Постанова № 38107490, 31.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/947/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Тихонова І.В.,

при секретарі: Білоконь Д.І.,

за участю сторін:

представник позивача не з'явився

представника відповідача Черепахіна О.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського виробничого підприємства «ВОСТОК» Українського товариства глухих до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про скасування вимоги №Ю-152 від 08.01.2014 року , -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2014 року позивач, Луганське виробниче підприємство «ВОСТОК» Українського товариства глухих, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про скасування вимоги №Ю-152 від 08.01.2014 року., в обґрунтування якого зазначив наступне.

03.02.2014 року позивачем отримано від управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська вимогу №Ю-152 від 08.01.2014 року. З зазначеною вимогою позивач не згоден, оскільки вважає, що відповідачем нараховано значно більше суми штрафних санкцій, ніж є фактично. Позивач зауважує, що відповідач нарахував штрафні санкції та пеню за період, у який заборгованість вже була стягнута та знаходилась на примусовому виконанні та щодо неї судом надано розстрочку. Позивач зазначає, що проводить оплату за графіком заборгованості та на сьогоднішній день має сплатити поточний платіж згідно графіку погашення заборгованості у розмірі 3250 грн. Тому позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив..

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях (а.с.81-85).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи".

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Луганське виробниче підприємство «ВОСТОК» Українського товариства глухих, зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська як платник обов'язкових платежів до Пенсійного фонду 20.02.1991 року, реєстраційний номер 1202010019 (а.с.86).

Відповідачем на адресу позивача направлено вимогу від 08.01.2014 №Ю-152 щодо сплати заборгованості в розмірі 103736,56 грн., з яких недоїмка - 97544,54 грн., фінансові санкції - 5347,87 грн., пеня - 844,15 грн. (а.с.20).

Згідно п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії ( у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього є страхувальниками та, відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону, платниками страхових внесків солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.

Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Вимогами ст. 20 Закону передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Крім того, страхові внески підлягають сплаті незалежно і фінансового стану платника страхових внесків. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

На підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 вимоги 1-9 ст. 106 Закону № 1058 в частині відповідальності страхувальників за несвоєчасне перерарахування страхових внесків виключені. Але, абз. 5 ч. 7 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 передбачає, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачена вимогами ст. 106 Закону №1058 (діючого станом на 31.12.2010), а також Інструкцією про порядок обчислення і страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове не пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою 16.01.2004 постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1. Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України №1058, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону №1058, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. З ст..20 Закону №1058, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органі Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Порядок формування вимоги про сплату недоїмки передбачений п. 8 Інструкції у випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. При цьому, вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.

З матеріалів справ вбачається, що станом на 01.01.2014 заборгованість Позивача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 103 736,56 грн., з яких недоїмка - 97 544,54 грн., штрафи (фінансові санкції) - 5 347,87 грн., пеня - 844,15 грн., що підтверджується даними карток особового рахунку (а.с.88-103).

Керуючись вимогами Закону № 1058 та Інструкції, на підставі даних карток особового рахунку ЛВП «ВОСТОК» УТОГ, відповідачем 08.01.2014 була оформлена вимога № Ю-152 про сплату боргу в розмірі 103 736,56 грн., яка відповідним чином надіслана позивачу та отримана останнім 03.02.2014, про що свідчить корінець поштового відправлення (а.с.104,105).

З матеріалів справи вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 у справі № 2а-2286/11/1270 задоволено адміністративний позов управління Пенсійного фонду Українив Жовтневому районі м. Луганська до Луганського виробничого підприємства «ВОСТОК» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості по страхових внесках назагальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 166597,15 грн., що утвориласьза період з 20.01.2010 по 20.01.2011 року (а.с.106-108).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.12.2011 у справі № 2а-2286/11/1270 задоволено заяву Луганського виробничого підприємства «ВОСТОК» Українського товариства глухих про розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 у справі № 2а-2286/11/1270 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 166597,15 грн., якою боржнику розстрочено сплату суми боргу, несплачений затишок якого станом на 22.11.2011 складає 149441,21 грн., на 60 календарних місяців, визначивши до сплати по 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з грудня 2011 року, крім листопада 2016 року, в якому до сплати підлягає 1941,21 грн. (а.с.109-111).

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до відомостей карток особових рахунків, заборгованість Луганського виробничого підприємства «ВОСТОК» Українського товариства глухих перед Пенсійним фондом щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що встановлена судовим рішенням, в розмірі 166597,15 грн., станом на 01.01.2014 складає 97 544,54 грн. ( 4% - 49 581,35 грн., 2% - 47 963,19 грн. ).

