Ухвала суду № 38106189, 17.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 березня 2014 року м. Київ В/800/970/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Степашко О.І.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013

у справі № 826/3313/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промобуд 2007» (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013, позов задоволено; визнано протиправними дії відповідача по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства; ДПІ зобов'язано вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акта перевірки; в частині позовних вимог щодо заборони ДПІ використовувати матеріали спірної перевірки про проведенні перевірок контрагентів Товариства відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 зазначені рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013, в якій просить скасувати рішення усіх попередніх інстанцій зі спору та повністю відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, пункту 73.5 статті 75 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.06.2011 у справі № 2-31/5228-2008А та від 25.11.2010 у справі № 2-а-903/08 (22-а-4141/08).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту ухвали від 18.11.2013, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України виходив з того, що висновки спірного акта перевірки не грунтуються на об'єктивних фактах та зроблені без дослідження первинних та інших бухгалтерських документів позивача, тоді як за відсутності факту прийняття податкових повідомлень-рішень та узгодження податкових зобов'язань внесення до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації на підставі акта перевірки є передчасним.

У той же час в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.06.2011 у справі № 2-31/5228-2008А та від 25.11.2010 у справі № 2-а-903/08 (22-а-4141/08) не відбулося застосування норм матеріального права, позаяк цими ухвалами рішення попередніх судових інстанцій були скасовані, а провадження у справах - закрито. Касаційний суд, дійшовши висновку про неналежність спорів у цих справах до компетенції адміністративного суду, не здійснював правового аналізу спірних правовідносин та не перевіряв відповідність поведінки учасників цих правовідносин вимогам закону. Фактично зазначені ухвали є прикладом вирішення касаційним судом процесуального питання щодо наявності у спірних правовідносинах ознак публічно-правового спору.

Оскільки у вказаних ухвалах спір по суті позовних вимог із застосуванням норм матеріального права не розглядався, то на відповідні ухвали не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 237 КАС.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/3313/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко О.І. Степашко