Ухвала суду № 38102096, 02.04.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4935/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Гонтарука В. М.

секретар судового засідання: Александрова К.В.

за участю:

представника позивача Радзіковської І.Т.

представника позивача Ковальчука Т.В.

представника відповідача Білобродової В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий" звернулось в суд з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №555 від 11.12.2013.

31 січня 2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено адміністративний позов задовольнити, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову №555 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Зодчий" стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", прийнятої Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області 11 грудня 2013 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" судовий збір в розмірі 180,44 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області; стягнуто з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір у розмірі 1646,56 гривень шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунку Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт наполягає, що під час реалізації ТОВ "Зодчий" цементу мало місце грубе порушення прав споживачів, були встановлені порушення чинного законодавства, а саме відсутність дати виготовлення цементу та строк придатності, відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

Позивач скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України та надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача (вх. №7292/14 від 01.04.2014). В письмових запереченнях позивач зазначає, що Вінницьким окружним адміністративним судом було повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи, прийнято законне та обґрунтоване рішення, натомість доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, а саме: представника відповідача на підтримання доводів апеляційної скарги, представників позивача на підтримання рішення суду першої інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, Вінницький апеляційний адміністративний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, під час планової перевірки ТОВ "Зодчий" головними спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області виявлені порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, зокрема: на фасувальних мішках відсутня необхідна достовірна інформація для споживача, а саме: дата виготовлення цементу, а також строк придатності цементу, що є порушенням пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року №104, та статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів".

На підставі акту перевірки №1568 від 30.09.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області 11.12.2013 року винесено постанову №555 про накладення на ТОВ "Зодчий" штрафу в розмірі 90220 грн. 20 коп.

Незгода позивача із зазначеною постановою слугувала зверненню з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що TOB "Зодчий", здійснюючи продаж цементу, надає споживачам у повній мірі необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про цемент в супровідній документації, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства та забезпечує можливість його свідомого і компетентного вибору, з огляду на що позивачем не допущено порушень нормативно-правових актів, що описані в акті перевірки від 30.09.2013 року та за які до нього застосовано штрафні санкції оскарженою постановою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити в тому числі дату виготовлення продукції та строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи).

Частиною 2 статті 15 Закону визначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Через призму наведених норм випливає, що інформація про товари, яка має містити і дату виготовлення та строк придатності, може надаватися споживачам не тільки на етикетці фасованого мішка, але й в супровідній документації, що додається до продукції; маркуванні; чи іншим способом, що є прийнятним для окремих видів товарів.

Загальні технічні вимоги та вимоги безпеки, правила приймання, пакування, маркування, транспортування і зберігання цементу, методи контролю цементної продукції та оцінки рівня якості цементів встановлюються ДСТУ Б В.2.7-112-2002 "Будівельні матеріали. Цементи. Загальні технічні умови", затверджений наказом Держбуду України від 31.01.2012р. №25 та поширюється на цементи всіх видів, типів і марок.

Відповідно до розділу 9.5 ДСТУ Б В.2.7-112-2002, який визначає, що при поставці споживачеві цементу з ФВЦ кожна партія (або її частина), що поставляється на одну адресу, повинна мати супровідний документ, в якому вказують: найменування ФВЦ та/або її товарний знак і адресу, найменування і позначення цементу за чинним нормативним документом, дату відвантаження і гарантійний строк, знак відповідності для сертифікованого цементу. Перелік показників, що наводяться в супровідному документі, може бути доповнений з врахуванням вимог нормативного документа на цемент конкретного виду.

Зі змісту наведеного випливає, що таке поняття як "дата виготовлення цементу" ДСТУ Б В.2.7-112-2002 не містить, натомість визначає поняття "дата відвантаження". На виконання вимог вказаного ДСТУ в паспорті якості TOB "Зодчий" вказується інформація про дату відвантаження товару (а.с. 10).

Положеннями пункту 24 частини 1 статті1 Закону України "Про захист прав споживачів" унормовано, що строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.

Розділ 10 ДСТУ Б.В.2.7-46:2010 визначає гарантії виробника, відповідно до яких підприємство - виробник гарантує відповідність цементу всім вимогам цього стандарту після відвантаження за умови дотримання правил його транспортування і зберігання: для цементу в пакуванні - протягом не менше ніж 60 діб; для цементу насипом - протягом не менше ніж 45 діб.

Як вірно встановлено судом першої інстанції на етикетці упаковки цементу міститься інформація про те, що завод - виробник гарантує відповідність товару всім вимогам ДСТУ Б.В.2.7-46:2010 при дотриманні правил його транспортування і зберігання при поставці у пакунку (мішку) - на протязі 60 діб після відвантаження. В паспорті якості на товар, що реалізує TOB "Зодчий", який являється супровідним документом, вказується дата відвантаження та гарантійний строк цементу.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції, що положення ДСТУ Б В.2.7-112-2002 та ДСТУ Б.В.2.7-46:2010 не містять поняття "дата виготовлення цементу", а застосовують поняття "дата відвантаження", відтак відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конструкція цієї правової норми, яка заснована на приписах статті 19 Конституції України, передбачає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення і вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, а також зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії й повинен обирати лише визначені законом відповідні засоби.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що наведене свідчить про відсутність порушень позивачем пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, у зв'язку з чим, з урахуванням приписів статті 19 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність постанови від 11.12.2013 постанову №555 про накладення на ТОВ "Зодчий" штрафу в розмірі 90220 грн. 20 коп.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 квітня 2014 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Сапальова Т.В.

Гонтарук В. М.