Ухвала суду № 38104308, 13.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2014 рокусправа № 2а-3528/10/0470 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року по справі № 2а-3528/10/0470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпроавіасервіс» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпроавіасервіс» звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001702302/0/34887 від 25.08.2009, № 0001702302 від 30.10.2009, № 0001702302/2/307 від 13.01.2010, № 0001702302/3/5332 від 10.03.2010, якими визначено суму податкового зобов'язання позивачу з податку на прибуток у розмірі 162 105,00 грн., та податкових повідомлень-рішень № 0001712302/2 від 13.01.2010, № 0001712302/3/5331 від 10.03.2010, якими визначено суму податкового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість у розмірі 420 406, 50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 0001702302/0/34887 від 25.08.2009, № 0001702302 від 30.10.2009, № 0001702302/2/307 від 13.01.2010, № 0001702302/3/5332 від 10.03.2010, якими визначено суму податкового зобов'язання позивачу з податку на прибуток у розмірі 162 105,00 грн. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 0001712302/2 від 13.01.2010, № 0001712302/3/5331 від 10.03.2010, якими визначено суму податкового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість у розмірі 420 406, 50 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпроавіасервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська. Одним із основних видів діяльності позивача являється функціонування інфраструктури авіаційного транспорту.

Відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі направлень № 000527 від 10.07.2009 року фахівцями ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 2147/23-2/33771406 від 11.06.2009, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення № 0001702302/0/34887 від 25.08.2009 року, відповідно до якого позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 162 105,00 грн. (основний платіж 115 789,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 46 316,00 грн.) та № 0001712302/0/34886, відповідно до якого позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 463 260,00 (основний платіж 308 840,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 154 420,00 грн.

Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте згідно рішення податкового органу, скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

30.10.2009 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001702302/1/92141, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 162 105,00 грн.; № 0001712302/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 420 406,50 грн.

12.11.2009 року позивачем до Державної податкової адміністрації України оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення, за результатом розгляду цієї скарги було прийнято наступні рішення:

податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська від 25.08.2009 року № 0001702302/0/34887 (від 30.10.2009 № 0001702302/1/92141) про визначення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 162 105,00 грн. залишено без змін, скаргу платника податків - залишено без задоволення;

податкове повідомлення-рішення ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від 25.08.2009 року № 0001712302/0/34886 (від 30.10.2009 року № 0001712302/1/92142) скасовано в частині визначення податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 39 825,00 грн. (основний платіж 26 550,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 13 275,00 грн.), в іншій частині -423 435,00 грн. (основний платіж - 282 290,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 141 145,00 грн.) податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарга платника податків залишена без задоволення.

Враховуючи викладене, 13.01.2010 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001702302/2/307 на суму 162 105,00 грн. та № 0001712302/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 420 406, 50 грн.

Листом ДПА України від 18.02.2010 року № 3989/10/25-008 вказано про допущення арифметичної помилки, та як наслідок 10.03.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001702302/3/5332 про податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 162 105,00 грн., № 0001712302/3/5331 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість 420 406, 50 грн.

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає ці рішення протиправними та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності їх скасування.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» завищено валові витрати в 3 кварталі 2008 року на 463 155,00 грн. та податковий кредит з ПДВ на 92 632,00 грн. внаслідок відображення у податковому обліку вартості отриманих від ТОВ «Нью Системс АМ»послуг на аеропортове обслуговування без підтверджуючих документів, зокрема: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 від 30.04.2008, № ОУ-0000733 від 31.05.2008 та № ОУ-0000965 від 30.06.2008 не містять переліку робіт (послуг) по аеропортовому обслуговуванню, які були надані ТОВ «Нью Системс АМ» для ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс», посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Крім того, податковим органом зазначено, що договір між ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» та ТОВ «Нью Системс АМ» для перевірки не надано.

