Рішення № 38107366, 26.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1941/14 26.03.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД», Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна реєстраційна служба України про визнання договору недійсним, за участю представників позивача - Яцка В.В., довіреність №б/н від 17.01.2014 року, Горбенка К.О., довіреність №б/н від 17.01.2014 року, Аніщенка В.П. №36/01 від 12.03.2014 року, відповідача 1- Раілка С.В., довіреність № 2 від 23.12.2013 року, відповідача 2 - Радченко А.В., довіреність № б/н від 21.01.2014 року, третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним інвестиційного договору №1 від 17.06.2013 року разом з усіма додатками, який укладено між ТОВ «Сілтек ЛТД» та ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», з моменту укладання; визнання недійсною передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД» майнових прав на об'єкти нерухомості відповідно до Актів прийому-передачі майнових прав від 03.07.2013, що підписані ТОВ «Сілтек ЛТД» та ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» на виконання умов інвестиційного договору №1 від 17.06.2013 року; визнання довіреності від 12.06.2013 року недійсною в частині уповноваження ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» на укладення від імені учасників договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30.01.2004 року інвестиційних договорів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.02.2014 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2014 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну реєстраційну службу України.

18.03.2014 року представником відповідача 2 через канцелярію господарського суду м. Києва надано клопотання про залучення третіх осіб, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ» та Публічне акціонерне товариство «Банк Форум».

18.03.2014 року представником відповідача 2 через канцелярію господарського суду м. Києва надано клопотання про призначення судової економічної експертизи.

19.03.2014 року представником відповідача 2 через канцелярію господарського суду м. Києва надано уточнення до клопотання про призначення судової економічної експертизи.

25.03.2014 року представником відповідача 2 через канцелярію господарського суду м. Києва надано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису, виконаного від імені керівника ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», який міститься в порівняльній відомості від 26.06.2013 року.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти даного клопотання, вказуючи на те, що воно не стосується суті справи та заявляється відповідачем 2 для введення суду в оману та навмисного затягування слухання справи та вирішення справи по суті.

Відповідач 2 просить призначити судову почеркознавчу експертизу зразків підписів керівника ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» ОСОБА_7, який міститься в порівняльній відомості від 26.06.2013 року.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна додаткова угода до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 11.06.2013 року також за підписом керівника ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» ОСОБА_7 Підписи на зазначених документах візуально ідентичні. Крім того, на порівняльній відомості від 26.06.2013 року та додатковій угоді до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 11.06.2013 року проставлений відтиск мокрої печатки ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс».

Такий же підпис і відтиск мокрої печатки наявні і на довіреності представника ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» від 21.01.2014 року.

Згідно з підпунктом 3.4.1. пункту 3.4. Інструкції про порядок видачі міністерства та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів» відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

При зміні керівника печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом. Керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного з безпосередньо підлеглих їм працівників. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.

В матеріалах справи відсутні докази того, що печатка ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» на дату підписання порівняльної відомості від 26.06.2013 року була загублена підприємством чи викрадена у підприємства.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відтиск печатки проставлений керівником підприємства, який є уповноваженою особою, з огляду на що, у здійсненні судової почеркознавчої експертизи не має потреби.

Тому в задоволенні клопотання відповідача 2 про призначення почеркознавчої експертизи підпису, виконаного від імені керівника ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», який міститься в порівняльній відомості від 26.06.2013 року судом відмовлено.

26.03.2014 року представником позивача через канцелярію господарського суду м. Києва надано заперечення проти задоволення клопотання про залучення третіх осіб.

У задоволенні клопотання відповідача 2 про залучення до участі у справі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ» та Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» судом відмовлено, оскільки жодного доказу в обґрунтування того, яким чином рішення господарського суду по даній справі може вплинути на права і обов'язки цих осіб відповідач 2 суду не надав.

26.03.2014 року представником позивача через канцелярію господарського суду м. Києва надано заперечення проти задоволення клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 року № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Оскільки в клопотанні відповідача 2 відсутні питання, які входять до предмета доказування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.

В задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи судом відмовлено у зв'язку з безпідставністю.

26.03.2014 року в судовому засіданні представником відповідача 2 ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» було заявлено усне клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення по суті справи №910/4784/14 за позовом ТОВ «ФК «МІТЕХ» до ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», третя особа ПАТ «Банк Форум» про визнання правочинів недійсними, в задоволенні якого судом відмовлено у зв'язку з відсутністю доказів в його обгрунтування.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

30.01.2004 року між Українською студією телевізійних фільмів «Укртелефільм» (надалі - позивач) та ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (назва якого змінена на ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», надалі - відповідач-2) було укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи (надалі - договір про спільну діяльність).

12.06.2013 року позивач видав відповідачу-2 довіреність (надалі -довіреність). Зазначену довіреність було видано для вчинення дій, передбачених договором про спільну діяльність та в межах, визначених довіреністю.

17.06.2013 року відповідач-2, безпідставно посилаючись на повноваження, надані йому довіреністю, уклав з ТОВ «Сілтек ЛТД» (надалі - відповідач-1) Інвестиційний договір №1 (надалі - інвестиційний договір).

