Постанова № 38107498, 07.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1919/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення коштів в сумі 955493,02 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення коштів в сумі 955493,02 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності Лисичанською міською радою Луганської області від 15.06.1992 року.

У відповідача за період з 20.05.2013 року по теперішній час утворився податковий борг зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод у сумі 955 493,02 грн., який є основним боргом.

Сума основного боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового боргу відповідно до поданих декларацій до ДПІ у м.Лисичанську, а саме:

- декларація № 9023010585 від 23.04.2013 на суму 252 870,59 грн.;

- декларація № 9068071593 від 25.10.2013 на суму 428 956,96 грн.;

- декларація № 9087413532 від 16.01.2014 на суму 273 665,47 грн.

До цього часу податковий борг не сплачено та продовжує збільшуватись.

На виконання вимог ЗУ № 2181, ДПІ в м.Лисичанську виставлена перша податкова вимога № 6589 від 08 жовтня 2001 року, яка була направлена листом з повідомленням та вручена посадовій особі відповідача 10.10.2001 року.

Друга податкова вимога № 2/151 від 10.12.2001 вручена 14.12.2001 року.

Посилаючись на п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20, п.54.1 ст.54, п.57.1 ст.57, п.95.3 ст.95 ПКУ просить стягнути з відповідача кошти в сумі 955493,02 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Ухвалою суду від 07 квітня 2014 року вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України , суд прийшов до наступного.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідач - Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал", і.к.03339851, зареєстроване ВК Лисичанської міської ради Луганської області 27.01.1999 року (а.с.6-9,10,11,12-14).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п.п.16.1.3-16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки,встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема,календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 323.1 ст. 323 ПКУ платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до п. 328.1, 328.2 та 328.3 ст.328 ПКУ базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Згідно вищезазначених норм відповідачем до позивача подані наступні декларації :

- декларація № 9023010585 від 23.04.2013, дата заповнення 23.04.2014, на суму 252 870,59 грн. ( а.с.21-23);

- декларація № 9068071593 від 25.10.2013, дата заповнення 16.10.2013, на суму 428 956,96 грн.( а.с.18-20);

- декларація № 9087413532 від 16.01.2014, дата заповнення 14.01.2014, на суму 273 665,47 грн.( а.с.15-17);

Загальна сума - 955 493,02 грн.

У визначені чинним законодавством строки відповідач збір за спеціальне використання поверхневих та підземних вод у сумі 955 493,02 грн. не сплатив.

У відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами "(який був чинним до 01.01.2011) позивачем уповноваженому представнику відповідача 10.10.2001 року було вручено першу податкову вимогу від 08.10.2001 № 6589 та 14.12.2001 року другу податкову вимогу від 10.12.2001 № 8563 (а.с.26).

Згідно п.п.59.5 ст.59 ПКУ погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод у сумі 955 493,02 грн. підтверджена матеріалами справи та на час розгляду справи не погашена.

Відповідно до п.п.20.1.18, 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків;звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

Згідно з п. 95.1 -95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення коштів в сумі 955493,02 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків задовольнити повністю.

Стягнути з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" (і.к.03339851) кошти з рахунків у банках, які обслуговують платника податку, в рахунок погашення заборгованості зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод у сумі 955 493,02 грн. (дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто три гривні 02 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя С.М. Чиркін