Відповідно до укладених із АКП «Міжнародний аеропорт Харків», а згодом, із правонаступником останнього ТОВ «Нью Системс АМ», за договорами про аеропортне обслуговування (№ 107 від 18.03.08 та № 113 від 12.05.08) позивачем протягом березня-травня 2008 року отримані послуги, пов'язані із забезпеченням польотів повітряних суден. Разом з тим документи, що підтверджують наявність у позивача власних або орендованих повітряних суден під час перевірки та процедури адміністративного узгодження визначених контролюючим органом сум податкових зобов'язань позивачем не надано.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

18.03.2008 року між АКП «Міжнародний аеропорт Харків» та ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» був укладений договір на аеропортове обслуговування № 107.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

На підставі договору оренди «Цілісного майнового комплексу АКП «Міжнародний аеропорт Харків» № 1334 від 01.04.08 з урахуванням вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ТОВ «Нью Системс АМ» з 01.04.08 стало правонаступником прав та обов'язків АКП «Міжнародний аеропорт Харків» за договором № 107 від 18.03.08.

11.05.08 додатковою угодою до договору № 107 від 18.03.08 сторони договору домовились про розірвання вказаного договору з 11.05.08.

12.05.08 між ТОВ «Нью Системс АМ» та ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» був укладений договір на аеропортове обслуговування № 113, за умовами якого ТОВ « Нью Системс АМ» надавало ТОВ « Компанія «Дніпроавіасервіс» послуги з забезпечення польотів повітряних суден.

Надання послуг з аеропортового обслуговування за договором № 107 від 18.03.08 та договором № 113 від 12.05.08 за квітень-червень 2008 року підтверджується актами № ОУ-0000015 від 30.04.2008, № ОУ-0000733 від 31.05.2008, № ОУ-0000965 від 30.06.2008.

ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» оплатило послуги ТОВ «Нью Системс АМ» за договором у повному обсязі, що підтверджено виписками банку та актом звірки, підписаним сторонами договору.

Підтвердженням того, що договори на аеропортове обслуговування були укладені та виконані в межах договору доручення позивача з ВАТ «АК «Дніпроавіа» слугують акти «Форма А», відповідно до яких аеропортне обслуговування в аеропорту м. Харкова здійснювалось щодо повітряних суден ВАТ «АК «Дніпроавіа».

Тобто, отримання послуг з аеропортового обслуговування за договором з ТОВ «Нью Системс АМ» здійснювалось в межах господарської діяльності ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» (договір доручення № 834 від 01.03.08 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.09.08) з метою отримання доходу.

Договори на аеропортове обслуговування укладені без порушень норм чинного законодавства, виконані сторонами у повному обсязі, будь-яких претензій сторони не мають. Вказані договори є чинними, оскільки сторонами або іншими особами не оскаржувались, недійсними не визнавались.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Частиною 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Всі витрати ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» за договором на аеропортове обслуговування підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме, договорами на аеропортове обслуговування, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), банківськими виписками та актом звірки.

Підтверджуючі документи були складені в період здійснення відповідних господарських операцій та наявні у позивача в період нарахування валових витрат та на час проведення перевірки, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

TOB «Компанія «Дніпроавіасервіс» збільшило валові витрати в періоді фактичного отримання результатів робіт (послуг), що підтверджується відповідними актами.

В той же час, в період оформлення результатів наданих за договором доручення послуг шляхом надання позивачем довірителю - ВАТ «АК «Дніпроавіа» звіту повіреного від 01.09.2008 року TOB «Компанія «Дніпроавіасервіс» включило суму відшкодованих довірителем витрат, пов'язаних з виконанням договору доручення, та суму винагороди позивача за виконання доручення на загальну суму 582 600,14 грн. (без ПДВ) до складу валового доходу, що знайшло своє відображення в декларації за 3 квартал 2008 року.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно, у разі зменшення суми валових витрат позивача на суму отриманих в рамках договору доручення аеропортових послуг податковий орган зобов'язаний був зменшити суму валового доходу, нарахованого внаслідок компенсації довірителем вартості отриманих послуг, в результаті чого об'єкт оподаткування не виник би, а мав від'ємне значення.

