відповідача розрахунок в сумі 3850,00 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 07.02.2013 р по 16.07.2013 р. в сумі 6492,55 грн.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 02 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з компанії "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" невиплачену заробітну плату в розмірі 2565,00 грн., невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1285,00 грн. та компенсацію за весь час затримки виплати заробітної плати в розмірі 6492, 55 грн.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням, представник відповідача подав заяву про його перегляд.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2013 року заяву представника компанії "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" задоволено. Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 02 жовтня 2013 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с. 59-60).

При повторному розгляді рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20 січня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з компанії "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" невиплачену заробітну плату в розмірі 2565,00 грн., невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1285,00 грн. та компенсацію за весь час затримки виплати заробітної плати в розмірі 6492,55 грн.

В апеляційній скарзі представник компанії "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" з посиланням на недоведеність та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що судом були порушені вимоги закону щодо повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи, чим позбавлено відповідача можливості надати суду докази про відсутність в його діях вини щодо затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_2 та видачі йому трудової книжки. Вказує на те, що відповідач неодноразово письмово повідомляв позивача про необхідність з'явитися до офісу представництва для отримання трудової книжки та здійснення розрахунку.

Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, апеляційний суд визнав, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу № 1 к від 20.03.12 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу виконавцем робіт з 20.03.2012 р. з окладом згідно штатного розкладу (а.с.3).

Наказом № 3 к від 06.02.2013 р. ОСОБА_2 був звільнений відповідачем з роботи з посади виконавця робіт за згодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України з 06.02.2013 р. (а.с.4).

Згідно з ч.4 ст.235 КЗпП України, п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву ОСОБА_2 про звільнення з роботи, датовану 06.02.2013 р., було отримано відповідачем 06.02.2013 р. під час відвідування будівельних об'єктів у м. Ужгороді.

За твердженням відповідача в цей же день за місцем знаходження керівного органу представництва у м. Свердловськ Луганської області був виданий наказ № 3 к про звільнення ОСОБА_2 з роботи.

Проте, як встановлено судом, в день звільнення ОСОБА_2 з роботи і по даний час розрахунок з ним проведено не було і трудова книжка йому не видана, не дивлячись на те, що 21.02.13 р. ОСОБА_2 звернувся до "Представництва "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" зі скаргою, 18.03.13 р. був здійснений адвокатський запит, в якому наголошено про відповідальність за грубе порушення законодавства про працю та невиплату заробітної плати, а 11.04.13 р. позивач разом з адвокатом ОСОБА_3 з'явився в представництво за адресою м. Ужгород, вул.Собранецька, 46 з метою отримання розрахунку та трудової книжки (а.с.7, 8, 10, 17).

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідно вимог ст.ст.116, 117, 235 КЗпП України з представництва на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню всі належні йому при звільненні від представництва суми та середній заробіток за період, вказаний в розрахунку до позовної заяви, а саме: з 07.02.13 р. по 16.07.13 р.

Однак при визначенні розміру суми, що належить ОСОБА_2 при звільненні, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що позивачу не було виплачено заробітну плату за січень-лютий 2013 року у сумі 2565,00 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 1285,00 грн.

З довідки представництва № 126/2013 від 12.11.2013 р. вбачається, що за даними бухгалтерського обліку «Представництво "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" має задепоновану заробітну плату, яка належить ОСОБА_2, в сумі 2101,83 грн., у т.ч. 1102,09 грн. - заробітна плата за січень, 220,42 грн. - заробітна плата за лютий та 779,32 грн. - компенсація за невикористану відпустку (а.с.88).

Будь-які інші докази щодо розміру сум, що належать ОСОБА_2 від представництва при звільненні, в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру сум розрахунку при звільненні підлягає зміні.

В частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку рішення суду відповідає вимогам ст.ст.117, 235 КЗпП України та розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, і передбачених ст.ст.309, 310 ЦПК України підстав для його зміни чи скасування в цій частині немає.

Доводи представника «Представництва "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" про те, що позивач не з'являвся в представництво в м. Свердловськ Луганської області для отримання розрахунку при звільненні та трудової книжки до уваги взяті бути не можуть, оскільки, як уже зазначалося, в день звільнення ОСОБА_2 був на роботі на будівельному об'єкті у м. Ужгороді і відповідач зобов'язаний був провести з ним розрахунок в день звільнення. Крім того, згідно з законом обов'язок провести розрахунок та видати трудову книжку покладено на роботодавця, який, у даному випадку, не виконав також положення п.4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників і не надіслав ОСОБА_2, у разі якщо він був відсутній на роботі в день звільнення, поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки та не роз'яснив йому, що пересилання трудової книжки поштою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 235 КЗпП України, п.п.4.1, 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, колегія суддів, -

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє від імені «Представництва "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті", задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 січня 2014 року в частині визначення розміру сум, належних ОСОБА_2 від «Представництва "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" при звільненні, а саме стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 2565,00 грн. та невиплаченої компенсації за невикористану відпустку у сумі 1285,00 грн., змінити, стягнувши з «Представництва "Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті" (03151, м.Київ, Солом'янський р-н, вул. Святославська, 15, ЄДРПОУ 26609632) на користь ОСОБА_2 (88000, АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) заробітну плату за січень 2013 р. у сумі 1102,09 грн., за лютий 2013 р. у сумі 220,42 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 779,32 грн.

В решті рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 січня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

С у д д і:

Бондаренко Ю.О. Боднар О.В. Куштан Б.П.