Зазначений інвестиційний договір позивач вважає недійсним з наступних підстав.

Згідно умов інвестиційного договору відповідач-1 інвестує грошові кошти в об'єкт інвестування (майнові права на об'єкти нерухомості, що знаходяться в адміністративно-житловому комплексі з підземним паркінгом в Дніпровському районі міста Києва по вул. О.Туманяна, 15-А), а відповідач-2 зобов'язується прийняти від відповідача-1 інвестиційний внесок та передати йому у власність об'єкт інвестування (п.1.1. інвестиційного договору).

Згідно п. 2.4 інвестиційного договору оформлення права власності інвестора на об'єкт інвестування завершується видачею органами реєстраційної служби України свідоцтва про право власності на це майно, як на об'єкт нерухомого майна, на підставі цього договору та акту прийому-передачу.

Виходячи зі змісту вказаних положень, а також пунктів 7.5-7.7, 10.5-10.8 інвестиційного договору, об'єктами інвестування грошових коштів фактично є майбутні об'єкти нерухомості в адміністративно-житловому комплексі з підземним паркінгом в Дніпровському районі міста Києва по вул. О.Туманяна, 15-А, будівництво якого здійснюється відповідачем-2 згідно договору про спільну діяльність.

Укладання та виконання інвестиційних договорів регулюється Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань, за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва.

Зазначеною частиною стаття 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» була доповнена згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набув чинності з дня його опублікування - 14.01.2006 року.

Таким чином, з 14.01.2006 року законодавством було встановлено особливий порядок інвестування та фінансування будівництва - за посередництвом вищезгаданих організацій (фондів фінансування будівництва, фондів операцій з нерухомістю, інститутів спільного інвестування) або шляхом емісії цільових облігацій.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання вказаного положення в момент вчинення правочину, а також частин другої, третьої, п'ятої, шостої ст.203 Цивільного кодексу України є підставою для недійсності правочину (ст.215 Цивільного кодексу України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Спірний інвестиційний договір (укладений 17.06.2013 року) не передбачає визначеного частиною 3 статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» порядку інвестування та фінансування, що свідчить про його укладання всупереч вимогам закону та з урахуванням положень ст.215 Цивільного кодексу України має наслідком його недійсність.

Крім того, судом встановлено, що спірний інвестиційний договір, був укладений внаслідок розпорядження відповідачем-2 майновими правами, які йому не належать.

Позивач та відповідач-2, уклавши договір про спільну діяльність, на його підставі 24.02.2009 року уклали «Акт розподілу квартир в адміністративно-житловому комплексі за адресою: вул. Ованеса Туманяна, 15а у Дніпровському районі м. Києва» (далі - акт розподілу квартир).

Зазначеним актом розподілу квартир позивач та відповідач-2 визначили перелік житлових та нежитлових приміщень, які передаються у власність кожного з них відповідно з умовами договору про спільну діяльність.

Отже, відповідно до ч. 2 статті 367 Цивільного кодексу України, пунктів 2.6, 3.5, 13.1, 13.4 договору про спільну діяльність (з врахуванням додаткових угод) з 24.02.2009 позивач став власником майнових прав на об'єкти нерухомості, що були розподілені йому згідно акту розподілу квартир, право спільної часткової власності на ці об'єкти було припинено.

Але в подальшому відповідач-2 на підставі інвестиційного договору передав відповідачу-1 майнові права на об'єкти нерухомості, які раніше вже були розподілені у власність позивача відповідно до акту розподілу квартир, чим було грубо порушено права власності позивача.

Відповідач-2 здійснив спробу розпорядитися майном, яке йому не належить. Будь-яких повноважень щодо розпорядження ним позивач відповідачу-2 не надавав.

Відповідно, дії відповідача-2 по передачі відповідачу-1 майнових прав на об'єкти нерухомості, розподілені позивачу на підставі акту розподілу квартир, грубо суперечать положенням статті 317 Цивільного кодексу України, згідно якої право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику, положенням статті 321 Цивільного кодексу України, згідно якої право власності є непорушним та положенням статті 658 Цивільного кодексу України, згідно якої право продажу товару належить власникові.

Вказане свідчить про укладання інвестиційного договору всупереч вимогам закону, і з урахуванням положень ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання даного договору недійсним.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсним інвестиційного договору №1 від 17.06.2013 року є обґрунтованими.

Згідно п. 13.4 договору про спільну діяльність відповідач-2 мав право передати майнові права лише на свою частку в спільному майні.

Довіреністю від 12.06.2013 було уповноважено відповідача-2 вчиняти дії, що передбачені договором про спільну діяльність в межах, передбачених вказаним договором та цією довіреністю від 12.06.2013; у зв'язку з цим повірений уповноважувався виконувати тільки дії, пов'язані з організацією та веденням спільної діяльності.

Отже, відповідач-2 міг вчиняти тільки такі дії, що одночасно передбачені і договором про спільну діяльність і довіреністю.

