Постанова № 38103514, 28.03.2014, Кам'янобрідський районний суд м. Луганська

Справа № 436/147/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Кам'янобрідський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді Пташкіної А.О., при секретаріНіколенко А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора УДАІ ГУМВС України в Луганській області прапорщика Лужанського Є.В. про скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 520025 від 16.01.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кам'янобрідського районного суду з адміністративним позовом, посилаючись на ті обставини, що 16.01.2014 року у відношенні нього інспектором УДАІ ГУМВС України в Луганській області прапорщиком Лужанським Є.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 123 ч.2 КУпАП, а саме - порушення п.20.5 Правил дорожнього руху України, вилучено водійське посвідчення та надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Однак з вказаними діями працівника ДАІ він не згоден, оскільки відповідні дії порушують його особисті права громадянина України.

В судовому засіданні позивач пояснив суду, що не згоден із вказаними у протоколі інспектора ДПС фактами. Рухаючись у м. Луганську по вул. Цупова, біля міської лікарні № 7, нібито, виїхав на залізничний дорожній переїзд на забороняючий рух (червоний) сигнал світлофору. Однак був зупинений працівником ДАІ, який склав вищезазначений протокол про порушення ним правил ПДД. Винним себе в порушенні правил дорожнього руху не визнає і вважає, що його вина у скоєні правопорушення інспектором ДПС не була доказана, оскільки інспектором в протоколі не вказано на якому саме місці або перехресті ним було порушено ПДР та в якому напрямку він при цьому рухався, не правильно зазначив марку та модель автомобіля, не ознайомив з його правами та обов'язками. З зазначеними протоколом позивач не згоден, у зв'язку із чим просить суд встановити відсутність компетенції інспектора УДАІ ГУМВС України в Луганській області прапорщика Лушанського Є.В. та скасувати протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 520025 від 16.01.2014 року.

Представник відповідача Ексузян С.А., що діє на підставі довіреності № 11/7607 від 11.12.2013 року, в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні за необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявні або відсутні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 16.01.2014 року у відношенні ОСОБА_3 інспектором УДАІ ГУМВС України в Луганській області прапорщиком Лужанським Є.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 123 ч.2 КУпАП, де зазначено, що рухаючись у м. Луганську по вул. Цупова, біля міської лікарні № 7, він виїхав на залізничний дорожній переїзд на забороняючий рух (червоний) сигнал світлофору, чим порушив п.20.5 Правил дорожнього руху України (а.с.31).

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 20.5 Правил дорожнього руху встановлено, що, рух через переїзд забороняється, якщо: a) черговий по переїзду подає сигнал заборони руху - стоїть до водія грудьми або спиною з піднятим над головою жезлом (червоним ліхтарем чи прапорцем) або з витягнутими в сторони руками; б) шлагбаум опущений або почав опускатися; в) увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума; г) за переїздом утворився затор, який змусить водія зупинитися на переїзді; ґ) до переїзду в межах видимості наближається поїзд (локомотив, дрезина).

Так, згідно ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол в справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП: в тому числі, серед інформації в протоколі потрібно зазначати інші відомості, необхідні для розгляду справи.

В даному випадку, інспектор в протоколі зазначив інформацію щодо наявного доказу. Відсутність інформації, на момент підписання позивачем протоколу, а саме: на якому саме місці або перехресті було порушено ПДР та в якому напрямку при цьому рухався правопорушник, зазначення моделі та марки автомобіля українською мовою ніяким чином не вплинула на суть чи обставини вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення і ніяким чином не порушило права позивача.

Екземпляр протоколу, що видано на руки позивачу, та екземпляр, який міститься в адміністративних матеріалах, не відрізняються один від одного.

Таким чином, суд, проаналізувавши зібрані в справі докази, дійшов висновку, що позивач дійсно всупереч п. 20.5 ПДР України рухаючись у м. Луганську по вул. Цупова, біля міської лікарні № 7, виїхав на залізничний дорожній переїзд на забороняючий рух (червоний) сигнал світлофору.

Також, в матеріалах справи міститься висновок службової перевірки проведеної командиром взводу № 2 роти ДПС ДАІ майором міліції Титаренком О.І. від 03.03.2014 року, з якого вбачається, що в діях працівника роти ДПС ДАІ порушень чинного законодавства щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не вбачається (а.с.26-28).

За таких обставин, суд вважає, що інспектор УДАІ ГУМВС України в Луганській області прапорщик Лушанський Є.В. правомірно склав на ОСОБА_3 протокол у справі про адміністративне правопорушення за порушення останнім п. 20.5 ПДР.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП посадова особа зобов'язана повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, однак інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення було з'ясовано всі обставини та оцінено докази, тобто ці вимоги ним були виконані, оскільки висновки про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення базуються на зібраних у справі доказах.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративне правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Ця норма закріплена ст. 254 КУпАП, в якій зазначено, що протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою.

Згідно ст. 252 КУпАП уповноважена особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до статті 251 КУпАП до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.

Вимога позивача про необхідність визнання такого протоколу недійсним та його скасування не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки протокол згідно ст.251 КУпАП є доказом, а доказ неможливо визнати недійсним чи скасувати, оскільки відповідно до вимог закону докази можуть перевірятись на належність і допустимість, а також оцінюватись органом чи посадовою особою при прийнятті рішення.

У відповідності до ч.2 ст. 106 КАС України, позивач на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Крім того, відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Враховуючи зміст даної статті, суд вважає, що адміністративний позов не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки позивач оскаржує протокол про адміністративне правопорушення, що не є рішенням суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 18, 69,71, 86,106,159, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 123 ч.2, 251, 252, 254, 256 КпАП України, Законом України "Про дорожній рух", Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволення адміністративного позову ОСОБА_3 до інспектора УДАІ ГУМВС України в Луганській області прапорщика Лужанського Є.В. про скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 520025 від 16.01.2014 року - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пташкіна