17.06.2010 управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська було винесено рішення № 389 та № 390 про застосування

фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну

сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі

донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відносно Позивача в

розмірі 9 594,17 грн., у томі числі фінансові санкції - 8 187,26 грн., пеня - 1 406,91 грн.(а.с.112).

Згідно з актом звірки заборгованості від 20.01.2011, Позивач був згодний з наявною заборгованістю по штрафам в розмірі 9 594,17 грн. (а.с.115).

Крім того, 20.01.2011 відповідно до п. 7 розділу 18 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська було прийнято рішення розстрочити Луганському виробничому підприємству «ВОСТОК» Українського товариства глухих сплату заборгованості за фінансовими санкціями та пенею на суму 9 594,17 грн,, на період з 20.04.2011 по 31.12.2015, визначивши до сплати рівними частинами щокварталу по 479,71 грн., починаючи з 20.04.2011. (а.с.116-117).

Суд зауважує, що у тексті рішення було окремо зазначено, що у разі несплати розстрочених сум у строки, зазначені у цьому рішенні, рішення підлягає скасуванню, а сума заборгованості підлягає стягненню у встановленому законодавством порядку.

Згідно з карткою особового рахунку сплати розстрочених сум боргу підприємство ЛВП «ВОСТОК» УТОГ сплатило 3 837,68 грн., при цьому останній платіж боржником було зроблено у січні 2013 року (а.с.118-119).

18.11.2013 на адресу Позивача було надіслане повідомлення про намір управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська розірвати договір розстрочення сплати суми боргу, оскільки підприємство не перерахувало встановлених вимогами рішення сум розстрочки протягом трьох базових періодів (а.с.120). Вказане попередження було отримано Позивачем 25.11.2013, про що свідчить корінець поштового відправлення (а.с.121).

26.12.2013 Відповідачем було прийняте рішення про скасування рішення від 20.11.2011 про розстрочення Позивачу сум заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011, у зв'язку з несплатою чергової частки розстроченої заборгованості протягом трьох базових періодів. У цьому рішенні також було зазначено, що з 26.12.2013 сума 5 756,49 грн. (залишок несплачених сум заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені) є заборгованістю, яка підлягає сплаті (а.с.122).

Про прийняте рішення Позивача було належним чином повідомлено письмовим листом за вих. № 16289/03 від 16.12.2013 (а.с.123).

У липні 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська було проведено планову перевірку ЛВП «ВОСТОК» УТОГ щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 18.05.2010 до 01.07.2011 (а.с.124-139).

За результатами перевірки складено акт № 137 від 11.08.2011 та встановлено порушення п. 6 ст. 20 Закону № 1058 щодо пропорційності сплати страхових внесків одночасно з виплатою заробітної плати у 2010 році, що призвело до несплати обов'язкових платежів до Пенсійного фонду в розмірі 871,05 грн.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом. - штраф в розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

06.09.2011 управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська було оформлено рішення № 980 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків відносно Позивача в розмірі 435,53 грн. (а.с.140), який було особисто отримано 06.09.2011 керівником ЛВП «ВОСТОК» УТОГ ОСОБА_1, про що свідчить особистий підпис останнього на документі (а.с.140).

Проте. станом на 01.01.2014 сума боргу за цим рішенням залишається не сплаченою у повному обсязі.

Таким чином, у вимозі № Ю-152 від 08.01.2014 загальна сума заборгованості ЛВП «ВОСТОК» УТОГ зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 103 736,56 грн. складається з наступних урахувань:

-залишок суми боргу по страховим внескам (недоїмка) в розмірі 97 544,54 гри.;

-залишок суми боргу по фінансовим санкціям № 389 та № 390 від 17.06.2010, що утворився після розірвання договору розстрочення сплати боргу, в розмірі 4 912,34 грн.;

-сума боргу за фінансовою санкцією № 980 від 06.09.2011 в розмірі 435,53 грн.;

-залишок суми боргу по пені, що утворився після розірвання договору розстрочення сплати боргу, в розмірі 844,15 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога №Ю-152 року від 08.01.2014 року було винесено відповідачем у відповідності до вимог діючого законодавства, підстав для його скасування судом не вбачається.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та дій, довів суду правомірність своїх дій та прийнятих вимог у відповідності до вимог діючого законодавства, що є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського виробничого підприємства «ВОСТОК» Українського товариства глухих до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про скасування вимоги №Ю-152 від 08.01.2014 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 04 квітня 2014 року.

Суддя І.В.Тихонов