Ухвала суду № 38106222, 18.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2014 р. м. Київ К/800/60375/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого судді Мороза В.Ф.

суддів Донця О.Є.

Логвиненка А.О.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 року у справі

за позовом публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (надалі - банк)

до реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (надалі - реєстраційна служба)

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: товариства з обмеженою відповідальністю «Технології Комфорту», товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» та приватного підприємства «Львівдах»

про зобов'язання вчинити дії та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року позивач звернувся з позовом про зобов'язання реєстраційну службу скасувати державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Технології комфорту» на четвертий та мансардний поверхи нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.. Литвиненка, 3, а також зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Львівдах» на ці ж приміщення. Крім того, позивач просив скасувати рішення реєстраційної служби від 15.03.2013 року про відмову в державній реєстрації права власності банку на четвертий та мансардний поверхи нежитлового приміщення по вул.. Литвиненка, 3 у Львові та зобов'язати реєстраційну службу провести державну реєстрацію права власності за банком на четвертий та мансардний поверхи нежитлового приміщення за цією адресою.

В обґрунтування позову вказав на те, що нежитлові приміщення по вул.. Литвиненка, 3 у м. Львів, було передано банку в іпотеку товариством з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» в рахунок забезпечення зобов'язань за кредитним договором, за умовами якого іпотекодержатель має право на набуття їх у власність у випадку невиконання кредитних зобов'язань, що мало місце у даному випадку. Вважає, що іпотека поширюється і на в подальшому добудовані приміщення четвертого та мансардного поверху будівлі по вул.. Литвиненка, 3 у м. Львів, які були незаконно набуті у власність товариствам з обмеженою відповідальністю «Технології комфорту», а потім приватним підприємством «Львівдах». Реєстрації права власності за вказаними особами, на думку банку, була проведена незаконно, а отже банком була заявлена вимога про її скасування.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року в частині позовних вимог про зобов'язання реєстраційну службу скасувати державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Технології комфорту» на четвертий та мансардний поверхи нежитлового приміщення по вул.. Литвиненка,3 у м. Львів, а також скасувати державну реєстрацію права власності приватного підприємства «Львівдах» на ці приміщення залишено без розгляду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у задоволенні іншої частини позовних вимог про скасування рішення реєстраційної служби про відмову в державній реєстрації права власності банку на четвертий та мансардний поверхи нежитлового приміщення по вул.. Литвиненка, 3 у Львові та зобов'язання реєстраційну службу провести державну реєстрацію права власності за банком на четвертий та мансардний поверхи нежитлового приміщення за цією адресою відмовлено. Вказана постанова суду першої інстанції від 31.07.2013 року залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року. В обґрунтування прийнятого рішення суди вказали на законність дій реєстраційної служби щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності за банком.

Не погодившись з зазначеною постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року та ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 листопада 2013 року, банк звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі. Вважає висновок судів про відмову в задоволенні позову необґрунтованим, оскільки право власності ним було набуто на підставі договору іпотеки і на в подальшому добудовані приміщення четвертого та мансардного поверху нежитлового приміщення відповідно до ч. 3. ст. 5 Закону України «Про іпотеку», незважаючи на те, що ці приміщення не були предметом іпотеки, а зміни до договору іпотеки сторонами не вносились.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням реєстраційної служби від 15.03.2013 року було відмовлено в реєстрації права власності на четвертий, мансардний поверхи нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул.. Литвиненка, 3 за банком з посиланням на те, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. З відповідною заявою про реєстрацію права власності банк звернувся 14.03.2013 року, до якої були додані у тому числі іпотечний договір №3894 від 25.07.2006 року, вимога щодо погашення заборгованості за кредитним договором №119/2006 від 25.07.2006 року; повідомлення про порушення умов кредитного договору від 25.07.2006 року та іпотечного договору №3894 від 25.07.2006 року, звіт про оцінку предмета іпотеки, витяг з державного реєстру іпотек.

Відповідно до іпотечного договору №3894 від 25.07.2006 року, укладеного між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» в забезпечення виконання зобов'язань останнього за кредитним договором №119/2006 від 25.07.2006 року ним в іпотеку банку були передані побутові, нежитлові приміщення відповідної площі у будівлі, розташованій по вул.. Литвиненка, 3 у Львові. За умовами вказаного договору банк у випадку невиконання іпотекодавцем основного зобов'язання, має право отримати на праві власності предмет іпотеки.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав відповідно до частини першої статті 19 цього Закону проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначений статтею 24 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», серед яких у тому числі передбачено, що має бути відмовлено у державній реєстрації у випадку, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

Судами попередніх інстанції було обґрунтовано враховано обставини, які мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи та були встановлені у судовому рішенні у іншій справі за позовом ПАТ «Мегабанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Технології комфорту», приватного підприємства «Львівдах», обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за участю ТОВ «Мальви-Маркет» про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірних приміщень від 11.01.2012 року та скасування державної реєстрації права власності. Відповідно до рішення господарського суду у цій справі, яким у задоволенні позову було відмовлено, сам будинок по вул.. Литвиненка, 3 у м. Львові в іпотеку банку не передавався, а були передані окремі приміщення будинку. Добудовані нежитлові приміщення четвертого та мансардного поверху цієї будівлі відповідно до ухвали у справі №5015/3648/11 були передані ТОВ «Технології комфорту» як одна ціла частина. Іпотека, встановлена для ТОВ «Мальви-Маркет» на зазначений об'єкт нерухомості не поширювалась, а право власності на нього було набуто ТОВ «Технології комфорту» після реєстрації такого права на підставі затвердженої 11.08.2011 року господарським судом Львівської області мирової угоди.

При цьому позовні вимоги банку про скасування державної реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Технологія комфорту» та приватним підприємством «Львівдах» були залишені без розгляду ухвалою суду першої інстанції від 31.07.2013 року, яка банком не оскаржувалась, не є предметом касаційного перегляду та правової оцінки судом касаційної інстанції.

Водночас подані банком документи для реєстрації права власності не підтверджували перехід права власності від особи, зареєстрованої як власник відповідних приміщень четвертого та мансардного поверху будівлі по вул.. Литвиненка, 3 у м. Львів на момент звернення банку з відповідною заявою, а отже відмова у здійсненні реєстрації права власності була обґрунтованою.

Таким чином висновок судів попередніх інстанцій про те, що державний реєстратор при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у державній реєстрації прав діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, відповідає встановленим у справі обставинам та ґрунтується на законі.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та оскарженню не підлягає, крім як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець