Ухвала суду № 38104540, 07.04.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

_______________

УХВАЛА

"07" квітня 2014 р. Справа № 918/254/14

Господарський суду Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБН ІНТЕРНЕШЕНЛ" про стягнення заборгованості в сумі 276 380 грн. 25 коп.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІГОС" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБН ІНТЕРНЕШЕНЛ" про стягнення заборгованості в сумі 276 380 грн. 25 коп.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся до суду із заявою про відстрочення сплати судового збору в розмірі 3 527 грн. 61 коп. до прийняття рішення по даній справі з додатками (а.с.29-31).

Ухвалою суду від 04 березня 2014 року позовну заяву №4 від 26 лютого 2014 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/254/14, при цьому враховуючи майновий стан позивача та беручи до уваги вимоги ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд відстрочив сплату судового збору на строк до 24 березня 2014 року. Вказаною ухвалою позивача зобов'язано подати суду: оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви (для огляду); акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами на час винесення цієї ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

У судові засідання 24 березня та 07 квітня 2014 року представники сторін не з'явилися.

24 березня 2014 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" надійшло клопотання №4 від 24 березня 2014 року про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю можливості забезпечити явку повноважного представника (а.с.41).

Відповідно до абзацу 2 п.3.9.2 Постанови пленуму ВГСУ господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого

органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК ( 1798-12 ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхиляється судом оскільки Господарським процесуальним кодексом коло представників юридичної особи не обмежене.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи направлені відповідачу за адресою:33000, м. Рівне, вул. С.Бандери, 69, повернулися до суду з відміткою про причини неотримання: "за закінченням терміну зберігання" (а.с.35-36, 43-45).

При цьому до суду від відповідача 07 квітня 2014 року надійшла заява, якою Товариство повідомляє про те що лише 24 березня йому стало відомо про існування даного спору та просить повідомити про дату та час слухання даної справи.

Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова) визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК).

Відповідно до пункту 2.3. Постанови, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з’ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до пункту 4.9 Постанови, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; - позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об’єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов’язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

Суд наголошує на тому, що ухвалою від 04 березня 2014 року позивача зобов'язано, подати докази необхідні для розгляду справи, 24 березня 2014 року повторно зобов'язано подати докази необхідні для розгляду справи, однак ні через канцелярію суду, ні в судове засідання позивачем не було надано вищевказаних доказів та не повідомлено суд про причини їх не подачі.

Не подача вказаних доказів унеможливлює розгляд справи по суті, оскільки з наявних у справі доказів суд позбавлений можливості встановити обставини справи необхідні для правильного вирішення спору, в тому числі підставність позовних вимог.

Також позивач не виконав вимоги ухвал суду від 04 та 24 березня 2014 року в частині надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не надав.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

За приписами ст.3 цього Закону судовий збір справляється, серед іншого, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, розмір судового збору, який підлягає сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "ІГОС" за подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБН ІНТЕРНЕШНЛ" про стягнення заборгованості 276 380 грн. 25 коп., становить 5 527 грн. 61 коп.. Однак Товариством з обмеженою відповідальністю "ІГОС" при поданні позовної заяви сплачено судовий збір лише в сумі 2000 грн..

Пленум Вищого господарського суду України в п.3.2 постанови від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснив, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Пунктом 3.3 вказаної вище постанови передбачено, що якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, оскільки позивач не виконав вимоги ухвали суду від 04 та 24 березня 2014 року у справі щодо сплати судового збору та не подав витребувані господарським судом матеріали, суд на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України дійшов висновку про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБН ІНТЕРНЕШНЛ" про стягнення 276 380 грн. 25 коп. без розгляду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду, Відповідно до пункту 4.12 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 18 від 26.12.2011р. господарським судам у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

На підставі наведеного, судовий збір сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "ІГОС" у сумі 2000 грн. згідно платіжного доручення №573 від 26.02.2014р. підлягає поверненню.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 4 статті 81 ГПК України після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право повторно звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБН ІНТЕРНЕШНЛ" про стягнення заборгованості в сумі 276 380 грн. 25 коп. - залишити без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "ІГОС" (43000, м.Луцьк, вул.Шопена, 22, оф.43, код ЄДРПОУ 21738856) сплачений згідно платіжного доручення №573 від 26.02.2014р. судовий збір в розмірі 2000 грн..

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду Рівненської області з позовною заявою в загальному порядку.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (43000, Волинська область, м.Луцьк, вул.Шопена, 22, оф.43);

3 - відповідачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. С.Бандери, 69).