П. 2 довіреності було передбачено укладання договорів від імені учасників (а не від імені одного учасника) договору про спільну діяльність та проведення розрахунків за укладеними договорами за власний рахунок відповідача-2.

Згідно п.3 довіреності відповідач-2 був уповноважений в межах частки житлових, офісних та виробничих приміщень, котрі належать відповідачу-2, що становить 86,5% від загальної площі адміністративно-житлового комплексу, проводити остаточні розрахунки з інвесторами по інвестиційним договорам.

Повноважень на виконання укладених за довіреністю договорів, на підписання документів на таке виконання позивачем надано не було, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача.

Отже, укладання відповідачем-2 інвестиційного договору та інших документів (правочинів) на його виконання суперечать як положенням довіреності, так і положенням договору про спільну діяльність.

Тому дії відповідача-2 суперечать і положенням частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Жодного доказу на схвалення вищевказаних дій відповідача-2 з боку позивача відповідачем 2 суду не надано.

Зазначене, зумовлює недійсність передачі майнових прав відповідно до актів прийому-передачі майнових прав, підписаних відповідачем-1 та відповідачем-2.

Пунктом 3 довіреності передбачено право відповідача-2 виключно на видачу актів приймання-передачі на об'єкти інвестування (в межах 86,5% загальної площі комплексу). Жодних повноважень на підписання зазначених актів приймання-передачі довіреність не містить.

Жодного доказу на схвалення вищевказаних дій відповідача-2 з боку позивача, відповідачем 2 суду не надано.

Також, пунктом 2.2. інвестиційного договору встановлено, що право власності на об'єкт інвестування переходить від оператора (відповідача-2) до інвестора (відповідача-1) після підписання акту прийому-передачі майнових прав.

Таким чином, згідно умов інвестиційного договору передбачалася передача прав власності на об'єкт інвестування, які належать виключно оператору (відповідачу-2).

Всупереч цьому відповідач-2 вчинив спробу передати майнові права, які йому не належать.

Вищенаведене знову ж таки свідчить про недійсність передачі майнових прав згідно актів прийому-передачі майнових прав, підписаних відповідачем-1 та відповідачем-2.

Окрім того, додатком №1 до інвестиційного договору (п.1.3.1. інвестиційного договору) був визначений перелік житлових приміщень (квартир), майнові права на які передавались відповідачем-2 відповідачу-1 згідно умов інвестиційного договору.

Але майнові права на всі квартири, зазначені в додатку №1, були розподілені позивачу на підставі акту розподілу квартир в адміністративно-житловому комплексі за адресою: вул. Ованеса Туманяна 15а у Дніпровському районі м.Києва від 24.02.2009 року.

Відповідно, додаток №1 суперечить положенням статті 658 Цивільного кодексу України, згідно якої право продажу товару належить власникові.

Зазначене порушення закону зумовлює недійсність вищевказаного додатку №1 в повному обсязі.

Також, слід зазначити, що згідно ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В свою чергу, згідно ч.1 ст.244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

В спірній довіреності чітко зазначено «…вчиняти дії, що передбачені укладеним між Довірителем та Повіреним Договором про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30.01.2004 року (надалі Договір) в межах, передбачених Договором та цією Довіреністю…».

В той же час, враховуючи положення вищезазначених статей Цивільного кодексу України (237 та 244), обсяг повноважень за довіреністю не може перебільшувати обсяг повноважень, встановлених договором (договором про спільну діяльність).

А договором про спільну діяльність не передбачено права жодної із сторін (позивача або відповідача-2) на укладення інвестиційних договорів. Відповідно, таке право (через його відсутність) і не може бути делеговане за довіреністю.

Зазначене свідчить про недійсність довіреності від 12.06.2013 року в частині уповноваження відповідача-2 на укладення від імені учасників інвестиційних договорів (п.2 довіреності).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним інвестиційний договір №1 від 17.06.2013 року разом з усіма додатками, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД» (03039, м. Київ, вул. Байкова, будинок 7, код 38454814) та Приватним акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (73042, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Ціолковського, будинок 50, код 25400551), з моменту укладання.

Визнати недійсною передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД» (03039, м. Київ, вул. Байкова, будинок 7, код 38454814) майнових прав на об'єкти нерухомості відповідно до Актів прийому-передачі майнових прав від 03.07.2013, що підписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД» (03039, м. Київ, вул. Байкова, будинок 7, код 38454814) та Приватним акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (73042, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Ціолковського, будинок 50, код 25400551) на виконання умов інвестиційного договору №1 від 17.06.2013 року.

Визнати довіреність №б/н від 12.06.2013 року недійсною в частині уповноваження Приватним акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (73042, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Ціолковського, будинок 50, код 25400551) на укладення від імені учасників договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30.01.2004 року інвестиційних договорів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД» (03039, м. Київ, вул. Байкова, будинок 7, код 38454814) на користь Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» (02160, м. Київ, вул. Туманяна, 15, код 02841347) судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (73042, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Ціолковського, будинок 50, код 25400551) на користь Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» (02160, м. Київ, вул. Туманяна, 15, код 02841347) судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 08.04.2014 року

Суддя Чебикіна С.О.