Ухвала суду № 38106109, 19.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 березня 2014 року м. Київ В/800/1032/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Степашко О.І.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Завод Південкабель» (далі - Товариство) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014

у справі № 820/257/13-а

за позовом Товариства

до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

та Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області

про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про стягнення з Державного бюджету України пені у сумі 12 248,96 грн. за несвоєчасну сплату бюджетної заборгованості з ПДВ.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 зазначені судові акти попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариство звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014, в якій просить скасувати усі прийняті у справі судові акти попередніх інстанцій та повністю задовольнити позов, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, пунктів 200.13, 200.15. 200.23 статті 200 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано постанову Вищого адміністративного суду України від 18.03.2013 у справі № 2а-2798/11/2070, а також ухвали цього ж суду від 11.06.2013 у справі № 2-а-10345/12/2070 та від 27.05.2013 у справі № 2-а-5117/12/2070.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту ухвали від 21.01.2014, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України виходив з того, що з огляду на зупинення виконання судового рішення про стягнення на користь Товариства бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 622 407 грн. до закінчення його перегляду в судовому порядку та незавершення процедури судового оскарження рішення про стягнення цієї суми, підстави для нарахування пені на вказану суму бюджетного відшкодування відсутні.

У той же час у справах № 2а-2798/11/2070 та № 2-а-10345/12/2070 Вищий адміністративний суд України на обґрунтування правомірності позовних вимог про стягнення на користь платника пені в порядку пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України послався на виконання платником усіх умов для отримання бюджетного відшкодування та на відсутність перешкод для проведення відповідних виплат з бюджету на користь платника; у розглядуваних справах рішення судів про стягнення відповідних сум ПДВ з бюджету не зупинялися у зв'язку з їх переглядом в касаційному порядку.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

Посилання ж Товариства на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 у справі № 2-а-5117/12/2070 не береться до уваги, оскільки зазначеною ухвалою скасовано рішення судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прийняття касаційною інстанцією ухвали про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідну ухвалу не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 237 КАС.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Південкабель» у допуску справи № 820/257/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко О.І. Степашко