В такому випадку нарахування валових витрат при отриманні аеропортових послуг в жодному разі не призводить до виникнення об'єкту оподаткування податком на прибуток, оскільки такі витрати в 3 кварталі 2008 року повністю перекриваються сумою валового доходу, нарахованого під час оформлення результатів наданих послуг за договором доручення, який значно перевищує суму нарахованих валових витрат.

В результаті виконання операцій з аеропортового обслуговування за договором доручення з ВАТ «АК «Дніпроавіа» позивач отримав винагороду в сумі 3 478,21 грн., що також вказує на прибутковість даної операції для позивача та зв'язок її з його власною господарською діяльністю.

Таким чином, у TOB «Компанія «Дніпроавіасервіс» були наявні всі правові підстави, в т.ч. договори, для нарахування валових витрат за півріччя 2008 року, що спростовує доводи, викладені відповідачем у апеляційній скарзі.

Щодо посилань відповідача на те, що в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), наданих для перевірки, не вказано перелік робіт або послуг, посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, необхідно зазначити наступне.

Податковий облік з податку на прибуток підприємств ведеться на підставі та за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з якого вбачається, що валові витрати платника податку мають підтверджуватись документально.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», як і будь-який інший нормативно-правовий акт з питань оподаткування, не містить вимог до форми документів, якими оформлюється фактичне отримання результатів робіт (послуг). Тому такі документи складаються платниками податків в довільній формі з додержанням вимог цивільного, господарського законодавства та з відображенням суті операції.

Так акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), надані під час перевірки, є дійсними, сторонами не оскаржуються, відповідають всім вимогам цивільного та господарського законодавства, повністю ідентифікують контрагента, господарську операцію, вартість отриманих послуг та є належним і достатнім підтвердженням факту надання послуг з аеропортового обслуговування та нарахування валових витрат в податковому обліку.

Правила податкового обліку (у т.ч. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») не містять зазначених відповідачем в акті перевірки вимог до документів для відображення господарської операції в податковому обліку.

Зазначення в апеляційній скарзі про те, що договір між ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» та ТОВ "Нью Системс АМ" для перевірки не надано не відповідає дійсності і спростовується самою ж апеляційною скаргою та актом перевірки, в яких відповідач сам посилається на договір № 113 від 12.05.2008 року.

Стосовно порушення позивачем пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в серпні-грудні 2008 року в розмірі 280 290 грн. та зменшено від'ємне значення ПДВ за березень 2009 року на 2 018 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідачем не визнається нарахований ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» податковий кредит в сумі 280 289 грн. з тих підстав, що:

- податкова накладна, отримана від ВАТ «АК «Дніпроавіа», не скріплена печаткою останньої;

- податкові накладні, отримані від ТОВ «Інтерім Сервіс», не містять номенклатури товару, одиниці виміру, кількості та ціни (вказано аванс та суму авансу);

- стосовно податкових накладних № 121 від 30.04.2008 року, № 92 від 31.05.2008 року, № 85 від 30.06.2008 року, отриманих від ТОВ «Нью Системе АМ», в акті перевірки вказано, що порушення викладено у п. 3.1.2 акту.

Стосовно податкового кредиту, нарахованих по взаємовідносинах з ТОВ «Інтерім Сервіс» та ВАТ «АК «Дніпроавіа», податкова інспекція не заперечує факту здійснення господарських операцій, при виконанні яких були виписані податкові накладні, зв'язок цих операцій з господарською діяльністю ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс», належного документального оформлення таких операцій та самого факту сплати податку, нарахованого на ціну товарів (послуг).

Доводи щодо недоліків у формі податкових накладних є єдиною підставою для позбавлення ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» права на податковий кредит.

Вимоги до форми податкової накладної викладені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В той же час Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено, що відсутність в податковій накладній якогось з наведених реквізитів призводить до недійсності такої податкової накладної. В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» така податкова накладна не втрачає статусу податкової накладної.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що підставою для нарахування податкового кредиту є отримана від постачальника податкова накладна.

В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вказано, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже обов'язковою умовою є саме наявність податкової накладної. Закон України «Про податок на додану вартість» не позбавляє платника податку права на податковий кредит у разі відсутності в податковій накладні певного реквізиту.

На підставі наведених податкових накладних та інших документів, складених при виконанні господарських операцій, можна ідентифікувати контрагентів TOB «Компанія «Дніпроавіасервіс», встановити достовірність фактичного здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Наведене вище вказує на помилковість доводів відповідача в акті перевірки щодо завищення TOB «Компанія «Дніпроавіасервіс» податкового кредиту, сформованого на підставі наведених податкових накладних.

Вказані доводи також підтверджуються судовою практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в ухвалі від 03.03.2009 року № К-13363/08, ухвалі від 14.08.2008 року по справі № 11/409/06-АП (к/с N К-35394/06), ухвалі від 17.07.2008 року № К-7975/06, постанові від 24 квітня 2008 року у справі N 23/392-05- 11848А, ухвалі від 23.04.2008 року № К-14124/06 та ін.

В зазначених рішеннях Вищий адміністративний суд України виходив з того, що недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять ці накладні недійсними, відсутність в цих податкових накладних, виданих постачальниками, певних реквізитів (у т.ч. даних щодо кількості та об'єму) не позбавляє позивача права включити до податкового кредиту зазначені в таких податкових накладних суми податку.

Стосовно незазначення в податкових накладних, отриманих від TOB «Інтерім Сервіс», номенклатури товару, одиниці виміру, кількості та ціни (вказано аванс та суму авансу) необхідно також звернути увагу на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008 року № К-14124/06, де при дослідженні аналогічного питання вказано, що виходячи із змісту пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зрозуміло, що податкова накладна не повинна обов'язково містити реквізит "одиниця виміру", а податкова накладна від 02.09.2003 р. N 230/8 об'єктивно не може містити такий реквізит як кількість (об'єм, обсяг), оскільки складена у зв'язку із здійсненням передплати за меблі.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності з п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. N 165, податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою "X").

Як вбачається з екземпляру податкової накладної, на який посилається податкова інспекція в акті перевірки, при зменшенні нарахованого кредиту податкова інспекція помилково виходила з копії (а не оригіналу) податкової накладної ВАТ «АК «Дніпроавіа», про що свідчить помітка «X», проставлена напроти рядку «Оригінал видається покупцю». Така помітка вказує, що податкова накладна не є оригіналом і належить продавцю - ВАТ «АК «Дніпроавіа».

В той же час, оригінал податкової накладної № 17563 від 31.07.2008 року, наданий покупцю - TOB „Компанії „Дніпроавіасервіс", відповідає всім вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» (у т.ч. з печаткою ВАТ „АК „Дніпроавіа") та є належним документом для нарахування податкового кредиту.

Норми пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які містять реквізити податкової накладної, взагалі не передбачають такого обов'язкового реквізиту податкової накладної як печатка постачальника, на що також звертав увагу Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17.07.2008 року № К-7975/06.

В акті перевірки не вказано, в чому саме полягає порушення Закону України «Про податок на додану вартість», яке стало підставою для зменшення податкового кредиту TOB «Компанія «Дніпроавіасервіс», нарахованого на підставі податкових накладних № 121 від 30.04.2008 року, № 92 від 31.05.2008 року, № 85 від 30.06.2008 року, отриманих від TOB «Нью Системе AM».

Операції з надання аеропортових послуг за договором з TOB «Нью Системе AM» оформлені належним чином та пов'язані з господарською діяльністю TOB «Компанія «Дніпроавіасервіс», про що зазначено вище.

Вказані податкові накладні, отримані від TOB «Нью Системе AM», відповідають всім вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та є належною підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, є безпідставними, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірно визнані судом першої інстанції протиправними та скасовані.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, таким чином, підстави для скасування законного рішення суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 31 березня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов