Ухвала суду № 38106404, 02.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 року м. Київ К/9991/69264/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - Куйбишевська МДПІ)

на постанову господарського суду Запорізької області від 28.05.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011

у справі № 23/154/08-АП

за позовом приватного підприємства "Розагроснаб" (далі - Підприємство)

до Куйбишевської МДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням поданої позивачем відмови від частини позовних вимог) подано про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2008 № 0002402301/2, згідно з яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 71558 грн. (у тому числі 47592 грн. за основним платежем та 23966 грн. за штрафними санкціями).

Постановою господарського суду Запорізької області від 28.05.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011, позов задоволено з тих мотивів, що висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за січень та квітень 2006 року документально не підтверджується з огляду на факт повернення Підприємством коштів покупцеві як помилково отриманих.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями попередніх судових інстанцій, Кубишевська МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові акти та відмовити у позову у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків судів дійсним обставинам справи.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги та поданих заперечень, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги Куйбишевської МДПІ з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, оспорювану суму податкового зобов'язання з ПДВ було донараховано позивачеві за наслідками проведення Кубишевською МДПІ виїзної планової перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.03.2007, оформленої актом від 24.12.2007 № 272/23-015/33293059.

За висновком податкового органу, позивачем не було включено до об'єкта оподаткування ПДВ операції з поставки соняшнику за фактом отримання від покупця (товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт») коштів на оплату цього товару за платіжним дорученням від 17.01.2006 № 17 (у сумі 166 666,67 грн., у тому числі 33333,33 грн. ПДВ) та від 26.04.2006 № 2604 (у сумі 71294,67 грн., у тому числі 14258,93 грн. ПДВ).

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 названого Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У справі, що переглядається, суди встановили, що фактично операції з поставки товару Підприємством в адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» не відбулися, позаяк отримані за названими платіжними дорученнями кошти були наступного дня повернуті позивачем названому контрагенту на вимогу останнього як помилково перераховані з одночасним проведенням коригування кількісних та вартісних показників у податковому обліку Підприємства.

Оскільки власне помилкове перерахування коштів та їх подальше повернення не викликає податкових наслідків (зокрема, не є об'єктом оподаткування ПДВ), то суди з огляду на установлені ними обставини даної справи цілком правомірно визнали незаконним донарахування оспорюваної суми податкового зобов'язання з ПДВ з викладених мотивів.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведених висновків судів, а фактично спрямовані на переоцінку встановлених судами обставин справи, що перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити.

2. Постанову господарського суду Запорізької області від 28.05.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 у справі № 23/154/08-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько